Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Економічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загальні психологічні закономірності поведінки на біржі

Перехід України до ринкової економіки потребує докорінної зміни нинішніх і формування нових ринкових інституцій, невластивих колишній адміністративно-командній системі управління економікою. Для ефективного функціонування народногосподарського комплексу треба створити практично нове ринкове середовище. Одним із головних його елементів є формування біржових інститутів.

Усвідомлення необхідності використання ринкових механізмів для створення в Україні ефективної економіки відкрило шлях поглибленому вивченню біржової справи. В умовах виходу вітчизняних товаровиробників на світовий ринок зростає інтерес до поняття біржі, її економічних функцій, ролі й місця у ринковій економіці, до техніки здійснення біржових операцій, тенденцій розвитку біржової торгівлі.

Біржі, будучи складовою сучасної системи ринку, покликані забезпечити безупинність процесу розширеного відтворення і прискорення обігу капіталів, товарів та інших видів суспільного продукту. Скорочення завдяки біржам часу обігу капіталів, товарів підвищує ефективність використання основних фондів, передових ресурсів, зменшує потребу в обігових коштах, банківському кредиті й тим самим дає змогу збільшити ресурси, які можна спрямувати в інші галузі народногосподарського комплексу країни. Тому прискорення обігу коштів через біржову систему – одне з головних економічних завдань.

Єдина ринкова основа формування бірж об'єктивно передбачає загальні закономірності біржової діяльності, пов'язані як із сутністю цієї діяльності, так і з формами її організації.

Біржова діяльність розглядається в її еволюційному розвитку: від угод на реальний товар (спот, форвард) до ф'ючерсних угод і опціонної торгівлі.

Біржова мова жестів та жаргон брокера. Протягом декількох століть розвитку біржових інститутів сформувалися певні правила ведення торгів та відповідні правила поведінки на них. У ході цього сформувалася також особлива мова, якою спілкуються учасники біржових торгів. Це мова, яка складається зі специфічних жестів і особливого, біржового лексикону, які абсолютно незрозумілі сторонньому спостерігачеві.

Зокрема, жести головним чином використовуються для позначення цифр і подачі різних команд під час торгів, коли виникає необхідність назвати ціну, кількість товару або показати, що товар продається, купується, а також визначити зниження або підвищення ціни і т. ін.

"Болтанка":

  • 1) безупинні однотипні угоди купівлі або продажу цінностей, що проводяться спекулянтами, які не чинять істотного вплив) на кон'юнктуру ринку, що склалася;
  • 2) незаконна спроба брокера зібрати для себе додаткову суму комісійних через прискореної купівлі- продажу цінних паперів за вказівками клієнтів.

Брокер "на узбіччі"член старої Нью-Йоркської напівофіційної фондової біржі, яка тепер називається Американська фондова біржа.

"Бик"біржовий спекулянт, який грає на підвищення.

"Ведмідь"біржовий спекулянт, який грає на зниження.

"Виконано" – повідомлення брокера про те. що наказ купити або продати певну суму цінних паперів виконано.

"Відкупити маржу"наказ клієнта брокеру купити найближчий за терміном ф'ючерсний контракт і продати контракт на окремий строк.

"Вуличний ринок" – мережа посередників покупців і продавців цінних паперів, які спілкуються між собою за допомогою телекомунікацій. Вираз "В. р." виник відтоді (XVI-XVII ст.), коли лондонські брокери укладали угоди прямо на вулиці або в кафе. Надалі торгівля акціями стала здійснюватися переважно на біржі, а робота з облігаціями – поза біржею, на "В. р.". Нині всі облігації і акції, не включені до біржового списку, продаються на "В. р.".

"Дводоларовий" брокерброкер, член фондової біржі, який виконує доручення інших брокерів, особливо в період високої ринкової активності. "Д." б. працює на брокерів, які зайняті виконанням першочергових інструкцій, або на фірми, що не мають партнерів серед членів біржі, які знаходяться в операційному залі.

"Динамітчик" – енергійний торговець, що продає ненадійні цінні папери.

"Д. К." (don't know – не знаю) – непоінформованість про поточні умови проведення операцій з цінними паперами. Письмовий запит позначається "Д. К." і повертається відправнику.

"Довга позиція" – цінні папери, які придбані дилерами для зберігання у процесі торгівлі або при випуску нових випусків.

"До закриття" – розпорядження укласти угоду перед самим закриттям ринку.

Жертва "подовжньої ціни" – подвійний збиток, який завдається: при купівлі цінностей на верхній межі підйому ціни або курсу; при реверсі позиції, тобто продажу на нижній межі падіння кон'юнктури.

Стан кон'юнктури визначається лише умовами укладення угод: біржова угода укладається на біржових зборах; біржова угода укладається членами біржі або особами, допущеними на неї як відвідувачі. На фондових біржах діє правило, згідно з яким угоди можуть укладати за власні кошти лише члени біржі, а за кошти інших учасників ринку – тільки фондові маклери.

Види біржових угод і операцій. Залежно від предмета біржові угоди поділяються на валютні, дисконтні, ломбардні (у тому числі й репортні операції з акціями через посередництво брокера), фондові, товарні, страхові, фрахтові.

З іншого погляду, існують три категорії біржових угод: реальні, ф 'ючерсні й арбітражні.

При класифікації біржових операцій на види слід виходити з декількох критеріїв. Найбільш значущим критерієм є термін виконання операції. При цьому розрізнюють два основних типи: касові, при яких сплата за біржову операцію відбувається відразу або в найближчі 2-3 дні, і строкові

Касові угоди, або угоди з готівкою, – угоди, що мають на меті дійсне придбання або відчуження товарів чи цінних паперів, що передбачає негайне виконання. За своєю юридичною природою касова угода – типовий договір купівлі-продажу.

Поняття "негайне виконання" для біржової угоди у зв'язку з відсутністю на біржі предмета угоди носить умовний характер. Виконання відбувається поза біржею і вимагає відповідно певного часу. Правила біржової торгівлі, що діють на тій чи іншій біржі, завжди чітко визначають зміст поняття "негайне виконання", встановлюючи короткий строк, що необхідний для здійснення виконання: через день, на третій день, до сьомого біржового дня і т. ін.

Строкові угоди, на відміну від касових, передбачають досить великий проміжок часу між укладенням угоди та її виконанням. Юридична природа строкової біржової угоди – договір про поставку. У разі укладення строкової угоди постачальник, як правило, не має на руках товару або цінних паперів, які він продає на строк, він діє з розрахунку на певні умови, що склалися на момент виконання договору.

При строковій біржовій угоді предмет (товар або контракт) і права на нього повинні бути передані в момент її укладення, а гроші сплачуються через певний строк. Для строкових угод правилами біржової торгівлі встановлюється певний період виконання: традиційно – на кінець місяця (per ultiom) або на середину місяця (per medio), рідше – до двох місяців. У встановлені терміни проводиться загальна ліквідація всіх укладених до цього терміну угод через ліквідаційне бюро (розрахункову палату). Переважно предметом строкових угод є цінні папери, значно рідше – товари (сировина, зокрема, зерно тощо).

Угоди на різницю (або так звані умовні) – різновид строкових угод, що мають на меті не дійсне придбання або відчуження предмета угоди, а тільки отримання різниці в ціні: між ціною, встановленою під час укладення угоди, і ціною, яка склалася на біржовому ринку до моменту виконання угоди. Угода на різницю виконується простим розрахунком різниці.

Різновиди угод на різницю, що укладаються виключно з цінними паперами – репорт і депорт або так звані пролонгаційні угоди.

Репорт – це угода, що поєднує купівлю за готівку і продаж у кредит з обов'язком передати папери такого ж виду до певного терміну. При репорті одна особа купує за готівку цінні папери й одночасно продає їх тій же особі до певного терміну за підвищеною ціною. Різниця в ціні становить винагороду за користування кредитом. Мета угоди – продовжити можливість біржової гри на підвищення.

Депорт – це продаж паперів за готівку купівлею їх на термін. Депорт дуже близький до репорту. Різниця лише в тому, що кредитор і позичальник міняються місцями. Мета репорту – продовжити гру на зниження курсу. Головними учасниками пролонгаційних угод, як правило, є банки й інші кредитні установи.

Арбітражні угоди – це різновид строкових біржових угод з цінними паперами, сторони яких мають у своєму розпорядженні відомості про умови торгів на інших біржах і прагнуть використати різницю в ціні. Від звичайних строкових угод арбітражні відрізняються тим, що розрахунок базується на різниці курсу не в часі, а у просторі. Результат арбітражних угод – вирівнювання курсу цінних паперів на різних біржах і, зрештою, створення загальносвітового валютно-фондового ринку. Розрізняють:

  • 1. Вексельні, або девізні арбітражні угоди. їх суть полягає у скуповуванні певної валюти на одних біржах, де її курс нижчий, з метою реалізації на інших, де курс значно вищий. Цей процес призводить до вирівнювання валютних курсів, встановлення курсового паритету. При цьому можуть мати місце:
    • а) прямі угоди, якщо на куплену на одній біржі валюту на іншій безпосередньо купується інша;
    • б) непрямі арбітражні операції у тих випадках, коли вигідно перейти через валюту третьої і навіть четвертої країни).
  • 2. Фондові арбітражні угоди.

Вони пов'язані з реалізацією брокерами за наказом арбітражерів акцій та інших цінних паперів в одному місці і купівлею їх в іншому. Як і при вексельному арбітражі, клієнтам доводиться враховувати суму витрат, пов'язану з обома угодами. Коли операція здійснюється між містами двох країн, фондовий арбітраж пов'язаний з вексельним.

3. Товарні арбітражні угоди, де предметом є виключно біржові товари. Крім того, велику роль у таких угодах відіграє облік вартості страхування, фрахту, митних зборів.

Угоди з премією – їх мета полягає в обмеженні ризику під час укладення строкових угод. При угоді з премією тій чи іншій стороні строкової біржової угоди надається право вибору однієї з декількох, визначених сторонами, дій. За це одна сторона повинна сплатити іншій стороні заздалегідь обумовлену винагороду – премію, що визначається, як правило, у процентах від ціни угоди.

Різновиди угод з премією: проста угода з премією, подвійна угода з премією, угода до запитання.

Одна з поширених угод з премією – стелаж. За цією угодою одна сторона за премію набуває права й одночасно зобов'язується у певний термін продати папери за обумовлено нижчою ціною, або ж купити їх за встановленою вищою ціною. Стелаж представляє поєднання двох простих угод з премією, причому сторона, що набуває права вибору, виступає одночасно покупцем і продавцем.

Біржові угоди в усіх їх різновидах, зокрема строкові, по-різному регулювалися законодавством – від заборони у XVII ст. до визнання у другій половині XIX ст. У цей час законодавство європейських країн по-різному ставилося до строкових біржових угод: як правило, їх укладення не заборонялося, але право на судовий захист у разі невиконання не гарантувалося. У США діяла пряма заборона укладення строкових біржових угод. Проте заборону можна було легко обійти за допомогою пристосування до умов строкової торгівлі касових угод: завдяки використанню застави цінних паперів і відстрочці їх виконання.

Правила торгівлі на створених нині в Україні біржах визнають і відповідним чином регулюють окремі види строкових угод. Наприклад, п. 17 Правил біржової торгівлі на Українській універсальній товарній біржі (УУТБ) передбачає, що ф'ючерсні угоди укладаються переважно з метою страхування (хеджування) угод з реальним товаром або отримання у процесі перепродажу або після ліквідації угоди різниці від можливої зміни цін.

На товарних біржах терміни ліквідації операцій триваліші, ніж на фондових. Найпоширеніший термін операцій на світовому ринку – до 6 міс., особливо це стосується продовольчих товарів з їх сезонним циклом виробництва. Наприклад, бавовну переважно купують у липні з терміном поставки у грудні.

На товарних біржах на кожний вид товару встановлюються терміни ліквідації та виконання строкових угод. Наприклад, на Чиказькій біржі стандартні терміни на пшеницю або кукурудзу – березень, травень, липень, вересень і грудень.

Угоди, що укладаються на вітчизняних біржах, також можна умовно поділити на угоди, що здійснюються з реальним товаром (реальні операції), і угоди на термін, де предметом купівлі-продажу є контракт на поставку, ф'ючерси, опціони тощо.

Угоди з реальніш товаром

Вони є основним об'єктом уваги брокерів, оскільки в умовах нинішнього дефіциту й економічної кризи надійніше мати справу з реальним товаром. По суті, це угоди купівлі-продажу оптових партій, або бартерні операції.

Товар під час торгів може знаходитися у місці, що вказане продавцем, або на території біржі, або бути відвантаженим, або знаходитися в дорозі. При цьому брокерам і їхнім клієнтам необхідно знати, що витрати на зберігання товарів у приміщенні біржі до продажу відносяться на рахунок продавця, а після продажу – на рахунок покупця.

З розрахунку на подальше підвищення цін проводиться закупівля на біржі готівкового товару з негайною поставкою і на термін з тим, щоб до моменту виконання контракту продати його як реальний товар за більш високу ціну.

З розрахунку на подальше зниження цін проводиться продаж реального товару і контрактів на термін (з поставкою у майбутньому). До моменту виконання контрактів на термін продавець розраховує купити на ринку готівковий товар за нижчою ціною й отримати прибуток за рахунок різниці між ціною в день укладення контракту і ціною в момент його виконання.

Угоди з реальним товаром можуть бути з коротким терміном поставки. У світовій практиці їх називають операціями "спот". Вони можуть бути і з поставкою через більш тривалий час – операції "форвард", або форвардні операції.

Одним з видів форвардних операцій є операція із заставою. Це операція, згідно з якою один контрагент виплачує іншому в момент укладення угоди суму, яка обумовлена договором між ними, у вигляді гарантії виконання своїх зобов'язань. Ця сума може становити від 8 до 100 % вартості товару, що пропонується до операції. Заставою може виступати не тільки грошовий внесок, а й сам товар. Якщо платником застави є покупець, то операція буде із заставою на купівлю, а якщо продавець – із заставою на продаж. Остання в наш час особливо актуальна Нині серед угод з реальним товаром переважають бартерні. За оцінками експертів, частка бартерних угод становить більше 60 %. Роль еквівалента у процесі бартерних угод виконує, як правило, зерно, а також автомобілі, ліс, покрівля, цемент, м'ясопродукти, мед, картопля, цибуля, водо- і газопровідні труби, стальний лист, садові будинки, складські приміщення, а також підйомники, крани навантажувачі. На думку біржовиків, бартерні угоди нині вигідніші для учасників втричі.

На деяких біржах бартерні операції не дозволені. Але тимчасово, в умовах переходу економіки країни до ринку, використовуються угоди "з умовою".

Угода "з умовою" є різновидом угоди з реальним товаром, згідно з якою продаж одного товару здійснюється за умови одночасної купівлі іншого реального товару. Відмінності цих угод від бартерних полягають у такому.

Для виконання угоди, як гарантія, вноситься невелика сума. Розрахунки здійснюються через розрахункову або клірингову палату (на наших біржах тільки розробляється положення про клірингову палату), яка стає посередником між покупцем і продавцем та гарантує виконання зобов'язань. Предметом угоди є не реальний товар, а біржовий контракт – ф'ючерс. У разі настання терміну сплати реальних активів або зобов'язань, ф'ючерсні операції зараховуються зворотними операціями, що дозволяє компенсувати втрати на реальному ринку прибутком на біржі, і навпаки.

Широкого поширення набули спекулятивні угоди з ф'ючерсними контрактами. Розраховуючи на подальше підвищення цін, спекулянти купують через брокерів ф'ючерсні контракти на біржі, і навпаки, розраховуючи на подальше зниження цін, продають їх. Контракт, куплений з розрахунку на подальше підвищення цін, називається "лонг", "довгий", а покупець таких контрактів знаходиться в позиції "лонг".

Контракт, що проданий з розрахунку на зниження цін "шот", "короткий", а продавець контрактів, не покритих реальним товаром, знаходиться в позиції "шот".

Спекулянт, що скупив біржові контракти з розрахунку на підвищення цін, виявиться в позиції "лонг", і навпаки, контракт, що продав з розрахунку на зниження, – в позиції "шот".

Таким чином, у випадку підвищення цін покупець ф'ючерсних контрактів виграє, а продавець втрачає, а у разі зниження – навпаки.

При спекулятивних угодах з ф'ючерсними контрактами між продавцем і покупцем безпосередньо ніякі розрахунки не проводяться. Для кожного з них протилежною стороною є розрахункова палата біржі. Вона сплачує стороні, що виграла, і отримує від тієї, що програла, різницю між вартістю контракту в момент його укладення й обумовленого терміну виконання.

Ф'ючерсна угода може бути ліквідована у будь-який момент за рахунок сплати різниці між ціною продажу контракту і поточною ціною у разі його ліквідації. Це називається викупом раніше проданих або продажем раніше куплених контрактів.

Широкого поширення на західних біржах набули й операції з преміями (опціони). До них належать операції, в яких один з контрагентів, заплативши премію, набуває права на опціон, а також право на основі заяви до певного дня зробити той чи інший вибір, що стосується угоди. Існує декілька видів таких угод.

Угоди з премією (опціони)

Простий опціон (або проста угода з премією). За цією угодою, якщо покупець заплатив і придбав опціон, то він має право зажадати від свого контрагента виконання його зобов'язань, або повністю відмовитися від операції (право відходу). Якщо опціон купує покупець товару, то маємо справу з умовною купівлею, а якщо продавець – то з умовним продажем. Премія може бути окремою від вартості товару і сплачуватися під час укладення угоди, а може входити до вартості товару. У цьому випадку сума угоди з умовною купівлею збільшується на величину премії, а сума угоди з умовним продажем зменшується на суму премії. Оплата премії у разі відмовлення від угоди здійснюється в день повідомлення про це (відступна премія), у разі виконання угоди – у день виконання.

Подвійний опціон – це операція, за якої платник премії набуває права вибору між позицією покупця і позицією продавця, а також права відмовитися від операції. Ми бачимо, що права платника премії збільшуються вдвічі у порівнянні з правами при простому опціоні, тому і величина премії встановлюється у подвійному розмірі. Як і в простому опціоні, премія може враховуватися окремо від суми операції або включатися до суми операції ("стелаж"). При "стелажі" вартість товару збільшується (у разі операції на купівлю) або зменшується (у разі операції на продаж) на розмір премії.

Складний опціон – це операція, що поєднує дві протилежні угоди з премією, які укладаються тією самою брокерською конторою з двома іншими учасниками біржової торгівлі. Якщо брокерська контора, що укладає угоду, є платником премії, то їй належить право відмовлення від операції.

Якщо брокерська контора отримує премію, то право відходу від операції належить її контрагентам. Складний опціон, як операція, відкриває для брокера широкі можливості маневру.

Кратний опціон – це операція, за якої один з контрагентів набуває права за певну премію на користь іншої сторони збільшити в декілька разів кількість товару, що підлягає передачі або прийому. Кратність проявляється у тому, що більша кількість товару повинна знаходитися у кратному відношенні до обов'язкового (твердого) мінімуму, перевищувати його в 2, 3, 4 рази і т. ін., але в межах максимуму, встановленого договором.

Кратні операції з премією бувають двох видів: з вибором покупця і з вибором продавця. Кратний опціон являє собою поєднання твердої операції з умовною операцією, оскільки деяка мінімальна кількість товару в будь-якому випадку повинна бути передана або прийнята.

Хеджеві операції є певною мірою проміжними між операціями на ринку реального товару (строковими) і операціями на ф'ючерсній біржі. Хеджування – це продаж (купівля) ф'ючерсного контракту на рівні купівлі (продажу) аналогічної кількості того ж товару, що передувала еквівалентній кількості іншого товару, ціна якого змінюється паралельно ціні цього товару. Хеджування полягає у врегулюванні між зобов'язаннями на ринку реального товару і протилежними за змістом зобов'язаннями на ф'ючерсному ринку.

За технікою здійснення хеджових операцій розрізняють два основних типи: хеджування продажем (коротке), коли фірма продає ф'ючерсні контракти, і хеджування купівлею (його часто називають довгим), коли фірма набуває права на ф'ючерсні контракти. Крім того, хеджування може бути здійснене за допомогою особливого виду біржових операцій – опціону.

Коротке хеджування, як правило, використовується для забезпечення ціни продажу реального товару, який знаходиться або буде знаходитися у власності торговця, фірми, яка добуває або переробляє сировину.

Довге хеджування застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм, що переробляють і споживають сировину.

Залежно від цілей виділяють такі види хеджування: звичайне (чисте), арбітражне, селективне і передбачуване.

Звичайне (чисте) хеджування, здійснюється для уникнення цінових ризиків і укладається у певному балансуванні за часом і кількістю протилежних за напрямом зобов'язань на ринку реального товару і ф'ючерсному ринку. Чисте хеджування в сучасній діловій практиці не відіграє важливої ролі.

Арбітражне хеджування враховує витрати на зберігання і здійснюється виключно для одержання вигоди з очікуваної сприятливої зміни у співвідношенні цін реального товару і біржового котирування з різними термінами поставки. При надлишку товару це співвідношення цін (котирування на далекі терміни поставки вище, ніж на ближні), як правило, дозволяє завдяки хеджування) фінансувати витрати за зберігання товару. Воно застосовується в основному торговцями.

Селективне хеджування відрізняється тим, що операція на ф'ючерсному ринку проводиться не одночасно з укладенням угоди на реальний товар і не на адекватну кількість. Здійснення операції на біржі значною мірою ґрунтується на очікуваному напрямі і рівню зміни цін реального товару. Так, якщо очікується підвищення цін, то селективний хеджер не буде хеджувати свої запаси реального товару, розраховуючи отримати прибуток від підвищення їх вартості.

Передбачуване хеджування полягає в купівлі або продажу ф'ючерсного контракту ще до того, як завершиться операція з реальним товаром. Передбачуваний хедж є тимчасовим замінником торгового контракту, який буде укладено пізніше.

Особливий вид біржових угод – міжбіржові угоди. Це біржові угоди, які укладаються сторонами через посередництво двох або більше бірж. Між біржою, в якій бере участь продавець, і біржою з участю покупця може бути одна або декілька бірж-посередників. Важливо підкреслити, що міжбіржові угоди укладаються членами бірж, а не самими біржами. Останні, як і в звичайних "внутрібіржових" угодах, виконують виключно організаційні функції. Як посередники в міжбіржових угодах беруть участь біржові маклери бірж.

Розширення міжбіржових угод має виняткове значення для розвитку повноцінного ринку товарів і капіталів. Основними умовами, що забезпечують цей процес, повинні стати: вдосконалення стандартизації продукції і товарів (міжбіржова торгівля здійснюється виключно за стандартами, проте це на 90 % стосується і внутрібіржових угод); розвиток інформаційної інфраструктури і сучасних засобів зв'язку; нарешті, певне законодавче регулювання міжбіржової торгової практики, що забезпечує юридичні гарантії належного виконання зобов'язань, що виникають при цьому і встановлення в певних розмірах сум винагороди за посередництво.

Питання, пов'язані з правовим забезпеченням міжбіржової торгівлі, можуть вирішуватися і на основі угод, що укладаються біржами.

У біржовій практиці зустрічаються й інші види угод, що визначаються типом біржового товару, характером супутніх договору зобов'язань, відносинами між брокером і клієнтом, між брокерами- контрагентами. Інтерес представляють, наприклад, угоди, що носять для брокерів страховий характер. Наприклад, операція із заставою – операція, за якої один контрагент виплачує іншому певну суму як гарантію виконання своїх зобов'язань. Згодом він повертає цю суму іншій стороні, залишивши частину собі і зробивши відповідну виплату біржі. Операція із заставою здійснюється у тому випадку, якщо немає достатньої впевненості в її виконанні. У випадку невиконання операції, як правило, вилучається до 20 % застави (наприклад, 10 % – потерпілому, 3-5 % – брокеру, 0,5 % – біржі).

Реальне значення фондової біржі, за образним висловлюванням Ш. Майтала, полягає в тому, що вона відіграє роль своєрідного термометра для виміру температури, загального стану здоров'я й оптимізму економіки. Для конкретної людини вона служить джерелом азарту, гострої приправи в господарській діяльності. У простих людей завжди є інтерес до фондової та валютної бірж, тому що, підстраховуючи майбутнє, люди прагнуть до ризику в сьогоденні. Наприклад, американці, крім соціального страхування, відкладають частину своїх доходів як заощадження, хоча й у менших пропорціях, ніж японці й німці. При цьому частина їхнього портфеля цінностей, особистого багатства – свій будинок або квартира (стабільна, неліквідна, легко оцінювана), інша ж частина – акції (викликає суперечність, дурний настрій, прикрості, зніяковілість, розпач, надію й помилки).

Центральним в інвестиційній поведінці є поняття дисконтування. Воно пов'язане із прийняттям будь-якого інвестиційного рішення та містить у собі порівняння витрат й очікуваного прибутку, розглянутих протягом певного тимчасового інтервалу. Це поняття привертає увагу соціальних психологів і представників психології менеджменту.

В економічній психології більше популярним є поняття тимчасової переваги або міжчасового вибору. Фундаментальним економічним питанням, з яким зіштовхуються окремі люди, родини, організації й навіть цілі народи, є питання про те, витратити капітали сьогодні або ж зберегти й вкласти їх, щоб витратити пізніше.

Бажання та здатність відкласти формується засобами соціального навчання, починаючи з раннього дитинства. У результаті експериментів було виявлено, що дітям у різному ступені властивий бажання відкласти винагороду (наприклад, певну кількість цукерок), щоб пізніше одержати більшу винагороду (більшу кількість цукерок).

Силу бажання зберегти суму грошей, щоб одержати більшу суму в майбутньому, називають ступенем вигоди, або нормою тимчасової переваги й виражають у відсотках. Припустимо, середній ступінь вигоди 7 %, тобто люди згодні зберегти 100 дол, щоб через рік одержати 107 дол. Але деякі зажадають через рік 130 дол, тобто їхня суб'єктивна норма тимчасової переваги дорівнює 30 %. Чим вище суб'єктивний ступінь вигоди, тим більше потреба в компенсації відстрочки винагороди, або потреба розподіляти ресурси в сьогоденні, а не резервувати.

Для виміру суб'єктивного ступеня вигоди (компенсації за відстрочку) використовують такий тип питань: "Якщо Вам запропонують 100 дол зараз або X доларів через шість місяців, яка буде найменша сума грошей (X доларів), що Ви зволієте 100 дол зараз?".

Можуть використатися варіації цього питання, коли дається майбутня сума й запитується дійсна сума грошей, або пропонуються обидві суми й з'ясовується часовий інтервал. Альтернативні виміри тимчасової переваги проводяться за допомогою змушеного вибору, наприклад:

"Припустимо, у Вас є вибір між одержанням 100 дол сьогодні й 200 дол через рік, що б Ви вибрали?".

За цим питанням можуть випливати інші в "каскадній" формі, наприклад (якщо випробуваний вибирає 200 дол):

"Припустимо, у Вас є вибір між одержанням 100 дол сьогодні й 175 дол через рік, що б Ви вибрали?".

Опитування триває доти, поки випробуваний не вибере 100 дол. Вибір випробуваного може бути використаний як індикатор тимчасової переваги.

Проведені опитування дозволяє виявити такі закономірності:

  • а) норми тимчасової переваги (або ступеня вигоди) на короткострокових тимчасових інтервалах істотно вище, ніж на довгострокові;
  • б) існує тенденція встановлювати більш високі норми тимчасової переваги для відносно невеликих інвестицій у порівнянні з великими вкладеннями капіталу;
  • в) більшість людей установлюють більше високі норми тимчасових переваг для призів і виграшів, на відміну від штрафів і покарань;
  • г) значну роль у масовій свідомості відіграє форма вираження призів і штрафних санкцій, грошова форма найбільш дієва.

Суб'єктивний ступінь вигоди залежить від освіченості. Так, студенти факультетів економіки й фінансів показують більш адекватну, наближену до реального, наприклад, порівнянної з річною нормою відсотка банківських позик і внесків у країні, тоді як незнайомі з економікою й фінансами, демонструють суб'єктивний ступінь вигоди від 35 до 139 % у середньому для різних аспектів інвестиційного поведінки.

Очікувана інфляція впливає на бажання одержати гроші зараз, але в людей з високими нормами тимчасової переваги воно часто багаторазово перевищує відсоток інфляційного приросту.

Психологічний портрет брокера валютної біржі

Діяльність брокерів валютної біржі містить елементи як ігрового, так і підприємницького ризику. Ризик брокера, як правило, не розподілений між учасниками торгів, а зосереджений в одному суб'єкті й надзвичайно інтенсифікований. Він вимагає не тільки високого професіоналізму, але й швидкості реакції, певного ансамблю нервово-психічних якостей. Представники цієї професії піддаються серцево-судинним і нервовим захворюванням. Не дивно, що в біржовому колі (ямі) працюють люди в основному молоді, у віці 20-30 років.

Нами були обстежені брокери й дилери валютної біржі Санкт- Петербурга. Брокери здійснюють угоди за рахунок і для клієнтів -

членів і не членів біржі, фірм і приватних осіб за комісійні. Вони ризикують чужим капіталом і своїм благополуччям і престижем. Дилери діють на фінансовому ринку від свого імені й за свій рахунок, тобто вкладають у справу власний капітал й, таким чином, є представниками фінансового підприємництва. Вони укладають угоди, прагнучи з вигодою для себе використати самі незначні коливання цін, завдяки перевазі в часі в порівнянні із клієнтами, які перебувають поза будинком біржі. Час, протягом якого вони тримають контракт із моменту покупки до моменту продажу, становить найчастіше від декількох секунд до декількох хвилин. Те саме юридична або фізична особа, маючи відповідне право, може здійснювати посередницьку діяльність й як дилер, і як брокер у різний час. Характеристики особистісних портретів дилерів і брокерів фінансового ринку подібні.

Передумови готовності до ризику: брокера мають глибинну психоенергетичну природу й виражаються в перевазі певних характеристик темпераменту й вольових рис. Дослідження показали, що для забезпечення насиченої ризиком діяльності важливий не тільки рівень енергетичної обдарованості, але й те, як звичайно витрачається енергія. Звичні способи реагування на навколишнє середовище й дії в ній у брокерів характеризуються витратою енергії в поза (активні, демонстративні), а не на втримання внутрішнього "вогнища порушення", пов'язаного з дозволом внутрішніх конфліктів і проблем (люди, що переживають сильні й стійкі емоції, уразливі, педантичні). У брокерів висока емоційна стійкість і низька тривожність. Сильні емоції, чутливість і глибина переживання заважають брокерові, оскільки його успіх і неуспіх погано прогнозується.

Що стосується вольових якостей, то в портреті брокерів домінують ті вольові якості, які вимагають адаптації до короткочасного, але дуже інтенсивному ризику ухвалення рішення в цейтноті й із приводу грошей. Це, насамперед, така вольова риса, як самовладання, що складається в умінні підкоряти собі небажані й при цьому досить сильні спонукання. Важливі також цілеспрямованість, наполегливість (здатність до тривалої неослабної напруги енергії, рух до кінцевої мети, незважаючи на труднощі) і рішучість (вольова якість особистості, що виражається у здатності людини вчасно й без зайвих коливань приймати досить обґрунтовані рішення й проводити їх у життя).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші