Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рахунки і подвійний запис

Будова бухгалтерських рахунків та їх класифікація

Бухгалтерський рахунок є елементом системи накопичення, групування та узагальнення економічно однорідної інформації щодо активів, пасивів та господарських процесів підприємства, його витрат і доходів. Записи операцій на рахунках дають змогу здійснювати систематичний контроль за наявністю та змінами засобів й джерел їх утворення в процесі господарської діяльності.

Вперше найбільш повно описав мету, завдання та будову рахунків Лука Пачолі в "Трактаті про рахунки записи". Зокрема, було зазначено, що рахунок як самостійна бухгалтерська одиниця, складається з лівої та правої частини, відповідно, Дебету (лат. debet – він винен) і Кредиту ( лат. credit – він вірить). Поступово таке трактування елементів будови рахунку втратило своє значення і Дебет та Кредит рахунку почали трактувати виключно як збільшення або зменшення об'єктів обліку.

Господарські операції відбуваються і реєструються у певній хронологічній послідовності, а інформація про стан та рух об'єктів обліку, відповідно, систематизують на рахунках. Тому бухгалтерські записи є хронологічними і систематичними.

Хронологічний запис – це запис операцій у хронологічній (календарній) послідовності їх виникнення. Такий запис здійснюють у спеціальних журналах з обов'язковим відображенням нумерації господарських операцій і використовується для перевірки повноти і правильності відображення операції на рахунках.

Систематичний запис означає, що всі хронологічні записи повинні бути систематизовані за економічним змістом на рахунках бухгалтерського обліку.

Залежно від характеру об'єктів записи на рахунках здійснюють у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового вимірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів. Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, які на них обліковують і завданнями обліку. Як складова методу бухгалтерського обліку система рахунків перебуває в тісному взаємозв'язку з іншими його елементами, зокрема, документацією, подвійним записом, оцінкою, балансом, звітністю. На кожен об'єкт бухгалтерського обліку відкривають окремий рахунок, записи на якому здійснюють тільки на підставі відповідних документів. У результаті отримують систематизовану інформацію, необхідну для управління, аналізу й контролю за діяльністю суб'єктів господарювання.

Всі рахунки бухгалтерського обліку можна поділити на балансові та позабалансові. Балансові рахунки призначені для обліку ресурсів підприємства (активів) та джерел їх утворення (пасивів) і відображають рух активів, капіталу та зобов'язань, які належать підприємству.

Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

  • • цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);
  • • умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо);
  • • бланків суворого обліку;
  • • списаних активів (нестача цінностей, прострочена дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками);
  • • амортизаційних відрахувань.

Основною ознакою класифікації рахунків є їх поділ за економічною сутністю. За цією ознакою рахунки можна поділити на активні, пасивні та активно-пасивні.

Активні рахунки призначені для відображення наявності та руху активів підприємства та його витрат. Такі об'єкти обліку розміщені в Активі балансу підприємства. Розглянемо будову активного рахунку, наприклад, "Готівка" (рис. 2.1).

Будова активного рахунку

Рис. 2.1. Будова активного рахунку

Сектор А призначений для відображення залишку за активним рахунком на початок періоду. Відповідно до бухгалтерської термінології має назву сальдо. Сальдо за активним рахунок відображають за Дебетом.

Сектор Б призначений для відображення змін щодо надходження активів за період, має назву дебетовий оборот.

Сектор В призначений для відображення змін за активним рахунком щодо витрачання активів за період і носить назву кредитовий оборот.

Для визначення залишку (сальдо) за активним рахунком на кінець періоду (сектор Г) застосовують таку формулу:

Сальдо на кінець періоду дорівнює = Сальдо на початок періоду + дебетовий оборот – кредитовий оборот.

Сальдо кінцеве за активним рахунком також відображають за Дебетом.

У нашому прикладі залишок на кінець періоду за рахунком "Готівка" складає 100 + 2500 – 2450 = 150 грн.

Розглянемо будову пасивного рахунку, наприклад, "Зареєстрований (пайовий) капітал" (рис. 2.2).

Залишок (сальдо) пасивного рахунку на початок періоду відображається за Кредитом (сектор А). Сектор Б призначений для відображення змін щодо зменшення пасивного рахунку (дебетовий оборот), сектор В призначений для відображення змін щодо збільшення пасивного рахунку (кредитовий оборот). Таким чином для визначення залишку за пасивним рахунком (сектор Г) застосовують таку формулу:

Сальдо на кінець періоду = сальдо на початок періоду + кредитовий оборот – дебетовий оборот.

Будова пасивного рахунку

Рис. 2.2. Будова пасивного рахунку

У нашому прикладі залишок на кінець періоду за рахунком "Зареєстрований (пайовий) капітал" складає 50000 + 44500 – 36200 = 58300 грн.

Таким чином, в активних рахунках за дебетом показують збільшення об'єктів, а за кредитом – зменшення. У пасивних, навпаки, за дебетом показують зменшення, а за кредитом збільшення об'єктів.

Активно-пасивні рахунки – це рахунки , які можуть мати як дебетове, так і кредитове сальдо. Прикладом активно-пасивного рахунку є рахунок "Фінансові результати". За дебетом цього рахунку накопичують витрати підприємства, а за кредитом – доходи. В залежності від того, що більше – дебет чи кредит – підприємство отримує, відповідно, збиток або прибуток.

Окрім основної ознаки, рахунки можуть класифікувати і за іншими параметрами.

Наприклад, розподільчі рахунки -призначені для накопичення витрат з подальшим їх розподілом на різні господарські процеси (наприклад, рахунок "Загальновиробничі витрати"), калькуляційні рахунки – призначені для визначення фактичної собівартості випущеної продукції (наприклад, рахунок "Виробництво"), регулюючі (коректувальні) рахунки – призначені для коректування вартості активів у процесі діяльності ( наприклад, рахунок "Знос необоротних активів" корегує залишкову вартість таких активів у процесі діяльності).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші