Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік витрат видів діяльності

Поняття витрат, їх класифікація, умови визнання та оцінки

У бухгалтерському обліку всі операції, які здійснюють на підприємстві згідно з його статутом називають господарською діяльністю, тобто це – будь- яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Всю діяльність підприємства в свою чергу поділяють на: операційну, фінансову та інвестиційну.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основними функціями операційної діяльності є функції виробництва, управління і збуту. До основної діяльності належать операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), які є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Для виробничого підприємства такими є операції із виробництва і реалізації продукції, для підприємства, що надає послуги – операції із надання послуг та забезпечення їх збуту, для торгового підприємства – операції із придбання і реалізації товарів.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (тобто це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів).

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (залучення позикових коштів, сплата відсотків за ними, отримання відсотків, дивідендів).

У процесі господарської діяльності усі підприємства залежно від видів здійснюваної ними діяльності несуть певного роду витрати. Це загальноекономічне поняття, що характеризує використання різних за своїм характером та властивостями ресурсів у процесі господарювання.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) та її розкриття у фінансовій звітності регламентує Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Витратами звітного періоду визнають зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Основними критеріями, якими необхідно керуватись при відображенні витрат у бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду, згідно П(С)БО 16, є:

  • • відображення витрат в обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;
  • • визнання витрат витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'зати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод впродовж кількох звітних періодів, то витрати виникають в результаті систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизаційних відрахувань).

Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід):

  • • платежі за договором комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
  • • попередня (авансова) оплата запасів (робіт, послуг);
  • • погашення одержаних позик;
  • • інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, які не відповідають ознакам, зазначеним у визначенні терміна, "витрати";
  • • витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
  • • балансова вартість валюти.

Важливим завданням обліку витрат на виробництво є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, які повШязані з виготовленням продукції (виконанням робіт, наданням послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних трудових і фінансових ресурсів. Виходячи з поставленого завдання, витрати групують за двома ознаками: за елементами витрат і за статтями калькуляції.

Елементи витрат економічно однорідні за своїм змістом витрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані.

П(С)БО 16 передбачено групування витрат операційної діяльності підприємства за такими елементами:

  • • матеріальні затрати;
  • • витрати на оплату праці;
  • • відрахування на соціальні заходи;
  • • амортизація;
  • • інші операційні витрати.

До складу елементу "Матеріальні затрати" включають вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів. Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включають до елементу операційних витрат "Матеріальні затрати".

До складу елементу "Витрати на оплату праці" включають: заробітну плату за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальну допомогу, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елементу "Відрахування на соціальні заходи" включають: відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елементу "Амортизація" включають: суму нарахованої

амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елементу "Інші операційні витрати" включають: витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу вище наведених елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково- касове обслуговування тощо.

Групування витрат за економічними елементами використовують для планування витрат виробництва (обігу), виявлення резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю, для розрахунку економічних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства (матеріалоємність, трудоємкість виробництва та ін.), а також для складання Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (розділ III "Елементи операційних витрат"),

У Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено групування витрат операційної діяльності за елементами на рахунках 8 класу:

  • – матеріальні затрати – рахунок 80 "Матеріальні витрати";
  • – витрати на оплату праці – рахунок 81 "Витрати на оплату праці";
  • – відрахування на соціальні заходи – рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи";
  • – амортизація – рахунок 83 "Амортизація";
  • – інші операційні витрати – рахунок 84 "Інші витрати операційної діяльності".

Для обліку інших витрат (неопераційної діяльності, для підприємств, які не ведуть рахунків 9 класу "Витрати діяльності") використовують рахунок 85 "Інші витрати".

За статями калькуляції витрати поділяють:

  • • сировина і матеріали;
  • • поворотні відходи (вираховуються);
  • • куповані вироби, напівфабрикати та послуги виробничого характеру, сторонніх організацій та підприємств;
  • • паливо та енергія на технологічні цілі;
  • • основна заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві:
  • • додаткова заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві:
  • • відрахування на соціальні заходи;
  • • втрати від браку;
  • • Загальновиробничі витрати;
  • • інші виробничі витрати;
  • • адміністративні витрати;
  • • витрати на збут;
  • • інші позавиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємство встановлює самостійно.

За цільовим призначенням витрати виробництва поділяють на основні та накладні. До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції та становлять її речову основу (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням ним (Загальновиробничі витрати).

За способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) витрати виробництва поділяють на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних виробів (робіт, послуг), а тому до їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом (наприклад, Загальновиробничі витрати), а тому між об'єктами обліку витрат (продукцією, роботами, послугами тощо) розподіляють пропорційно встановленій базі (заробітній платі робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).

За відношенням до обсягу діяльності (продукції, робіт, послуг) витрати поділяють на:

  • змінні – витрати, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності;
  • постійні (умовно-постійні) – витрати, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

П(С)БО 16 "Витрати" визначає склад витрат, які включають в собівартість продукції (робіт, послуг) і передбачає визначення двох видів собівартості: собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) та виробничої собівартості (робіт, послуг) (рис. 12.1).

Склад витрат, які включаються в собівартість продукції

Рис. 12.1. Склад витрат, які включаються в собівартість продукції

Таким чином, поняття собівартості реалізованої продукції ширше й включає в себе: виробничу собівартість випущеної підприємством продукції, реалізованої впродовж звітного періоду та понаднормативні витрати, які є витратами звітного періоду і повинні бути віднесені на собівартість не виробничої, а реалізованої продукції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші