Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Діагностика в системі управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз складу і структури необоротних активів

Аналіз необоротних активів розпочинають з вивчення їх складу і структури. У балансі підприємства до необоротних активів належать такі статті: нематеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції, основні засоби, інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи та інші необоротні активи.

У статті "Нематеріальні активи" відображають вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами), наводяться окремо їх первісна та залишкова вартість, а також нарахована у встановленому порядку сума накопиченої амортизації. До валюти балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації (зносу). Зазвичай під нематеріальними активами розуміють немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До складу нематеріальних активів входять права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової та інтелектуальної власності та інші аналогічні майнові права.

У статті "Незавершені капітальні інвестиції" відображають витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством. Хоча незавершені капітальні інвестиції безпосередньо пов'язані зі створенням або трансформацією основних засобів, тим не менш вони не є об'єктами основних засобів, їх обліковують в окремій групі. Вартість незавершених капітальних інвестицій не підлягає переоцінці та амортизації.

Стаття "Основні засоби" включає вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У даній статті балансу наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу. Зазвичай під основними засобами розуміють сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері. Вартісним вираженням основних засобів є основні фонди.

Стаття "Інвестиційна нерухомість" включає власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена. Вартість придбаної інвестиційної нерухомості складається з таких витрат: 1) суми, що сплачують постачальникам (продавцям) та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); 2) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на інвестиційну нерухомість; 3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) інвестиційної нерухомості (якщо вони не відшкодовуються підприємству); 4) юридичні послуги, комісійні винагороди, пов'язані з придбанням інвестиційної нерухомості; 5) інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням та доведенням об'єктів інвестиційної нерухомості до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У статті "Довгострокові біологічні активи" відображають біологічні активи – тварини або рослини, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Усі біологічні активи поділяються на поточні і довгострокові. Довгострокові біологічні активи включають біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську гродукнію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців.

Стаття "Довгострокові фінансові інвестиції" включає фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У ній статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

"Довгострокова дебіторська заборгованість" показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

"Відстрочені податкові активи" складаються з суми податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

До "Інших необоротних активів" включаються суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи", крім гудвілу і гудвілу негативного, що виникають при їх придбанні.

За аналізом структури необоротних активів визначають тип стратегії розвитку підприємства. Загалом таких стратегій вирізняють три:

  • 1) виробнича – притаманна підприємствам, які зорієнтовані на власний виробничий розвиток, поліпшення матеріально-технічного забезпечення діяльності й основну частку доходів отримують від операційної діяльності. У таких підприємств значна частка (до 80 – 85%) необоротних активів представлена основними засобами і незавершеними капітальними інвестиціями;
  • 2) інноваційна – передбачає орієнтацію підприємства на впровадження результатів наукових розробок і винаходів, прогресивних технологій, новітнього досвіду, об'єктів промислової власності у діяльність підприємства. Частка нематеріальних активів у структурі необоротного капіталу таких підприємств зазвичай перевищує 15%;
  • 3) інвестиційна – притаманна підприємствам, орієнтованим на здійснення фінансових інвестицій, вкладання коштів у діяльність інших господарюючих суб'єктів, в тому числі з метою диверсифікації вкладень, отримання додаткових доходів, контролю над іншими господарюючими суб'єктами тощо. Частка довгострокових фінансових інвестицій, а також інвестиційної нерухомості у структурі необоротного капіталу таких підприємств зазвичай перевищує 20%.

Може спостерігатися стратегія змішаного типу: інноваційно-виробнича, інноваційно-інвестиційна, виробничо-інвестиційна.

У табл. 3.3 наведено структуру необоротних активів підприємства "Київ", з якої можна зробити висновок про виробничий тип стратегії його розвитку, адже сукупна частка основних засобів і незавершеного будівництва упродовж аналізованого року складає понад 90%.

Таблиця 3.3

Структура необоротних активів підприємства "Київ", %

Найменування статті

На

01.01.

На

01.04.

На

01.07.

На

01.10.

На

31.12.

Нематеріальні активи

3,67

3,70

3,64

3,60

3,33

Незавершені капітальні інвестиції

16,61

18,49

20,45

16,91

12,01

Основні засоби

74,28

72,10

70,02

73,38

78,37

Довгострокові фінансові інвестиції – всього

5,43

5,71

5,89

6,12

6,28

Усього необоротних активів

100,00

100,00

100,00

100,00

100,00

Зазвичай найбільш поглиблено вивчаються основні засоби та нематеріальні активи, порядок аналізу яких викладено нижче. Також оиінюються довгострокові фінансові інвестиції та інвестиційна нерухомість. Проте, оскільки ці види активів виникають внаслідок інвестиційної діяльності підприємства, то порядок їх аналізу викладено в окремій темі даного навчального посібника щодо діагностики інвестиційної діяльності підприємства.

Аналіз незавершених капітальних інвестицій проводиться у такій послідовності:

  • – оцінюють обсяги та динаміку вкладень у незавершені будівельні роботи, оновлення і модернізацію основних засобів;
  • – аналізують виконання плану-графіку робіт та дотримання технологічних вимог;
  • – оцінюють потребу у фінансових та інших ресурсах для завершення робіт й порівнюють її з наявними фінансовими можливостями підприємства;
  • – визначають очікувані фінансові і нефінансові доходи, які отримає підприємство від впровадження потужностей.

За результатами аналізу обґрунтовують управлінські рішення, спрямовані на прискорення будівельних та інших робіт, поліпшення їх якості та забезпечення ритмічності фінансування або приймають рішення про припинення робіт, консервацію чи продаж об'єктів незавершених капітальних інвестицій.

Аналіз довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів здійснюють за:

  • 1) причинами їх виникнення;
  • 2) порядком погашення;
  • 3) впливом на ефективність використання майна підприємства.

Діагностика довгострокових біологічних активів проводиться зазвичай

сільськогосподарськими підприємствами, діяльність яких пов'язана із використанням активів цього виду. У цьому разі аналіз включає вивчення стану, руху, забезпеченості необхідними ресурсами (засобами захисту, кормами, засобами меліорації тощо), а також перспективне оцінювання очікуваної доходності.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші