Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Діагностика в системі управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу

В економічному середовищі велика чисельність процесів і явищ перебуває у тісному взаємозв'язку. При цьому одні явища своїм впливом обумовлюють зміну інших, виступаючи у такий спосіб чинниками (рушійними силами) останніх. На виробничий потенціал підприємства, зважаючи на широту цієї економічної категорії, впливає надзвичайно велика кількість різноманітних чинників як зовнішнього, так і внутрішнього ґенезу.

Серед основних чинників зовнішнього походження доцільно виділити такі групи:

Аполітичні, до яких відносять: рівень політичної стабільності в державі; стан і рівень розвитку політичної системи країни; наявність корупції та охоплення нею різних гілок і рівнів влади й управління; вектор міжнародної та внутрішньої політики держави; демократичність та характер політичної боротьби; рівень громадської підтримки програми розвитку держави; укладені міжнародні угоди і зобов'язання, що стосуються бізнесу і виробництва; наявність протекціонізму вітчизняному виробникові у рішеннях уряду й законодавчої гілки влади; наслідки впливу зовнішньоекономічних акцій на трансформацію ринків збуту;

  • 2) правові, зокрема наявність, досконалість та рівень виконання в країні законів та підзаконних актів, що регламентують підприємницьку діяльність, інвестиційні процеси, функціонування внутрішнього і галузевих ринків, а також зовнішньоекономічні відносини;
  • 3) економічні, серед який найбільш вагомими є рівень економічного розвитку держави, виробництво валового внутрішнього продукту в цілому та в розрахунку на душу населення; тенденції зайнятості та рівень безробіття населення; доходність і платоспроможність населення; наявний рівень боргів по заробітній платі в економіці та тенденції його зміни; доходність консолідованого, державного та місцевих бюджетів; темп інфляції та коливання валютних курсів; рівень оподатковування громадян і бізнесу; фінансово-кредитна політика в країні; еластичність попиту; зміни в структурі споживання; загально-господарська і ринкова кон'юнктури тощо;
  • 4) екологічні, що характеризуються станом природних ресурсів країни; рівнем забруднення навколишнього середовища величиною витрат на підтримку екологічної безпеки діяльності підприємства; толерантністю суспільства до впливу підприємства на екологію регіону; рівень впливу державних органів на інтенсивність споживання природних ресурсів тощо;
  • 5) демографічні, зокрема чисельність населення, його вікова структура, тенденції народжуваності й смертності, розміщення населення по території країни або регіону; міграційні тенденції; чисельність населення працездатного віку тощо;
  • 6) соціокультурні, в тому числі рівень освіти населення; криміногенна ситуація; рівень соціального забезпечення та захисту населення; етнічні та релігійна структура населення; особливості пануючих у суспільстві традицій і вірувань; ставлення людей до праці;
  • 7) технологічні й науково-технічні, зокрема темпи технологічних змін; наявний інноваційний потенціал країни (галузі, регіону, підприємства); інновації, що здійснюються у створенні товарів; інновації, що здійснюються у розвиток технологій; інновації, що здійснюються в менеджменті; маркетингові інновації.

Як показує досвід, найбільш впливовими чинниками формування і використання виробничого потенціалу підприємства є такі:

  • 1. Трансформація стратегічних напрямів відповідно до зміни довгострокових тенденцій економічного росту галузі. Цей чинник стає результатом зміни попиту, що впливає на інвестиційну активність та склад і чисельність підприємств на ринку, зміни обсягів виробництва, напрямів діяльності тощо.
  • 2. Тенденції глобалістичних процесів як в економіці країн і регіонів, так і окремих галузей чи кластерних формувань.
  • 3. Виникнення і поширення на ринку нових продуктів, у тому числі продуктів-аналогів та продуктів-замінників. Це, в свою чергу, змінює коло споживачів, стає предиктором розвитку, поглиблення диференціації товарів тощо. При цьому успішне впровадження нового продукту зміцнює позиції підприємства за рахунок завоювання частки ринку конкурентів консервативного типу.
  • 6. Ротація компаній на ринку, у процесі якої з'являються нові та зникають старі підприємства. Це змінює умови конкуренції, особливо коли на ринок виходять іноземні компанії. При цьому вихід на ринок або вихід з ринку великих або технологічно розвинутих компаній може не тільки викликати перестановку серед конкуруючих компаній, а й спричинити зміни в самому характері конкуренції, змінити структуру конкуренції, загострити боротьбу за споживачів компанії тощо.
  • 4. Технологічні зміни, що є особливо актуальним і впливовим чинником на ринку техніки, продовольства, зв'язку, транспорту тощо. Перевага у використовуваних технологіях може докорінно змінити кон'юнктуру всередині галузі, забезпечити виробництво нових або кращих товарів з меншими витратами тощо. Крім того, технологічні зміни приводять до змін в кількості і якості інших ресурсів, які необхідні для забезпечення процесу виробництва на підприємстві, можуть істотно вплинути на ефективність використання таки технологій.
  • 5. Зміни структури споживання, у складі споживачів, споживчих уподобаннях, що відбувається внаслідок демографічних, соціокультурних, релігійних, освітніх трансформацій та призводить до змін у системі надання послуг споживачам (кредитування, гарантії, технічна допомога, ремонт), у мережі збуту, а також вплинути на розширення (або звуження) номенклатури вироблюваної продукції, підходів до реалізації і реклами тощо.
  • 6. Зміна в системі маркетингу та просуванні товарів на ринок, адже такі оновлені підходи часто стимулюють інтерес споживачів, а в решті-решт і попит, обумовлюють зниження собівартості реалізації одиниці продукції, поглиблюють диференціацію товарів.
  • 7. Поширення ноу-хау, що з одного боку знижує конкурентоспроможність підприємств, які володіють ноу-хау, а з другого – сприяє загальному технологічному, маркетинговому, управлінському піднесенню на ринку.
  • 8. Зміна структури витрат і продуктивності, особливо в галузях, де важливе значення має економія на масштабах виробництва або ефект кривої "досвіду" досить значний, для підприємств, які нарощують обсяги виробництва, утворюється можливість досягнення лідуючих позицій на ринку.

Поряд із діагностикою зовнішніх чинників, важливе значення має вивчення чинників формування і використання виробничого потенціалу внутрішнього ґенезу. Серед них найбільш важливими є:

  • – прийнята стратегія розвитку підприємства на перспективу;
  • – стан технологічної оснащеності виробництва;
  • – рівень організації виробництва, ефективність внутрішніх комунікацій, раціональність організації бізнес-процесів;
  • – якість внутрішнього системного управління підприємством, досконалість систем планування і контролю;
  • – раціональність й ефективність системи моніторингу і аналізу основних критеріїв результативності бізнес-процесів;
  • – сформована корпоративна культура, імідж підприємства;
  • – кваліфікаційний рівень персоналу, професіоналізм керівників і спеціалістів підприємства, інтелектуальний потенціал;
  • – забезпеченість робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням тощо;
  • – раціональність режиму роботи і відпочинку на підприємстві;
  • – стан, рух, рівень морального і фізичного зносу, а також завантаженість виробничих потужностей;
  • – інноваційність технології діяльності та управління;
  • – структура джерел фінансування виробничого потенціалу та наявний фінансовий потенціал;
  • – інвестиційна активність підприємства тощо.

Внутрішнє середовище безпосередньо впливає на функціонування підприємства і являє собою систему чинників, що діють у середині господарюючого суб'єкта. Здебільшого ці чинники є керованими з боку менеджменту, а тому вплив через них на покращення виробничого потенціалу дещо простіший порівняно із зовнішніми чинниками.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші