Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передмова

Умови утримання сільськогосподарських тварин є не тільки важливим фактором технологічних рішень при виробництві різних видів продукції тваринництва та птахівництва, але й визначають стан здоров'я поголів'я, тривалість виробничого використання, забезпеченість приміщеннями (капітальними, тимчасовими, пристосованими), організацію годівлі, напування, доїння та інші виробничі процеси.

Система утримання тварин – це сукупність варіантів утримання тварин протягом усіх періодів року чи всього виробничого циклу відповідно до заданого технологічного процесу.

Спосіб утримання (обслуговування) – це складовий елемент, за яким можлива реалізація тієї чи іншої системи і який є основою відповідної технології виробництва.

Для кожного виду сільськогосподарських тварин розроблені економічно обґрунтовані системи і способи утримання з урахуванням виробничого напряму і кліматичних умов і можливості забезпечення найбільшої ефективності виробництва продукції тваринництва.

На даний час у скотарстві практикуються такі системи утримання тварин: цілорічна стійлова; стійлово-вигульна без використання пасовищ; стійлово-вигульна з використанням пасовищ; стійлово-табірна без використання пасовищ; стійлово- табірна з використанням пасовищ.

При цілорічному стійловому утриманні корів для них організовують активний моціон (щоденні прогулянки на відстань не менше 2 км, з вигульними майданчиками і кормовигульними дворами).

Для сухостійних корів у всіх випадках доцільно передбачати використання пасовищ.

У скотарстві застосовують такі способи утримання худоби: прив'язний – худоба знаходиться на прив'язі в стійлах приміщення; безприв'язний, який може бути з різними варіантами: тварин цілорічно утримують без прив'язі на глибокій підстилці, на щілинній підлозі; тварин утримують у боксах та комбібоксах – невеликих майданчиках, відокремлених один від одного боковими роздільниками; тварин утримують безприв'язно з фіксуванням під час годівлі; конвеєрний, який поєднує в собі риси прив'язного і безприв'язного способів, коли корови постійно знаходяться на прив'язі або у пересувних станках-візках, а також у клітках та станках (для телят).

У свинарстві застосовують такі системи утримання: стандартну, що ґрунтується на матеріало- та енергоємних технологіях, якою передбачено утримання всіх вікових і виробничих груп свиней в стаціонарних приміщеннях з вигульними майданчиками (або без них), дотримання існуючих науково- обґрунтованих технологічних вимог щодо станкового обладнання, систем гноєвидалення, роздачі кормів, водопостачання, мікроклімату та управління цими процесами. Дана система застосовується, як правило, на великих свинарських комплексах та в спеціалізованих товарних і племінних господарствах; альтернативну, яка на відміну від стандартної системи базується на маловитратних технологіях утримання свиней в умовах максимально наближених до природного середовища. При даній системі все поголів'я свиней утримується в полегшених приміщеннях з сучасних будівельних матеріалів на глибокій довго незмінній підстилці з застосуванням нескладного технологічного обладнання; табірно-пасовищну, яка застосовується з метою оздоровлення свинопоголів'я на пасовищах та проведення в цей період поточного і капітального ремонту основних приміщень, виконання санітарно-профілактичних заходів; комбіновану, що об'єднує в тій чи іншій мірі окремі елементи наведених систем і застосовується на великих товарних фермах та фермерських господарствах.

У вівчарстві практикуються такі основні системи утримання овець: зимою – стійлово-пасовищна (при створенні відповідних пасовищ для пізньоосіннього та зимового випасання); влітку (травень-жовтень) – стійлово-пасовищна; пасовищно-стійлова, яка застосовується в умовах тих зон, де переважає пасовищний період, є зимові пасовища і основу кормових раціонів складають зелені корми (приблизно % від річної потреби) для підгодівлі овець; пасовищна, яка застосовується в районах з достатньою кількістю пасовищ, у т. ч. зимових; цілорічна стійлова, яка практикується в зонах інтенсивного землеробства з добре розвинутим польовим кормовиробництвом за відсутності природних пасовищ (взимку овець утримують і годують у приміщеннях та на вигульно- кормових майданчиках, влітку – тільки на вигульно-кормових майданчиках).

У птахівництві застосовуються такі системи і способи утримання птиці: вільно-вигульна, яка полягає в тому, що птиця має необмежений вихід на вигули та водоймища (для водоплавної); в цьому випадку пташники, навіси та будочки використовуються тільки для ночівлі, захисту від негоди та для відкладання яєць; на підлозі з обмеженим використанням вигулів, коли птиця перебуває в приміщеннях і може (за сприятливої днини) виходити на огороджені майданчики з твердим покриттям, що розміщені вздовж пташника; безвигульна, яка передбачає різні способи утриманняна глибокій підстилці, сітчастих або планчастих настилах, а також комбіноване, коли частину приміщення обладнують настилами, а іншу покривають глибокою підстилкою; при клітковому способі основним обладнанням є кліткові батареї, що забезпечують індивідуальне (одномісні клітки), дрібногрупове (2-6 голів у клітці) і великогрупове (по кілька десятків голів у клітці) утримання. Цей метод є найпрогресивнішим, оскільки дозволяє ефективно використовувати виробничі площі, обладнання та корми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші