Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

Багато років вибору системи утримання великої рогатої худоби не надавали принципового значення, оскільки майже у всіх господарствах застосовували єдину стійлово-вигульну з використанням пасовищ систему утримання корів, якій властиві як позитивні, так і негативні особливості. Ця система взимку базується на згодовуванні тваринам силосу, сіна та соломи, а влітку – використання природних пасовищ разом із кормом культур зеленого конвеєру з додаванням концентратів.

Стійлово-вигульна з використанням пасовищ система досить широко використовується у невеликих господарствах (до 400 голів) з виробництва молока, а також у фермерських господарствах (рис. 1.16а).

Випасання тварин на природному пасовищі

Рис. 1.16А. Випасання тварин на природному пасовищі

Випасання тварин з електропастухом

Рис. 1.16Б. Випасання тварин з електропастухом

Ця система максимально відповідає фізіологічному стану тварин, тому що дає змогу підтримувати високу природну продуктивність і репродуктивні функції. При цій системі завдяки пасовищному утриманню та активному моціону досягається порівняно повноцінна годівля – пасовищні (й зелені), багаті на вітаміни та мікроелементи корми, менше виражена гіподинамія. У пасовищний період тварини зміцнюють своє здоров'я, підвищують продуктивність, у них поліпшується відтворна функція, часто проходить самовиліковування ряду функціональних розладів, що виникли в період зимово-стійлового утримання, особливо при недостатньому рівні годівлі. Крім того, ця система певною мірою сприяє довговічності тваринницьких приміщень, їхній природній санації у період відсутності тварин – "біологічного відпочинку". В цей час легше провести ремонт, очищення, дезінфекцію приміщень тощо.

Якщо позначити терміном "пастись" всю сукупність дій, що складаються з переміщень корів у пошуках їжі та споживання трави, то виявиться, що протягом доби випасання триває біля 8 годин. Що ж стосується самої дії споживання трави, то воно триває менше 5 год. на добу. При цьому 60 % часу випасання припадає на день і 40 % – на ніч. При підвищенні денної температури збільшується частка нічного випасання. За 24 години корови в середньому проходять відстань приблизно 4 км. При цьому 80 % цих переміщень відбувається вдень, хоча тривалість випасання в день складає 60 % добового періоду. Підвищена ефективність нічного випасання пояснюється тим, що вночі корів не відволікають ті події, які відбуваються навколо них в денний час і, збуджуючи цікавість їх відволікають. Така тривалість періоду випасання відрізняється постійністю. Тому до кінця восьмої години випасання корова витрачає на переміщення і споживання корму таку кількість енергії, яка відповідає максимально можливому для неї зусиллю.

При розташуванні пасовища на відстані 2 – 2,5 км від ферми економічна доцільність їх використання досить обмежена, так як перегони корів ведуть до зниження продуктивності до 10%. Дослідження показали, що для обслуговування дійних стад, що знаходяться в літній період на культурних пасовищах, віддалених від тваринницьких ферм і комплексів далі 2 км, доцільно мати спеціальне приміщення і допоміжне обладнання для машинного доїння, охолодження молока, підгодівлі тварин концентратами, автонапування, виконання робіт по штучному осіменінню та ветеринарній обробці тварин.

Для повного задоволення в трав'янистих кормах на літній та зимовий періоди для однієї корови потрібно залежно від продуктивності тварин та урожайності кормових угідь 1,2-2 га.

При стійлово-вигульній з використанням пасовищ системі утримання з травня по вересень худоба утримується на пасовищі і може додатково отримувати зелений корм із посівів кормових культур. Саме на цей період припадає одержання 50 – 60 % річного виробництва господарством молока. Проте стійлово-вигульна з використанням пасовищ система потребує значних площ для забезпечення тварин пасовищем. Так, при нормі 0,3 га на корову для ферми на 400 корів потрібно 120 га пасовищ. Якщо організувати два стада по 200 корів, то на кожне необхідно виділити по 60 га. Кожне пасовище (згідно з ветеринарно-санітарними правилами) необхідно розбити не менш як на 20 загонів. При цьому слід враховувати, що відстань до крайніх ділянок пасовища не повинна перевищувати 3 км. Кращий вихід при цьому – організація культурних пасовищ (рис. 1.17).

Культурне пасовище

Рис. 1.17. Культурне пасовище

Створення культурних пасовищ слід розглядати як інтенсивну форму використання землі, економічно високоефективну.

Продуктивність корів при випасанні на культурних пасовищах, а також вихід молока з розрахунку на 1 га пасовищ суттєво залежать від організації випасання тварин. Крім методів випасання і навантаження на пасовище, на продуктивність тварин впливає робота, що витрачається на збір трави і на пересування, пов'язане з доїнням і напуванням тварин, а також розпорядок дня. Правильно заплановані і побудовані центри пасовищно-доїльних майданчиків, будь то корівник або спеціальний доїльний майданчик, не тільки знижують витрати при пасовищному утриманню худоби, а й сприяють збільшенню виробництва молока при одних і тих же запасах трави. Взаєморозташування ферми і пасовища необхідно планувати таким чином, щоб відстань від місця доїння і відпочинку тварин до пасовищних загонів не перевищувала 1-1,2 км. Наявність природних сінокосів та посівів культурних кормових трав спрощує господарствам заготівлю у необхідному обсязі сіна на зимовий період.

Також на культурних пасовищах проводять підкошування трав та розрівнювання екскрементів великої рогатої худоби, які в свою чергу забруднюють пасовище. Плями гною збільшуються від циклу до циклу, займаючи до 25 % його поверхні. Навколо таких плям трава розростається, але так як виділяється запах, то тварини її не поїдають, і повнота використання пасовища знижується.

Підкошування залишків трави і розрівнювання екскрементів сприяють боротьбі з бур'янами, створюють умови для кращого відростання отави і підвищують коефіцієнт використання зеленого корму. На плямах, покритих гноєм, протягом двох сезонів трава не відростає, після розкладання його травостій відновлюється. Навколо плям гною, завдяки використанню поживних речовин з нього, трава стає густішою і вищою, особливо на бідних ґрунтах і при відсутності азотних добрив.

Раніше рекомендувалося розкидати гній з цих плям після кожного циклу випасання, для того щоб рівномірніше розподілити поживні речовини по всій площі. Але згодом уточнили, що основна кількість азоту міститься в рідких екскрементах, які розподілити рівномірно не можна. Розкидання гною після кожного циклу випасання збільшує забрудненість пасовища. Тому на даний час на незрошуваних пасовищах екскременти корів розрівнюють один раз – восени після завершення випасу. Це прискорює розкладання гною за осінньо-весняний період і підвищує використання корму. На зрошуваних пасовищах екскременти розрівнювати не потрібно, так як під час поливу вони частково розмиваються. Крім того, при достатній вологості ґрунту мінералізація їх відбувається протягом 1-2 місяців.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші