Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вигульна система утримання птиці

Вигульне утримання птиці характерне для племінних господарств і ферм. Таким способом утримують також батьківське стадо птахофабрик. Вигули розташовують навколо пташника, на яких птиця споживає траву (рис. 6.11).

Гуси, качки й індики перебувають на вигульно-пасовищному утриманні. При вигульному утриманні поліпшується здоров'я птиці, підвищуються інкубаційні якості яєць та збереженість молодняку при вирощуванні. Молодняк всіх видів сільськогосподарської птиці можна випускати на вигули вже на 3 – 5-й день життя. Для каченят (з другого тижня) і гусенят (з третього тижня) необхідні водні вигули. На 1 га водного вигулу утримують 150 – 200 голів водоплавної птиці.

Вигульна система утримання батьківського стада

Рис. 6.11. Вигульна система утримання батьківського стада

Вигули влаштовують по всій довжині пташника. Огороджуючим матеріалом служить металева сітка. Висота огорожі для курей й індиків – 1,8 – 2 м, для качок і гусей – 1 м (рис. 6.12).

Влаштування вигулів по всій довжині пташника

Рис. 6.12. Влаштування вигулів по всій довжині пташника

Вільно-вигульне утримання ("freerange") передбачає утримання птиці у пташнику на підстилці і на пасовищі (земельній ділянці з природними або сіяними травами) протягом всього світлового дня. При цьому щільність посадки птиці у пташнику не повинна перевищувати 9 гол./м2 підлоги, навантаження на пасовища – не більш ніж 2500 гол./га. Обладнання таке ж, як і за утримання птиці на підстилці; годівниці та напувалки можуть також встановлюватися на вигулах.

Вільно-вигульне органічне утримання ("freerangeorganic" або просто "organic") подібне до звичайного вільно-вигульного щільністю посадки птиці у пташниках та наявності пасовищ, але є ряд відмінностей:

  • 1. Годівля птиці повинна здійснюватися переважно кормами рослинного походження, що не містять генетично модифікованих компонентів, антибіотиків, консервантів, інших хімічних домішок, кормів тваринного походження, виготовлених із відходів забою птиці, а також птиці і тварин, що загинули.
  • 2. Корми рослинного походження також повинні бути вирощені без агрохімікатів (хімдобрив, гербіцидів тощо) на "органічних" полях.
  • 3. Для лікування слід застосовувати переважно природні медикаментозні засоби. Методи традиційної ветеринарної медицини дозволено за відсутності альтернативи.

Не допускається використання різних хімікатів також на стадіях переробки продукції, пакування, маркування та інших.

Разом з тим, необхідність такого "законодавчого" переходу до нових способів утримання птиці викликала значну занепокоєність безпосередніх виробників курячих яєць у країнах ЄС, оскільки, з одного боку, потребуються значні капіталовкладення на технічне переоснащення підприємств, а з іншого – призводить до зниження конкурентоздатності харчових курячих яєць, що виробляються у цих країнах, порівняно з аналогічною продукцією виробників, де подібне законодавство не діє у зв'язку з підвищенням їх собівартості.

Основною причиною підвищення собівартості курячих яєць при застосуванні "альтернативних" способів є збільшення інвестицій у розрахунку на одне птахомісце та ряду інших складових собівартості. Так, з самого початку багато авторитетних фахівців вказували на можливі негативні наслідки такого способу утримання курей. Зокрема, підвищення питомих витрат кормів (оскільки птиця більше рухається, а, отже, витрачає більше енергії), погіршення якісних показників яєць (зростання кількості битих і забруднених яєць, їх мікробного обсіменіння) у зв'язку з тим, що значна частина яєць зноситься на підлозі або в інших "несанкціонованих" місцях, погіршення умов праці обслуговуючого персоналу. Деякі спеціалісти додають до цього переліку ще й необхідність більш жорсткого контролю кількості паразитуючих комах, збільшення рівня канібалізму, складність відлову птиці, що підлягає вибракуванню, погіршується мікроклімат у пташниках (підвищений вміст пилу, аміаку, мікроорганізмів). Серед цих факторів особливо небезпечним є більш часті випадки забруднення яєць сальмонелами.

Крім того, виявилося, що і яєчна продуктивність та збереженість курей в альтернативних системах попри покращення умов утримання у багатьох випадках виявилися гіршими, ніж при застосуванні звичайних кліткових батарей. Так, у Німеччині при утриманні курей у кліткових батареях традиційної конструкції середній рівень яєчної продуктивності становить понад 295 яєць за рік, на підлозі – 278 шт., при використанні вільно-вигульних систем – 250 яєць за рік, кількість забруднених та битих яєць відповідно 1,6%, 7,4% та 6,8%. Смертність курей-несучок протягом 70 тижнів життя найвищою була за вільно-вигульного утримання – майже 13,8%, за утримання на підлозі – 6 %, на багатоярусній підлозі – 4,5 %, у кліткових батареях традиційного типу – 4,2 %, у "збагачених" клітках – 2,3 %.

У Німеччині 2005 року собівартість виробництва 12 яєць у клітках традиційної конструкції становила 50 US центів, на підлозі – 66, а у вільно-вигульних системах – 77 центів. Кількість птиці, що обслуговується одним працівником, при застосуванні звичайних кліткових батарей сягає 50 тис. гол., "збагачених" – 45 тис. гол., на багатоярусній підлозі – 35 тис. гол., безвигульного утримання на підстилці – 25 тис. гол., вільно-вигульного утримання – 20 тис. гол.

Разом з тим, всі останні роки здійснювалося постійне вдосконалення "альтернативних" систем утримання яєчних курей, що дало змогу значною мірою усунути їх недоліки. Прийнято ряд законодавчих актів щодо захисту виробників харчових яєць у країнах ЄС від конкуренції з боку країн, у яких поки що немає обмежень відносно кліткового утримання птиці. Введено обов'язкову сертифікацію яєць за способом утримання птиці. Яйця без неї заборонено продавати країнам ЄС, а процес сертифікації доволі складний та дорогий, особливо для держав, що не входять до співтовариства. Це безпосереднім чином стосується і України, яка має намір експортувати частину яєць до ЄС. Тому зараз в Україні велика увага приділяється гармонізації вітчизняного законодавства

до законодавства ЄС, зокрема, стосовно способів утримання курей- несучок та якісних характеристик яєць. Для цього Інститут птахівництва НААН України розробив відповідні ДСТУ, які нині знаходяться на стадії погодження та затвердження.

Спосіб утримання обов'язково має позначатися на упаковці. Яйця, що виробляються при "некліткових" системах, реалізуються за більш високими цінами. Наприклад, яйця категорії "organic" реалізуються за ціною 2-3 рази вищою, ніж яйця кліткових несучок.

Вже зараз кліткове утримання яєчних курей не застосовується у Швейцарії. Від 20 до 80 % яєчних курей вирощують "альтернативним" способом у Швеції, Данії, Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Франції тощо.

Таким чином, при переході до "альтернативних" способів утримання яєчних курей виникає ряд проблем, основними з яких є необхідність покращення якості яєць та економічних показників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші