Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

Місце для пташника бажано обрати на підвищенні, з піщаним ґрунтом. Розмір майбутнього приміщення для курей визначають, виходячи із бажаного поголів'я та густоти посадки. На 1 м2 площі рекомендується розміщувати чотири курки м'ясних та м'ясо-яєчних порід або 12-14 курчат-бройлерів. Недотримання рекомендованих норм може спричинити падіж, особливо молодняку, в якого, до того ж, спостерігається затримка статевого розвитку, погіршується якість пір'я.

Місце для будівництва пташника повинне бути рівним, сухим, можна з легким нахилом на південь, щоб забезпечити стік води. Якщо ділянка сира, бажано зробити настил із гравію завтовшки 15 – 20 см і залити його шаром глини з битим склом, щоб захистити птицю від гризунів. На цей шар насипати другий шар гравію заввишки 10-15 см і залити його розчином цементу. Для гідроізоляції використовують гарячий рідкий бітум, який наносять на другий шар гравію, коли той підсохне. Щоб ґрунтові води не потрапили до пташника, навколо нього обладнують дренажні канавки завширшки 50 см. На дно почергово кладуть великий, середній та дрібний гравій, а потім засипають його піском. Такі канавки повинні мати вихід у спеціальні колодязі для збору води.

Вибираючи матеріал для будівництва, потрібно виходити з місцевих умов. Товщина стін має бути в межах 22 – 27 см, щоб унеможливити їх промерзання. В середині пташника бажано використовувати гладенькі поверхні (фанера, суха штукатурка), бо їх простіше дезінфікувати та очищати. Стіни й стелю пташника білять 20 %-м вапняним розчином.

Вікна забезпечують природну освітленість пташника. При цьому їх площа повинна бути не менше 1/10 площі підлоги. Якщо пташник передбачено для відгодівлі молодняку, тоді площу вікон можна зменшити ще наполовину (до 0,4 м2). Із середини пташника вікна слід захистити металевою сіткою або дерев'яними рейками, щоб птиця не розбила віконне скло та не поранилась. Крім природного, пташник повинен мати й штучне освітлення. Для дорослого поголів'я – 5 Вт/1 м2 підлоги, для молодняку – 3 Вт/м2. На електролампи треба встановити відбивачі. Лампи підвішують на висоті 1,7 -1,8 м від підлоги. Якщо пташник призначено для вирощування молодняку, його потрібно обладнати нагрівачами.

Для забезпечення вентиляції дерев'яний витяжний канал (короб) розміром 25 χ 25 см по всій довжині необхідно розділити двома хрестоподібними дошками на чотири відділення.

В тій частині каналу, яка виступатиме над дахом, з усіх боків необхідно зробити по одному отвору. Зверху її накривають кришкою (рис. 6.17).

Вентиляційні канали пташника

Рис. 6.17. Вентиляційні канали пташника

Таким чином, вітер по двох відділеннях наганятиме в пташник свіже повітря, а по двох інших – виводитиме вологе й забруднене. Витяжний канал має бути без щілин, тому ззовні необхідно добре його зашпаклювати та пофарбувати.

Перед пташником обладнують солярій (вигульний дворик), який за розміром має бути не менше половини площі пташника. Щоб унеможливити контакт із дикими птахами, його огороджують (висота загороди – 0,6 м), зверху теж напинають сітку. Із пташника в солярій обладнують лаз розміром близько 40 χ 40 см. Щоб у холодну погоду утримувати в пташнику тепло, двері роблять подвійними на висоті 20 – 25 см від рівня підлоги. До лазу бажано приставити невеликий трап.

Коли пташник буде збудовано, перш ніж розмістити в ньому птицю, його чистять і дезінфікують. Всі внутрішні елементи конструкції (обладнання, підлога, засоби догляду) миють 1,5 – 2 %- м гарячим розчином кальцинованої соди (150 – 200 г соди на відро води).

Дрібний дерев'яний інвентар теж дезінфікують за допомогою вище вказаного деззасобу. Якщо ж інвентар металевий, спочатку обробляють його паяльною лампою, а потім промивають дезінфікуючим розчином.

По закінченні дезінфекції приміщення бажано закрити на 2 – 3 год., а тоді провітрити та просушити. Якщо в приміщенні буде вирощуватись молодняк птиці, то не пізніше ніж за 2 ^ 3 дні до посадки приміщення добре прогрівають.

Одним із основних чинників, що діє на мікроклімат пташника є підстилка. У якості підстилки використовують торф, солому, сухий крупний пісок, тирсу. Використовуючи тирсу, необхідно пам'ятати: щоб не допустити її склеювання, в перші дні потрібно покрити тирсу солом'яною січкою. Крім цього, на неї не можна саджати голодну птицю, бо вона почне інтенсивно скльовувати тирсу, що призведе до порушення травлення, а в деяких випадках і до загибелі.

Стружку в чистому вигляді не використовують, оскільки вона погано поглинає вологу. Її краще змішати в рівних частинах із торфом або солом'яною січкою. Порівняно з тирсою, стружка має переваги: вона не злежується й не утворює грудок.

Солом'яна січка має добрі теплоізоляційні якості, її можна використовувати як підстилку.

Торф – одна з найкращих підстилок. Його можна використовувати як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими матеріалами. Недоліком є те, що за підвищеної вологості він забруднює птицю. Підстилку можна настилати або в один прийом на увесь період утримання птиці, або шаром 5-7 см, а в міру зволоження (через кожні 10-20 днів) добавляти. В будь-якому разі товщина підстилки влітку не повинна перевищувати 10-12 см. Перед підстилкою, підлогу пташника посипають вапном із розрахунку 0,5 кг/м2.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші