Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

Модифікація базових релігійно-економічних норм відбувалася не тільки еволюційним шляхом, що передбачає роз'яснення богословів щодо застосування релігійних настанов у нових економічних умовах, але й шляхом революційним — створенням нових релігійних течій. Історичним прикладом такого перевороту є формування протестантизму (англіканство, цвінгліанство, кальвінізм, пресвітеріанство, індепендентизм, баптизм, Релігійне товариство друзів (квакерство), методизм, менонітство, конгрега- ціоналізм тощо).

Звернемо увагу на наступні базові зміни у тлумаченні релігійних постулатів християнства. Розглядаючи сутність протестантизму, застосуємо визначення Людвіга Фейєрбаха, подане ним у книзі з історії філософії. Оцінюючи перетворення у релігії, здійснені Мартіном Лютером, Л. Фейєрбах зазначав: "Протестантизм є новим принципом, що знайшов своє вираження у формі релігійного принципу ... Лише в якості такого він вразив світ як руйнівна страхаюча блискавиця, став загальною світовою справою, пануючою над умами ... насадив вільне громадянське життя, практичне розуміння життя, і розгорнув винахідливу діяльність.. Протестантизм виявляється в індивіді у вигладі почуття незалежності й особистої свободи, надає йому усвідомлення або відчуття своєї вродженої божественної природи і завдяки цьому силу не визнавати ніякої зовнішньої влади, що зв'язує совість, самому вирішувати і визначати, якою повинна бути для нього стримуюча сила істини".

Далі Л. Фейербах відзначав: "Лише в протестантизмі християнство стало розумітися як тотожнє його власній сутності, волі і духу . Протестантизм спростив зміст релігії, аналізуючи, розклав її на прості, суттєві складові частини . звільнив релігію від множини безглуздих обрядів, перетворив її на справу розуму, напряму думок, і в такий спосіб спрямував життєву силу та діяльність людини, поглинену церквою, знов на людину, на розумні, реальні цілі,

світ і науку, і в цій емансипації людини визнав замість церковної світську владу визначальною, законодавчою владою. Філософія нового часу знайшла в протестантизмі всесвітньо-історичне буття і вільний плідний розвиток"121.

Зазначимо, що протестантська ідеологія, закладена в ученні М. Лютера, багато в чому носила економічні передумови. Ідея вільного християнського богослов'я базувалася на думці про визволення церкви Німеччини та німецькомовних країн з-під влади Папи.

За словами відомого письменника Стефана Цвейга, Лютер зачіпав найчутливіший пункт, у якому виявляється гніт Римської курії. Заявляючи у своїх "95 тезах", що "Папа не владний відпускати гріхи", Мартін Лютер мав на увазі насамперед індульгенцію. "Ніщо не є таким важким для нації, як данина, накладена іноземною владою. Церква перекарбовувала у монету споконвічний страх божої тварі, використовуючи для цього спеціальних продавців індульгенцій, агентів, що отримували частку прибутку; ці гроші, вичавлені у німецьких селян і бюргерів, уходили з країни, потрапляли до Риму, і по всій країні давно вже накопичувалося глухе, поки що безмовне обурення. Рішучий вчинок Лютера був лише іскрою".

Далі, характеризуючи вплив М. Лютера як символу національних сподівань і устремлінь, С. Цвейг відмічав: "Незалежно від власної волі і, можливо, сам того не усвідомлюючи, він зі своїми, як мислилося йому, винятково духовними вимогами, стає виразником множини земних інтересів, тараном, що пробиває дорогу німецькій національній справі, важливою фігурою між Папою, імператором і германськими князями. Далекі від Євангелічного вчення люди, що отримують вигоду з його успіху, починають боротися за нього, щоб використати його особу у власних цілях. Поступово навколо цієї людини складається ядро майбутньої релігійної системи. Ще далеко до величезної масової армії протестантизму, а за Лютера, як того вимагає організаційний геній німців, вже існує політичний, богословський, юридичний генеральний штаб".

(До речі, велику роль у підготовці Реформації зіграв переклад Євангелія латинською мовою, здійснений Еразмом Ротердам- ським. Канонічним текстом Біблії Католицька церква визнавала латинський переклад, зроблений у IV ст. св. Ієронимом, так звана "Вульгата". Еразм Ротердамським указав на численні неточності, помилки і викривлення смислу оригіналу).

Звернемося до характеристики протестантської революції, даної Ф.Енгельсом, який писав: "Коли Європа вийшла з середньовіччя, міська буржуазія, що підіймалася вгору, була його революційним елементом. Визнане становище, яке вона завоювала собі всередині середньовічного феодального ладу, стало вже надто тісним для її здібності до розширення. Вільний розвиток буржуазії став уже несумісним з феодальною системою, феодальна система мала пасти. Але великим інтернаціональним центром феодальної системи була римсько-католицька церква. Не дивлячись на всі внутрішні війни, вона об'єднувала феодальну Західну Європу в едине велике політичне ціле, яке перебувало у протиріччі однаково як зі схизматичним грецьким, так і з магометанським світом. Вона оточила феодальний лад ореолом божественної благодаті. Свою власну ієрархію вона встановила за феодальним зразком, і, зрештою, вона була найбільшим феодальним власником, тому що їй належало не менш як третя частина всього католицького землеволодіння. Перш, ніж вступити у боротьбу зі світським феодалізмом у кожній країні окремо, необхідно було зруйнувати цю його центральну священну організацію. ... Зростаюча буржуазія повинна була прийти до зіткнення з існуючою церквою. Боротьба європейської буржуазії проти феодалізма дійшла до вищої напруги у трьох великих вирішальних битвах. Першою була так звана реформація в Германії. Відповіддю на заклик Лютера до бунту проти церкви явилися два політичні повстання . Лютеранська реформація встановила ... нову релігію — саме таку, яка якраз потрібна була абсолютній монархії".

Догма Ж. Кальвіна "відповідала вимогам найсміливішої частини буржуазії. Його вчення про передвизначення було релігійним вираженням того факта, що у світі торгівлі й конкуренції удача або банкрутство залежать не від діяльності або мистецтва окремих осіб, а від незалежних від них обставин". Причому, за Ж. Кальвіном, визначними є не воля або дія певної окремої людини, а милосердя могутніх, але невідомих економічних сил. Церковний лад Ж. Каль- віна був демократичним і республіканським. Як писав Ф. Енгельс, "Якщо лютеранство в Германії стало слухняним знаряддям у руках германських дрібних князів, то кальвінізм створив республіку в Голландії і сильні республіканські партії в Англії і особливо в Шотландії. ... У кальвінізмі знайшло в собі готову бойову теорію друге велике повстання буржуазії. Це повстання відбулося в Англії".

У вченні Жана Кальвіна було розвинуто догмат про передвизначення, за яким доля людини визначена Богом ще до створення світу. Віруючий не може знати про неї, але має сподіватися на спасіння і доводити це активною діяльністю, у тому числі й господарською.

Покликання, тобто професія людини, також визначена Богом, і професійні успіхи теж свідчать про майбутнє спасіння. Віряни зобов'язані якнайкраще здійснювати своє життєве призначення, а повсякденна робота є виконанням Божої волі. Людина повинна повністю присвячувати себе роботі, відмовляючись від марного витрачання часу і грошей. Як радник женевського уряду, Ж. Кальвін, сповідуючи аскетизм, добився заборони розваг, танців, яскравого одягу. Ним було дозволено лихварський відсоток, що привабило в Женеву тогочасних підприємців.

Англійські кальвіністи (пуритани) також сповідували граничну скромність аж до аскетизму, заохочуючи працьовитість і ощадливість. Олівер Кромвель, який походив з пуританської сім'ї, заборонив розкоші, театр і будь-які публічні веселощі.

Питання економічної поведінки християнина в умовах капіталізму отримали роз'яснення у вченні протестантизму. Його вплив на економічний розвиток європейських країн розглядав М. Вебер у роботі "Протестантська етика і дух капіталізму", опублікованій 1905 р.

Ідея М. Вебера полягала у наступному. Протестантизм ствердився внаслідок Реформації — суспільно-політичного та ідеологічного руху в Європі ХУІ-ХУІІ ст.. Він являє велику кількість самостійних церков і течій, засновники яких заклали фундамент не тільки нового віровчення, але й нового погляду на зміст господарської діяльності християнина.

Протестантизм здійснив вплив на розвиток економічної теорії ХУІ-ХУІІІ ст. Якщо до появи протестантського вчення економічні питання осмислювалися католицькими і православними теологами з моральної точки зору, то у протестантських країнах виникають перші економічні школи, які розглядають можливості отримання вигоди, не апелюючи при цьому до моральної сторони проблеми.

Сучасні дослідники А. Юревич та І. Цапенко відзначають, що з протестантської етики виростають спільні для розвитку науки і бізнесу корені. Серед умов формування підприємництва Нового часу, породжених протестантською етикою, вони називають: індивідуалізм, тобто самостійність, незалежність і відповідальність особи; сумлінне ставлення до будь-якої праці; культ терпіння, що передбачає помірність, утримання, самодисципліну; прагматизм і утилітаризм; ідеї свободи, рівності, що сприяли розвитку вільного підприємництва, утвердженню рівноправ'я підприємців, поваги один до одного, чесності та взаємної відповідальності; раціоналізм, який привчав людей до накопичення прибутку, самообмеження, відмови від нераціональних витрат, що зробило можливим акумуляцію капіталу та його розумне розміщення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси