Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сучасна соціальна позиція протестантських церков

Про нинішнє осмислення протестантськими церквами проблем економіки дають уявлення матеріали документу "Соціальна позиція протестантських церков Росії", опублікованого 2003 р., де у розділі ХІХ "Економіка, праця, власність" зазначено наступне.

В основі розуміння економіки протестантськими церквами лежать два факти: 1. Земля і все, що наповнює її, створене Богом і по праву належить Йому. У свою чергу, Він дав людям право користуватися всіма земними благами [Бут. 1:27-28]. 2. Через гріхопадіння всі відносини між людьми, включаючи економічні, несуть на собі відбиток гріха і пороку, і не можуть бути досконалими. Жодна економічна система не здатна врятувати людину і повністю задовольнити її потреби. Жодна економічна система не може бути названа у повному розумінні християнською, однак деякі з них більшою мірю відповідають біблійному вченню.

Основними біблійними принципами в економічній області є: право власності, сумлінна праця, свобода підприємництва, благодійність.

Щодо права власності, то в документі зазначається наступне. Біблія неодноразово підтверджує право людини на власність. Це право дане Богом для земного добробуту людей. Господь не для того створював цей світ, щоб люди страждали від злиднів і хвороб. Заклик збирати скарби на небі, а не на землі міститься в Писанні виключно для відновлення правильної ієрархії цінностей. Біблійне розуміння приватної власності засноване на тому, що земне життя і все, що його наповнює, минущі. Приватна власність — це право людини керувати власністю, що належить Творцеві.

Приватна власність об'єднала в собі два види відносин, у які вступає людина: право керувати власністю Бога (взаємини людини і Бога), а також міжлюдські відносини при використанні цих ресурсів в земному житті. Творець стверджує законність цих відносин, що обумовлює відсутність протиріччя при виконанні людиною волі Божої.

Водночас, Писання не віддає переваги жодній з форм власності. Приватна, громадська, державна, муніципальна, корпоративна та інші її форми мають рівне право на існування. Однією з основних функцій держави є охорона всіх форм власності від посягання. Свавільний переділ і відчуження власності неприпустимі, оскільки це є порушенням волі Божої, адже сказано: "Не порушуй межі ближнього твого" [Повт. Закону. 19:20].

Стосовно праці людини "Соціальна позиція протестантських церков Росії" зазначає, що вона має першочергове значення щодо всіх інших елементів економічного життя, оскільки у праці формується і розвивається людська особистість. Тому церкви постійно нагадують всім, як належить ставитися до праці і до працівника, не спотворювати зміст і призначення праці. З моменту сотворіння людини праця є природним елементом її життя, невід'ємною частиною початкового плану Божого [Бут. 2:15].

Після гріхопадіння сенс праці змінився, її творча складова послабла, робота перетворилася на спосіб здобування засобів до існування. Але, незважаючи на це, саме завдяки праці людина сьогодні має можливість творити і самовиражатися, що є незаперечним свідченням її подоби до Бога. Завдяки праці людина може задовольняти свої матеріальні потреби, а також дбати про тих, хто не здатний заробляти собі на життя. Святе Письмо не надає переваги якомусь певному роду людської діяльності. Будь-яка робота, що відповідає Божим принципам, угодна Господу і благословенна Ним.

Бог закликає трудитися сумлінно [Еф. 6:5-8]. Працівники мають право на гідну винагороду [1 Кор. 9:7-10]. Експлуатація людини людиною, несправедливе ставлення до оточуючих є злочинними і неминуче тягнуть за собою соціальні потрясіння. Працівники за наймом теж несуть певну відповідальність, Бог закликає їх трудитися сумлінно [Еф. 6:5-8].

У документі знайшло відображення питання підприємництва і протестантської етики.

Святе Письмо позитивно висловлюється про заповзятливу, старанну діяльність, у якій реалізуються свобода, ініціатива й відповідальність людини, а також дає низку попереджень і порад. Для розвитку вільного підприємництва за останні два сторіччя потрібна абсолютно інша, нетрадиційна етика. Вона сформувалася в епоху Реформації і набула поширення в протестантських країнах — Німеччині, Англії, США, а згодом здійснила вплив на підприємництво і економіку інших держав, у тому числі Росії з її традиційним укладом господарства. У протестантському середовищі виник "новий" тип етики з притаманними їй, щонайменше, трьома особливостями: ставлення до праці як до покликання; прагнення до отримання прибутку — більшого, ніж необхідно, щоб забезпечити себе і свою сім'ю; "аскетизм у миру", тобто ощадливість, суворість у використанні отриманого багатства.

Християнин мислив свою працю як особливу форму поклоніння Богу, як покликання, спосіб реалізувати божественний задум у життя. Але водночас слова Христа про те, що кожен повинен множити отримані від Господа таланти [Мт. 25], спонукали християнина дбати про справу і прагнути до її успішності. Такі цінності, як ощадливість, розважливість, ефективність, стали затребуваними. Однак економічний стрибок, який стався внаслідок такого ставлення до праці, не привів до банального самодогодження. У протестантській етиці споконвічно цінувалися скромність і помірність у всьому, що не могло не позначитися на розвитку підприємництва, причому відповідального і вільного.

Сьогодні економіка вкрай потребує засвоєння тих етичних норм, які дані нам в Святому Письмі і сприяють формуванню чесного підприємництва. Церкви закликають сучасних підприємців до сумлінного ведення справ, моляться за їх успіх і готові надавати їм духовну підтримку. Ревна праця і заповзятливість повинні винагороджуватися. У господарській діяльності це відбувається через отримання доходу і прибутку, а також у вигляді морального задоволення від реалізації своїх здібностей. З християнської точки зору, прибуток, одержуваний у процесі праці,— не спосіб накопичення для потішання власної жадібності та егоїзму, але можливість послужити благу — своєму, своєї сім'ї й ближніх. Підприємець зобов'язаний розуміти — все, що він має, належить Господу. Бог же, як Батько, піклується про всіх людей і очікує, що блага, які Він довірив підприємцеві, будуть раціонально використані не тільки ним самим, але й послужать загальній користі.

Проблеми сучасної економіки турбують очільників протестантських церков України. Так, Глава Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів Г. Комендант з приводу впливу українських протестантів на становлення ринкових відносин у нашій країні зазначив, що бізнес не має нічого особистого з конфесією людини, але нерозривно пов'язаний із правдою і чесністю. Економічний успіх США, Німеччини, Швейцарії, на думку Г. Коменданта, пов'язаний із протестантськими моральними засадами; Бог благословляє чесний бізнес і має до нього свої "вимоги": за успіхи у бізнесі слід робити щось добре і необхідне людям.

Г. Комендант відзначив, що серед українських протестантів бізнесменів мало і пояснив це наступними причинами: українські протестанти не мали досвіду участі у ринковій економіці, бо ніколи

не жили за принципом "мета виправдовує всі засоби"; ті, хто починали бізнесову діяльність, швидко відійшли від неї, вважаючи, що не місце чесній богобоязливій людині там, де нічого не робиться за законом.

Може скластися враження, що активна діяльність у пострадянській Україні протестантських церков і залучення значної кількості людей сприятиме ствердженню й протестантської трудової етики і зрештою приведе до зростання розвитку економіки до рівня розвинутих країн Європи і Америки. Але, наприклад, С. П. Хантінг- тон у праці "Зіткнення цивілізацій" стверджує: розповсюдження західних ідеалів і норм не приводить ані до виникнення загальної цивілізації, ані до вестернізації незахідних суспільств.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси