Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

В ісламі основою організації економічного життя мусульман є Коран і Сунна, причому регулювання економічних відносини здійснюється також на основі фікху. Цей термін має два значення: сукупність мусульманських уявлень про право або правила поведінки, що регулюють вчинки і взаємовідносини мусульман. Формування фікху у УІІІ-ІХ ст. було пов'язане з потребою привести діючі соціальні норми у відповідність до настанов ісламу. Додатковими джерелами фікху є істіслах та істіхсан.

П'ять найбільших релігійно-правових шкіл всередині ісламу (мазхаби) дещо відрізняються підходом до вирішення господарських справ.

Так, існує чотири сунітські школи — ханбаліти, ханафіти, шафіїти, малікіти, і одна шиїтська — імаміти-джафаріти.

Малікіти (мешкають у Північній Африці, значна кількість — у Верхньому Єгипті) надають перевагу нормам фікха, що були сформовані за життя Мухаммеда. Головним джерелом фікха вважається Коран і Сунна. Іджма фактично зводиться до правил, що були схвалені письменними жителями Медини. Водночас вони застосовують істіслах — метод іджтіхада, що допускає правові рішення які відповідають загальним інтересам мусульман.

Істіслах (з арабської "врахування інтересів") — один з додаткових джерел фікха. Він базується на ідеї того, що головними цілями шаріату і фікха є збереження релігії мусульман, підтримання їх життя, турбота про їх розум, забезпечення продовження роду, захист їх майна. Всі питання мають вирішуватися з урахуванням цих цілей. Якщо інтереси стикаються, то перевага надається відповідно до їх ієрархії; також загальні інтереси мають приорітет перед груповими та індивідуальними.

Ханафіти (проживають в Афганістані, Сірії, Пакистані, Індії, Середній Азії) застосовують істіхсан, який дозволяє приймати рішення з урахуванням потреб практики і місцевих звичаїв.

Істіхсан (з араб. "схвалення") — додаткове джерело фікха, розроблене ханафітами. Розрізняють два види істіхсана. Перший полягає у виборі між двома можливими рішеннями, заснованими на аналогії, на користь того рішення, яке враховує не зовнішню сторону питання, а його внутрішню природу, мету його вирішення. Так, правовий статус земель, які є вакуфом, визначається за аналогією не з купівлею-продажем, а з орендою, оскільки остання повніше відповідає призначенню вакуфа.

Другий вид істіхсана полягає у вирішенні питання не за аналогією із загальною нормою, а виходячи з окремого правила, яке розповсюджується лише на дане питання. Таке рішення може бути передбачене Кораном, Сунною, прийняте муджтахідами (знавцями фікха), а також базуватися на звичаї. Наприклад, угода про придбання плодів майбутнього врожаю з попередньою оплатою або договір підряду на виготовлення будь-якої речі фікхом не дозволяється за аналогією з правилом, що забороняє продаж майна, якого немає у наявності. Однак такі угоди допускаються за допомогою істіхсана, оскільки перша передбачена Сунною, а друга відповідає іджмі.

Ханафітський мазхаб відрізняється найбільшою гнучкістю, що дозволяє пристосовуватися до суспільних відносин, що змінюються.

Ханбаліти — найбільш консервативна школа, офіційно прийнята в Саудівській Аравії. Вона заперечує буквальне й алегоричне тлумачення текстів Корану і хадисів, а також будь-яку можливість раціоналістичного тлумачення ісламських догматів. Заперечують

також будь-які нововведення у галузі віровчення і права, які не мають безпосереднього обґрунтування в Корані і хадисах.

Послідовники відзначаються фанатичною суворістю у дотриманні норм шаріату, але водночас виступають проти будь-яких крайнощів у віровченні і в житті общини.

Пропонують добувати "хліб насущний" будь-якими дозволеними способами, протиставляючи принцип надбання мирських благ суфійському "сподіванню на Аллаха" (таваккуль).

Шафіїти (мешкають у Єгипті, Бахрейні, країнах Східної Африки, Малайзії, Брунеї) у поглядах займають проміжне становище між школами ханафітів і малікітів. З одного боку, суворо застосовують іджтіхад, що ототожнюється з кіясом, з іншого — розуміють іджму як одностайну думку мусульманської общини.

Ця школа здійснює значний вплив на законодавство Сомалі, Ісламської Республіки Коморські Острови, закріплюючи норми фікха у регулюванні, зокрема, питань спадщини.

Джафаріти — відкидають кіяс (порівняння за аналогією), визнають лише перекази шиїтських імамів, зберігають за вищим духовенством право інтерпретації питаь віровчення і права.

Таким чином, вищеназвані коли розвивають ісламську духовну спадщину з урахуванням політичних і соціально-економічних викликів, постійно розглядвють можливість адаптації її до сучасних умов.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси