Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Конфуціанство і модернізація економіки

Особливий шлях пройшло тлумачення принципів конфуціанського вчення. Якщо винести за рамки дослідження ознаки конфуціанства як релігії (культ предків, пантеон богів), то положення, що стосуються етичних норм, зазнавали наступних трансформацій.

Насамперед, слід відзначити, що релігійно-моральні норми і поняття упродовж розвитку вчення конфуціанства не тільки не послаблювалися, а навпаки, зміцнювалися. Практично всі роботи, пов'язані з тлумаченням конфуціанських норм, протягом багатьох століть культивували погляди, притаманні цьому вченню.

Тією чи іншою мірою це стосувалося висування на перше місце інтересів сім'ї, прав спадкування, уваги до особистого нагромадження, закріплення соціальної ієрархії, сакралізації політичної влади, відносин власності, причому функції власника визначаються причетністю до влади.

Основні твори "Бесіди і судження", "Велике вчення", "Вчення про середину", "Мен цзи" розвивали систему, що регулювала відносини індивідів у суспільстві. Так, предметом релігійного закріплення являється конфуціанський постулат п'яти відносин: імператора і підлеглого, батька і сина, старшого брата і молодшого брата, чоловіка і дружини, двох друзів. Конфуціанські принципи у цих відносинах закріплюють положення про шанобливість, повагу, справедливість, послужливість, доброзичливість, вірність.

Крім того, особливістю закріплення доктрин конфуціанства як стрижневої форми вірування являється культ батька і старших в родині, культ сім'ї і клану, культ чиновників-вчених, культ правителя, культ старших загалом.

Таким чином, мова йде не про застиглі консервативні форми, а про збереження найкращих морально-етичних традицій вчення, які наголошують на комплексі взаємопов'язаних між собою звичаїв.

Слід також відмітити, що розвиток конфуціанства постійно закріплює роль ритуалів, правил етикету, встановлених церемоній, які надають можливість зберігати соціальне взаєморозуміння у межах конфуціанського сприйняття світу.

Трактування основних норм конфуціанства зберігає зв'язок між першоджерелом — книгою Конфуція "Весна і осінь",— і сучасністю у стабільності релігійно-етичних норм.

Насамперед, конфуціанство зберігає певні поведінкові норми і стандарти мислення, що дає можливість чітко співвідносити можливості та вимоги до виконання тих чи інших економічних завдань, організації виробничих процесів, економічної діяльності.

На конфуціанському підході базується відома сучасна формула "Вісім шанованих і вісім тих, що зневажаються": заслуговують на шанування любов до батьківщини, служіння народу, прагнення до науки, працелюбність, взаємодопомога, чесність і єднання, наполегливість, дотримання законів; заслуговують на презирство нанесення шкоди батьківщині, зрада народу, невігластво, лінь, егоїзм, нечесність, життя для свого задоволення, порушення законів.

Такі базові поняття традиційної релігійної культури стають рушійними силами розвитку економіки сучасного Китаю. Про це свідчать праці вчених КНР Цзинь Яоцзи "Конфуціанська етика та економічний розвиток: переосмислення вчення М. Вебера" (1985 р.), Ду Няньчжуна і Ян Цзюньши "Конфуціанська етика та економічний розвиток" (1987 р.), Хуан Гуанго "Конфуціанська думка і модернізація Східної Азії", Хуан Цзиньсин "Конфуціанська етика та економічний розвиток: хибні думки і факти" (1987 р.) тощо.

Детально розглянуто ці питання у матеріаліх конференції "Конфуціанство і підприємницька цивілізація", приуроченої до річниці з дня народження Конфуція. Відповідність конфуціанства міжнародним економічним викликам, вплив конфуціанського світогляду окремо досліджувалися на Першому Всесвітньому конгресі конфуціанства, що відбувся у вересні 2008 р. на батьківщині Конфуція — у місті Цюйфу провінції Шаньдунь.

У сучасному Китаї відновлюється інтерес до вчення та особи Конфуція. 1998 р. нащадок Конфуція у 77 поколінні Кун Деюн створив у Гонконгу комітет з генеалогії сім'ї та відкрив понад 450 його відділень у світі. Комітет почав розробку проекту з оновлення генеалогічного древа сім'ї Конфуція. Проект було завершено 2008 р. У список нащадків учителя увійшло 1,3 млн. нових членів сім'ї Конфуція, у тому числі й жінки, а також 40 тис. його нащадків, що проживають за кордоном, з них 34 тис. мешканців Південної Кореї.

2008 р. у м. Цюйфу, у найбільшому конфуціанському храмі Китаю (він складається з 466 залів) після понад півсторічної перерви відновилася церемонія поклоніння вчителю Куну.

М. Вебер, розглядаючи характерні для східних цивілізацій духовні (у тому числі й релігійні) цінності у контексті їх впливу на господарську активність і особливо на схильність до підприємницької діяльності, у праці "Релігія Китаю: конфуціанство і даосизм" (1916 р.) вважав перспективи економічного зростання незначними, оскільки його культура є серйозною перепоною на шляху сучасного капіталізму. Але сьогодні світ спостерігає швидкий розвиток економіки Китаю. Як вважає Ф. Фукуяма, не культура заважала рухові Китаю вперед, а засилля бюрократії, нерозвиненість політичного процесу і невдалі політичні рішення.

Прибічниками "конфуціанського капіталізму" вважають себе Гонконг, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Японія. В останній засновником теорії і практики "конфуціанського капіталізму" був Сібузава Ейдзі (1840-1932 рр.), який побудував теорію модернізації Японії на засадах конфуціанської етики, виклавши свої погляди у книзі "Луньюй і бухгалтерський рахунок".

Таким чином, представляється, що норми, приписи, настанови конфуціанства, закріплені в системі "людина — економіка", здійснюють безпосередній вплив на розвиток економічних структур суспільства, що сповідує конфуціанство. Категорії, які є серцевиною конфуціанства, дають можливість розбудовувати моделі економіки, що спираються на невіддільні від конфуціанства принципи. Водночас ці принципи не просто впливають на економіку, а визначають вектори її розвитку, що засвідчує сучасна планова ринкова економіка Китаю.

О. Мень характеризував характер китайців за часів зародження і розвитку даосизму та конфуціанства як твердий, розсудливий, урівноважений, мало схильний до темпераментних порухів і пошуків незвіданих шляхів. Він пов'язував такі особливості з впливом на життя китайців вчення про принципи Янь та Інь, які створювали у світі стабільність і рівновагу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси