Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Промислова і торгова діяльність

Особливе місце займає участь церковних установ у промисловій і торговій діяльності. Відомий дослідник діяльності Руської православної церкви Д. Ростиславов писав, що монастирю вже не можна було бути вправним купцем у власному сенсі слова і торгувати всілякого роду товарами. Не можна відкрити під своїм іменем лавку для продажу риби, солі, борошна, чоботів не сплачуючи при тому нічого за право торгівлі. Для подібних операцій потрібно було б записатися в гільдію, взяти торгове свідоцтво, але жодна міська дума не запише монастир у гільдію і не забезпечить його торговим свідоцтвом. Це колишні способи благословенної давнини. Монастирі без всіляких гільдійних повинностей і торгових свідоцтв продають свій ліс, смолу, влаштовують приміщення під квартири, лавки, магазини, склади, палатки, за це отримують доходи, які жодним чином не залежать від торгових криз, продають портрети, картини, образки, хрестики, чотки, дерев'яну олію, обручки без всіляких торгових свідоцтв, тому що всі ці предмети вважаються якщо не святими, то все ж таки не такими світськими предметами, як сіль, риба, тютюн. Церковні установи отримують великі доходи, віддаючи свої будинки під трактири, ресторани, харчевні та навіть кабаки, влаштовують дігтярні заводи у своїх лісах, пасіки, типографії, літографії, фотографії; лісопильні заводи, млини, крупорушки. Монастирські установи стають землевласниками, домовласниками і від усього цього отримують доходи, яким можуть позаздрити багаті купці, фабриканти, заводчики.

Доходи монастирів мали торговий і промисловий характер. Дігтярні, свічні, черепичні, вапняні заводи, лабази під хлібні магазини, постоялі двори, продаж меду, лісу, смоли, полотна, воскових свічок не в церкві, а в лавках. Практично вся ця діяльність формувала доходи монастирів.

Так, значні прибутки Києво-Печерській лаврі приносив цегляний завод на річці Либідь (Київ), який не тільки обслуговував церковне будівництво, але й виготовляв продукцію на продаж. Щорічно він випускав майже 2 млн. штук цегли.

Святогірський монастир у ХУІІІ ст. володів крупорушками, сукновальнею та свічковим заводом, винокурнею на чотири котли, цегельним заводом, склозаводом.

Особливу статтю доходу становило функціонування церковних типографій, які видавали не тільки церковних книг, але й виконували різні світські замовлення. Так, друкарня Києво-Печерської лаври представляла собою високоорганізоване промислове підприємство, найбільш продуктивне на українських землях. За перші вісім років свого існування вона випустила більше книг, ніж всі тодішні типографії України.

За Єкатерини ІІ при лаврській друкарні було створене, фактично, друге видавництво для випуску громадянським шрифтом світських книг і періодичних видань. До цього, ще на поч. 1633 р. лавра придбала для друкарні польський шрифт.

Щорічний дохід типографії, у якій друкувалося до 100 тис. екземплярів різних богослужебних і духовного змісту книг, становив понад 100 тис. руб. у 1871 р.233. Для зіставлення, він дорівнював обсягу валового доходу середньої текстильної фабрики, цукрового заводу тощо.

Про технічний рівень церковної типографії свідчать не лише велике приміщення, але й передове устаткування. Типографія була обладнана паровою машиною, чотирма машинами швидкого друкування, сімома чавунними типографськими верстатами, двома токарними і двома свердлильними верстатами, мала набірний цех, цех лиття, ділянку літографії, хронографії, ксилографії, відділення гальванопластики. Приміщення обігрівалося калорифером, було обладнане насосом і водною цистерною на 8 тис. відер. Всі ділянки були зв'язані рейковою дорогою для пересування віддрукованих листів. Друкарня приймала замовлення на літографії із зображенням краєвидів, крім того, виконувала фотографії, робила портрети міщан. При ній діяли три лавки для розпродажу типографських виробів.

Папір для потреб типографії Києво-Печерської лаври виготовлявся на папірні — одному з перших у центральній Україні підприємстві з виробництва паперу, розташованому поблизу м. Радомишль (с. Папірня). Папірня була заснована на поч. XVII ст., із початком роботи Лаврської друкарні. Готовий папір доставляли з Радомишля до Києва по річках Мика, Тетерев, Дніпро. Згодом до виробництва паперу були залучені спеціалісти та майстри з Німеччини.

Отже, всі наведені факти дозволяють характеризувати типографію Києво-Печерської лаври як промислово-торгове підприємство.

Однією з статей доходу для монастирів було проведення на прилеглій території вздовж стін і огорож торгових ярмарок. Так, в Московській лаврі десятки лавок, прибудованих до огорожі, принесли у 1870 р., за словами намісника лаври, доходу 3 192 руб. У Касимівському жіночому монастирі лавки принесли у 1873 р. 150 руб..

Ростиславов Д. И. Опыт исследования об имуществе и доходах наших монастырей. — Рязань: Александрия, 2010. — С. 237.

Учасники їх — купці, торговці,— повинні були сплачувати монастирям за місце для своєї палатки або брати в оренду лавки, які виставляли монастирі. Безпосередньо ярмарковий дохід не міг бути для монастирів великим: сутність ярмарок для них полягала у залученні богомольців і реалізації релігійних товарів та послуг, пропонованих самою церквою. Практично всі монастирі православної церкви організовували по кілька ярмарок на рік, приурочених до релігійних свят. Ярмарки тривали до тижня і довше — аж до місяця.

Про те, що ярмарки слугували залученню богомольців, свідчать доходи, отримувані від них монастирями..До них можна віднести свічні, гаманцеві, кружечні, молебенні, проскурні і проскомидійні, доходи від добровільних пожертвувань, від реалізації предметів культу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси