Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Землеволодіння і землекористування

У науковій літературі успіхи середньовічного сільського господарства багато в чому пов'язують з діяльністю ченців, причому всі сільськогосподарські операції, які вони здійснювали, представляли новий тип аграрного виробництва на Заході. Описані орденські діяння по корчуванню лісів, осушуванню боліт, оранню земель, зрошенню пустищ.

До заслуг чернечих орденів відносять винайдення деякого сільськогосподарського реманенту, отримання високих, як на ті часи, врожаїв. Причому сільськогосподарське виробництво чернечими орденами велося на землях феодалів-землевласників, а також на землях, що належали Церкві. Крім того, землі освоювалися завдяки розселенню ченців на незаселених територіях. За влучним висловом Лео Мулена, "духовна влада породжує економіку".

На зміну обробці землі безпосередньо власником приходить використання праці найманих робітників, ремісників, безземельних братів-ченців. Поява при монастирях найманих робітників вимагала від ченців виконання нових функцій — управлінських. Господарське управління орденські ченці здійснювали як на орендованих землях феодалів, так і на власних. Ченці протиставляли відсталості селянина і його одвічному ірраціоналізму дух новаторства і прагнення до розсудливості; вони були освіченими керівниками селянських мас269.

В епоху середньовіччя монастирі окремих орденів перетворювалися на центри "обміну досвідом". Їх відвідувачі звертали увагу на сільськогосподарські нововведення — реманент, нові сорти рослин, обладнання. Таким чином, чернецтво, практично, надавало допомогу як порадами, так і технічним сприянням.

Звісно, здійснювати таку підтримку чернецтво могло завдяки фінансовим ресурсам, які мобілізувалися в монастирях, або завдяки централізованій підтримці Святого Престолу. Так, 1147 р. Папа Євгеній ІІІ звільнив від десятини всі землі ордена трапістів, які ченці обробляли власноруч, а також орендовані ними землі.

Про розміри земельних володінь можна судити за володінням абатства Сен-Жермен де Пре, яке у ХІІ ст. розпоряджалося 17 тис. га орної землі, з яких 6 400 га обролялося ченцями, а інші здавалися в оренду.

Цистерціанське абатство Дюн у Фландрії володіло 10 тис.га орної землі. У середньому, цистерціанське абатство володіло приблизно 2 тис.га орних земель Кожне абатство мало тік площею майже 200-300 га.

Земельні володіння бенефіціїв (монастир Гран-Сен-Бернар) простягалися на 2 тис. км. Абатство Фарфа в Італії контролювало 700 церков, 2 містечка, 130 замків і портів, 135 сел, володіло 7 портами, здобувало сіль у восьми соляних копальнях; у борошняному виробництві були задіяні 800 млинів.

На землях орденів переважно практикувався трирічний сівообіг, який ввели цистерціанці. За деякими даними, врожайність становила 4 до 1 для вівся і 8 до 1 для ячменю. Достатній урожайності сприяла агрономічна діяльність орденських ченців. Крім угноювання, ченці ордену премонстрантів використовували торфяні суміші, а цистерціанці також застосовували мул у спеціально влаштованих для збору добрив ставках.

Відзначимо внесок ченців у розвиток агрономічної науки. Так, у ХІІІ ст. П'єр де Крессен за дорученням домініканського ордену написав твір "Opus ruralium commodorum" ("Праця про користь землеробства")..

У період великого орання нових земель використання пустищ і боліт мало свою економічну межу. Постійно зростаюче населення претендувало на родючі землі, і у чернечих орденів та місцевих жителів, що бажали обробляти ці землі, виникали нові господарські стосунки між власниками і орендарями.

Крім того, на чернечі землі все більше претендували зростаючі міста, а також адміністративні центри, що виникали в результаті постійних європейських воєн. Таким чином, земля абатств ставала не лише ресурсом, що приносив дохід, але й предметом економічної боротьби.

З історії орденів відомо, що запровадження в середньовічну економіку водяних млинів і вітряків здійснювалося чернечими організаціями. Перші "залізні" млини Германії, Данії, Англії, Бельгії, Південної Італії були споруджені цистерціанцями. У Германії деякі аббатства володіли всіма водяними млинами і вітряками в регіонах. У Нормандії вітряк був побудований для абатства Сен-Совер-де- Віконт. З 5,5 тис. млинів в Англії значна кількість належала церковним землевласникам. Всі великі ордени — бенедиктинський, гран-монтанський, картезіанський,— володіли млинами. У період з 1140 по 1143 рр. тамплієри спорудили елеватор для бенедиктин-

ців274.

До речі, у Києві у першій пол. ХУІІ ст.. на річках Сирці й Котирі діяли чотири невеликі млини домініканського монастиря.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси