Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Участь у будівельних роботах

Особливим видом діяльності для ряду чернечих орденів являлися дорожньо-будівельні роботи. Проведення їх церковними установами у середньовічній Європі пояснювалося насамперед необхідністю здійснення власної господарської діяльності, а також створенням паломницьких шляхів.

Діяльність орденів зі спорудження шляхів і мостів здійснювалася на комерційній основі. Наприклад, у 1177 р. Сен-Бенезет заснував вузькоспеціалізований Орден Freres РопШев ("Братство мосту"). 1189 р. братство затвердив Папа Климент IV, 1210 р. братство стало орденом Сен-Жак-дю-О-Па. Його члени збудували значну кількість мостів, з яких до наших днів збереглися, зокрема, Пон- д'Авінйон і Пон Сен-Еспрі в Ліоні. Будівельна діяльність принесла ордену великі кошти. 1459 р. організація була скасована.

Визначне місце в економічному розвитку тогочасної Європи зайняло будівництво велетенських храмів і монастирів — говорячи сучасною мовою, здійснювався загальноєвропейський будівельний проект. Обсяги будівництва соборів у ХІІІ ст., фактично, створення будівельної церковної галузі, було каталізатором економічної активності. Культове будівництво здійснювалося в умовах нестачі фінансових ресурсів, і, тим не менш, являлося гарантованим ринком зайнятості і збуту різного виду продукції, пов'язаної з будівництвом. Спорудження соборів певною мірою забезпечило період процвітання у Середні віки, розвиток ремесел і торгівлі.

1300 р. у Західній Європі нараховувалося 350 тис. церков, 1000 соборів, кілька тисяч великих абатств. У середньому одна християнська церква приходилася на 200 жителів; в Італії одна церква приходилася на 100 жителів.

Серед цих споруд найвідоміші: у Франції — Шартрський собор Нотр-Дам (1260 р.), собор у Страсбурзі (будівництво розпочате біля 1277 р.), собор Паризької Богоматері (1163-1257 рр.), Нотр-Дам у Реймсі (1211-1311 рр.), один з найбільших у Європі собор Нотр-Дам в Ам'єні (1220-1288 рр.), собор Нотр-Дам у Лані (1150-1215 рр.), церква Сен-Мартен у Лані (сер.12-13 ст.) абатство Сен-Ремі (ХІ-ХІІ ст.), церква абатства Сен-Дені (1137-1144 рр.), каплиця Сен-Шапель у Парижі (1243-1248 рр.), церква Клюні-3 (1088 р. — ХІІ ст.) і Нотр-Дам (ХІІІ ст.) у Клюні. Загалом у Франції за період з 1170 по 1270 рр. на честь Діви Марії було побудовано понад 100 церков і 80 кафедральних соборів. За наявними оцінками, у період будівництва соборів, абатств, монастирів були видобуті мільйони тонн каміння.

Спорудження соборів вимагало значних коштів. Оплачувалося воно переважно духовенством і бюргерами. Зокрема, на собор Паризької Богоматері церква виділяла гроші від продажу частини своїх володінь, майна, а також внески, що збирав капітул, і грошові дари єпископів. Наприклад, єпископ Моріс де Сюллі, що помер 1196 р., заповідав 100 ліврів на купівлю свинцю для покрівлі нефа; понад 5000 ліврів подарував на будівництво єпископ Симон Матіффас де Бюсі.

Для надання коштів на спорудження собору в м.Ам'єн єпіскоп Жоффруа д'Е продав частину власних володінь і заборонив на час будівництва приносити будь-які дари іншим церквам міста. Домініканців, що мешкали за межами Ам'єна, але мали два будинки у місті, міська комуна зобов'язала продати їх комуні для спорудження ринку, доходи від якого призначалися на собор.

Спорудження собору в м. Руан підтримували англійські королі династії Плантагенетів і французькі королі Філіп Август, Людовік VIII і Людовік Святий. Собор був завершений у к. ХУ-на поч. XVI ст... зведенням Масляної вежі, яке оплатили за рахунок індульгенцій, куплених бюргерами за порушення великого посту.

У Германії видатними спорудами цього періоду стали Кельнський собор (1248 було закладено перше каміння фундаменту), собор Петер-унд-Пауль у Наумбурзі (І пол. ХІІІ ст..) собор у Фрайбурзі-ім- Брайсгау (біля 1200 р. — кінець XV ст.), цегляна церква Марієн- кірхе (біля 1280-1350 рр.) і цегляний собор (1173 р. — ХІІІ ст.) у м. Любек, Санкт-Петер-унд-Георг (1186-1237 рр.) у м. Бамберг, собор у Магдебурзі (1209-1520 рр.), церкви Марієнкірхе (біля 1260 р. — сер. ХІУ ст.) і Клостеркірхе (біля 1290-1300 рр.) у Берліні, собор Санкт-Марія-унд-Санкт-Штефан (1030 р. — ХІХ ст.) у Шпайєрі, церква Кармелітеркірхе (ХІІІ-ХІУ ст.) у Майнці, собор Санкт-Петер (1170-1240 рр.) у Ворсі.

281 Ле Гофф, Жак. Средневековье и деньги: очерк исторической антропологи /

Пер. с франц. М. Ю. Некрасова. — СПб.: ЕВРАЗИЯ, 2010. — С.37-40.

У Великій Британії вища точка будівельних робіт припала на період між 1210 і 1350 рр.. Найвідомішими спорудами були собор у Солсбері (1220-1266 рр..), палац єпископа (ХІІІ ст.), собор в Ексете- рі (між 1275 і 1375 рр..), собор у Лінкольні (1192-1380 рр..), собор у Йорку (1170-1470 рр..), собор (біля 1180 — біля 1340 рр..) і Єпископський палац (1220-1239 рр..) в Уельсі, монастир Гластонбері поблизу Уельса (ХІІ-ХУІ ст..), собор у Лічфілді (1170-1335 рр..), собор у Даремі (113-1133 рр..).

У Норвегії було споруджено цегляний собор у Тронхеймі (ХІІ-ХІУ ст..). У Бельгії — церква Сен-Бартелемі у м. Льєж (ХІ- ХІІ ст..), церква Сен-Жак у м. Льєж (ХІ-ХУІ ст..), собор Сен-Мішель- е-Гюдюль (1226-1490 рр..) у Брюсселі, собори Сінт-Салватор (ХІІ- ХУІІІ ст..) і Онде-ліве-Врау-екерк (1210-1549 рр..) у Брюгге.

В Іспанія були споруджені: церква у Сантьяго-де-Компостела (біля 1080-1211 рр..), собори в Саламанці, Сансрі (1154-1174 рр..), церква Санта-Марія в Ріполі (сер. ХІІ ст.), собори в Бургосі, Толедо і Леоне (розпочаті в І пол. ХІІІ ст.), собор у Сарагосі (1119-1550 рр..).

В Італії побудовані собор у Сієні (1284-1376 рр..), церкви Санта- Марія дель Карміне (1258 р.), Санта-Трініта (1258 р. — ХУІ ст.), Санта-Марія Новелла (біля 1278 — біля 1360 рр..), Санта-Кроче (з кінця ХІІІ ст.).

У Польші (Східна Європа) було споруджено костьол у Тумі (1141-1161 рр.), монастирський комплекс хрестоносців (ХІІІ- ХУ ст.) .

Цікавою є думка Бернара А. Ліетара, який розглядає будівництво соборів з економічної точки зору, як грандіозний спосіб церкви створити майбутній довгостроковий дохід для всього суспільства. Б. А. Ліетар відмічає: "Не слід забувати, що крім очевидної символічної та релігійної ролі, собори грали й важливу економічну роль. Залучення грошових потоків завжди важливе і вигідне ... У ті часи це робили шляхом приваблення прочан. Будівництво було найкращим способом привернути паломників. . Собори будували на віки, щоб вони забезпечували приплив грошей у дуже віддаленій перспективі. Так створювався добробут для себе і своїх нащадків".

Спорудження соборів сприяло появі у ХІІІ ст. спеціальних установ, які відали питаннями фінансування будівництва. Вони діяли у формі, говорячи сучасною мовою, публічних корпорацій, де були об'єднані зусилля комітету громадян і місцевого духовенства. Ці установи здійснювали збір коштів, фінансування робіт, найм будівельників, закупівлю обладнання.

У Франції вони називалися "fabrica", в Італії — "орега". На ці інститути покладався обов'язок інкасувати доходи, переважно нерегулярні й різного розміру, а також забезпечувати систематичну оплату будівництва і формувати його бюджет

Так, Сієнська орега di Santa Maria, вперше згадана 1190 р., була створена для спорудження кафедрального собору на честь Успіння Пресвятої Діви Марії. У XIII в. вона могла мати надходження по заповітах, грошові пожертви, але основою фінансування будівництва була монополія на доходи від продажу воску. У склад майна, призначеного для фінансування спорудження собору, увійшли лани й виноградники за межами міста, бенефіції, отримувані від млина Понте ді Фойяно з 1271 р., лісові угіддя для постачання деревини, кілька мармурових каменоломень, а в XIV ст. — міська нерухомість.

Фактично, такі організації концентрували в своїх руках величезні кошти. Тобто, кажучи економічною мовою, ці суспільні групи на релігійно-економічній основі отримали реальний контроль над частиною національного доходу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси