Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

У дослідженні економічного характеру релігійної діяльності автор вирішив окремо розглянути функціонування Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів як сконцентрований прояв практичної реалізації норм, приписів, настанов, визначених Книгою Мормона.

Якщо розглянути окремі фрагменти Книги Мормона і поєднати їх незалежно від описуваних подій, то перед нами постає економіка певного типу. Якщо проаналізувати Книгу Мормона під таким кутом зору, вичленувати певні розділи та вірші і з'єднати їх за економічною ознакою, то, безумовно, видимою стає вказівна ідея Джозефа Сміта про принципи побудови господарства, вимоги до економіки і шляхи досягнення суспільного багатства.

Свідчення, втілені у Книзі Мормона, Джозеф Сміт отримав у першій чверті ХІХ ст.. Тому, не вдаючись до подробиць подій, описаних у Книзі, історії Нефійців, ми звернемо увагу на використання у ній тогочасних передових економічних термінів та понять, які описують господарське життя переселенців.

У Книзі Мормона достатньо місць, які підтверджують, що одкровення несуть творчий посил. Якщо, наприклад, мова йде про вироби зі сталі, споруди з цементу, посіви пшениці, отари овець, грошову систему на основі біметалізму тощо, саме реальність цих одкровень формує каркас і структуру практичних діянь мормонів.

Це стосується, зокрема, міста Нову ("Прекрасне"), заснованого 1839 р. на березі р. Міссурі у штаті Іллінойс на осушеній землі. Місто, у якому невдовзі нараховувалося 40 тис. жителів, швидко розвивалося завдяки, серед іншого, ринковій економіці. Самий вид міста нагадував описи, подані у "Книзі Мормона": "... розбудоване у дивовижному порядку: вулиці широкі й перетинаються під прямим кутом. . Місто плавно піднімається по схилу віл Міссісіпі, що спокійно несе тут свої води. Якщо ви станете біля храму, вашим очам відкриється мальовничий краєвид: поруч з вами храм — диво світу, навколо вас та на схилі можете побачити красиві магазини, великі будинки і привабливі котеджі, що прикрашають природний краєвид. Спокій і гармонія панують у місті".

Це стосується і міста Солт-Лейк-Сіті, заснованого 1847 р. післі двохтисячекілометрового переходу на Захід Сполучених Штатів під керівництвом пророка Бригама Янга290, який передбачив: "Дехто запитував мене про можливість відходу. Я відповів, що Бог приготував саме це місце для збирання Святих і ви більше процвітатимете тут, ніж на золотих шахтах. Ті, хто залишається тут, будуть вірними Богу, зароблятимуть більше і ставатимуть багатшими швидше, ніж ті, які ганяються за богом цього світу. Саме це місце Бог призначив своєму народу".

Мормони відчували себе обраним народом, який виконує належним чином заповіді Божі, отримуючи його милість.

У Книзі Мормона, яка складається з п'ятнадцяти частин, а саме: Перша Книга Нефія, Друга Книга Нефія, Книга -Якова, Книга Еноша, Книга Ярома, Книга Омнія, Слова Мормона, Книга Мосії, Книга Алми, Книга Геламана, Третій Нефій, Четвертий Нефій, Книга Мормона, Книга Етера, Книга Моронія,— постійно підкреслюється, що добробуту можна досягти за рахунок працелюбності і виробничої діяльності, вказуються види виробництв, відзначається роль торгівлі, виділяється спеціалізація праці, підкреслюється роль грошей.

У Книзі Ярома так описується процвітання народу Нефійців: "І нас збільшувалося надзвичайно, і поширювалося на лиці землі, і ми збагатилися надзвичайно золотом, і сріблом, і коштовними речами, і витонченими виробами з дерева, будинками, механізмами, а також залізом і міддю, і латунню і сталлю, роблячи всілякі інструменти різних видів, щоб обробляти землю, і зброю для війни..." [(Ярома 1:8].

У Книзі Мосії, останнього царя Нефійців, про розподіл матеріальних благ сказано: "... ви самі будете допомагати тим, кому буде потрібна ваша допомога; ви будете віддавати з свого майна тому, хто в нужді; і ви не дозволите, щоб жебрак марно звертався до вас зі своїм проханням, і не відправите його геть, на погибель" [Мосія 4:16].

"Бо дивіться, хіба всі ми не є жебраками? Хіба ми всі не залежимо від однієї і Тієї Самої Істоти, тобто Бога, в усьому майні, що ми маємо, і в їжі, і в одежі, і в золоті, і в сріблі, і в усіх багатствах, які ми маємо кожного виду?" [Мосія 4:19].

"І ось, якщо Бог, який Який створив вас, від Кого залежить ваше життя і все, що ви маєте, і якими ви є, дарує вам усе, що ви попросите доброго, . як же вам слід ділитися майном, що ви маєте, один з одним" [Мосія 4:21].

"І ось, заради ... збереження прощення ваших гріхів ..., я б хотів, щоб ви передали від вашого майна бідним, щоб кожна людина згідно з тим, що вона має, тобто нагодувати голодних, одягти роздягнених, відвідати хворих і надати їм допомогу, духовну і матеріальну, згідно з їхніми потребами" [Мосія 4:26].

"... необхідно, щоб вона (людина) була старанною, щоб таким чином вона могла здобути винагороду; отже, все повинно робитися за порядком" [Мосія 4:27].

У Книзі Мосії даються описи виробничої діяльності: "І ми почали обробляти землю, так, саме з усіляким насінням, насінням кукурудзи, і пшениці, і ячменю, і ніасом, і шумом, і насінням усіх сортів плодів; і ми почали розмножуватися і процвітати на цій землі" [Мосія 9:9].

"І я наказав, що жінки повинні прясти, і трудитися, і працювати, і виробляти всіляке тонке полотно, так, і тканину різного виду." [Мосія 10:5].

У Книзі Алми описаний добробут народу за праведного життя: ". через стійкість церкви вони стали надзвичайно багатими, маючи безліч усього, в чому тільки вони мали потребу — безліч отар і стад, і відгодованих кожного виду, а також безліч зерна, і золота, і срібла, і коштовностей, і безліч шовку, і тонкотканого полотна, і всілякої гарної простої тканини" [Алма 1:29].

"... за своїх процвітаючих обставин, вони не відправляли нікого, хто був би роздягненим, або був би голодним, або був би спраглим, або був би хворим, або не був би нагодованим; і вони не прикипіли серцями до багатств; тому вони були щедрими до всіх ..." [Алма 1:30]

Запорукою такого добробуту була приналежність до церкви: "І так вони процвітали і ставали набагато заможнішими, ніж ті, хто не належав до їхньої церкви". [Алма 1:31]

У Книзі Алма подається грошова система Нефійців:

"Тож лічба така — сенін золота, сеон золота, шум золота і лімна золота. Сенум срібла, амнор срібла, езрум срібла і онтій срібла.

Сенум срібла дорівнював сенінові золота, а також мірі ячменю, і також мірі всілякого зерна.

... вартість сеона золота була вдвічі більшою вартості сеніна.

А шум золота був удвічі дорожчим від вартості сеона.

А лімна золота дорівнювала вартості усіх їх разом.

А амнор срібла був такий завеликий, як два сенуми.

А езрум срібла був такий завеликий, як чотири сенуми.

А онтій був такий завеликий, як вони всі разом.

Тепер ось, вартість менших сум їхньої лічби -

Шиблон становив половину сенума; отже, шиблон дорівнював половині міри ячменю.

А шиблум становив половину шиблона.

А лея становила половину шиблума.

Тепер ось, їхні суми відповідно до їхньої лічби.

Тож антіон золота дорівнював трьом шиблонам" [Алма 11:5-19].

У Книзі Геламана описується діяльність Нефійців після переселення на північні землі і початок їх освоєнні: "І через те, що було мало дерев на лиці землі, люди, які пішли.

"І люди, які були на півночі, жили в наметах, і в домах з цементу, і вони дозволяли будь-якому дереву, що проростало на лиці землі, щоб воно виростало, щоб свого часу мати деревину для зведення їхніх осель, так, їхніх міст, і їхніх храмів, і їхніх синагог, і їхніх святилищ, і всіляких будівель. І сталося, що оскільки деревини надзвичайно не вистачало на землі, що на півночі, вони переправляли багато її за допомогою кораблів. І таким чином вони давали змогу людям, які жили на півночі, будувати багато міст і з деревини, і з цементу" [Геламан 3:9-11].

У Книзі Геламана змальовуються торгові відносини. Так, коли між Ламанійцями і Нефійцями встановився мир "... між ними встановилися свободні стосунки ..., щоб купувати, і продавати, і отримувати прибуток згідно з їхнім бажанням". І сталося, що вони стали надзвичайно багатими, і Ламанійці, і Нефійці; і вони мали надзвичайно багато золота, і срібла, і всіляких дорогоцінних металів ..." [Геламан 6:8-9]. "І ось, було всілякого золота на . цих землях, і срібла, і дорогоцінної руди всіх видів; і були також умілі майстри, які обробляли всі види руди і збагачували її ..." [Геламан 6:11].

У Книзі Геламана описана сільськогосподарська діяльність: "Вони вирощували зерна рясно і на півночі, і на півдні; і вони процвітали надзвичайно . І вони вирощували багато отар і стад, так, багато вгодованих молодих тварин. Ось, жінки їхні працювали, і пряли, і виготовляли всіляку тканину з тонкотканного полотна і тканину різного роду ..." [Геламан 6:12-3].

Невпинна праця, як описується у Книзі Етера, дає віруючим вражаючі результати. За правліня праведних царів Господь благословляє людей і вони процвітають.

"І вони побудували велике місто поблизу вузького перешийку землі, поблизу того місця, де море розділює землю".

"І вони зберегли землю на півдні дикою місцевістю, щоб здобувати дичину. А все лице землі на півночі було вкрито жителями".

"І вони були надзвичайно працелюбними, і вони купували і продавали, і торгували один з другими, щоб отримувати прибуток".

"І вони обробляли всіляку руду, і вони вибробляли золото, і срібло, і залізо, і латунь, і всілякі метали; і вони викопували її з землі; ось чому вони понакидали могутні купи землі, щоб здобути руду — золоту, і срібну, і залізну, і мідну. І вони виробляли всілякі витончені вироби".

"І вони мали шовки і тонкоткане полотно; і вони виробляли всілякі тканини, щоб прикрити свою наготу".

"І вони робили всілякі знаряддя, щоб обробляти землю, і орати, і сіяти, і жати, і ще молотити".

"І вони робили всіляке знаряддя, щоб з ним примушувати працювати своїх тварин".

"І вони робили всіляку зброю війни. І вони виробляли всілякі вироби надзвичайно витонченої роботи" [Етер 10:20-27].

У Книзі Етера, коли з часів правління царя Емера Господь зняв прокляття з землі, описане процвітання народу:

"... вони стали надзвичайно багатими — Маючи всілякі плоди, і зерно, і шовки, і витончену білизну, і золото, і срібло, і коштовності; І також всіляку худобу, волів, і корів, і овець, і свиней, і кіз, і також багато інших видів тварин, які були корисні для харчування людини. І вони також мали коней і ослів, і були в них слони, і куреломи, і кумоми; всі вони були корисні людині, а найперше слони, і куреломи, і кумоми.

І так Господь пролив Свої благословення на цю землю, як була обраною з усіх інших земель; і Він заповідав, що той, хто володітиме землею, має володіти нею для Господа, інакше їх буде знищено, коли вони дозріють у беззаконні ..." [Етер 9: 16-20].

Шлях до багатства заснований на індивідуальній праці, яка і виступає головним його джерелом. Працелюбність розглядається як важлива характеристика, притаманна народові. Так, Нефій заохочував народ бути працелюбним і працювати своїми руками. [2 Нефий 5:17]. Людина, яка заслуговує на повагу, набуває великого статку працею своїх рук [Алма 10:4].

Сучасні дослідники Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів відзначають ставлення морамонів до праці. Мормони цінують і поважають працю, засуджуючи неробство, досягають значних успіхів у бізнесі.

Згідно статистичних даних за 2009 р., послідовники Церкви складають менш як 2% населення США. Проте, вони займають, або займали велике число вищих посад в таких великих корпораціях, як Marriott International, American Express, American Motors, Dell Computers, Lufthansa, Fisher-Price, Life Re, Deloitte Touche Tohmatsu, Madison Square Garden, La Quinta Properties, PricewaterhouseCooper і Stanley Black & Decker. Кадровий відділ корпорації Citigroup очолює мормон, а інвестиційний банк Goldman Sachs в 2010 році прийняв на роботу 31 випускника Університету ім. Брігама Янга — стільки ж, скільки випускників Уортонской школи бізнесу при Пенсільванському університеті.

Сама Церква Ісуса Христа Святих Останнії Днів представляє себою міцний всесвітній конгломерат. За словами Райана Крагуна, помічника професора в Університеті Тампи і президента мормонської асоціації громадських наук, Церкві належить більше землі, ніж знайдеться у всьому штаті Делавер. Тільки у Флориді, за його словами, мормони мають у 10 разів більше землі, ніж Уолт Дісней,— в тому числі, комерційне тваринницьке ранчо з плантацією цитрусових вартістю в 1 мільярд доларів. Церква мормонів також володіє комерційними мисливськими угіддями, радіостанціями, газетами, торговими центрами, а також кадастрової фірмою на Гаваях. Церкви в США не зобов'язані звітувати про свій фінансовий стан, і мормонська церква цього не робить, проте "Файненшиал Таймс" у 2010 році оцінювала її вартість в 25-30 мільярдів доларів.

Проголошеними релігійними цілями мормонів є самовдосконалення та вміння покладатися на себе, а не матеріальний добробут. Проте у Книзі Мормона говориться: "І, таким чином, вони процвітали, стаючи багатшими тих, які не належали до їх церкви" [Алма 1: 31]. У тій же главі йдеться про причини, через які не досягають успіху не-мормони: "Бо ті, які не належали до церкви, вдавалися до чаклунства, ідолопоклонства, ледарства, пустослів'я, заздрості та ворожнечі, і носили дорогий одяг, у себе в очах підносилися гордістю ...". Арманд Маусса, професор соціології і релігієзнавства в Університеті штату Вашингтон, зазначає: "Мормони схильні думати, що, якщо вони найкращим чином виконують свої релігійні обов'язки, Бог благословить їх зусилля в світі".

Мормони повинні самі утримувати себе і свої сім'ї. У книзі "Мормонський спосіб займатися бізнесом" ("The Mormon Way of Doing Business") журналіст Джефф Бенедикт, що сам належить до числа мормонів, присвятив цілий розділ під назвою "Секрет успіху" дружинам-домогосподаркам мормонських топ-менеджерів. Він зазначає, що готовність дружин займатися домашнім господарством є тим клеєм, який скріплює мормонські сім'ї і називає цей феномен "життєво важливою умовою успішної роботи цих топ-менеджерів".

Церквою розроблена Програма добробуту, яка орієнтує кожного на здобуття освіти, професійної підготовки, розумне використання коштів, підтримання свого морального і фізичного здоров'я.

Гуманітарний центр ЦІХСОД відряджає спеціальних місіонерів, обізнаних у різних галузях — медичній, освітній, сільськогосподарський тощо. Вони навчають місцевих спеціалістів використовувати наявні ресурси.

Щодо місіонерства загалом, то можна зазначити, що на цей момент церква мормонів відправила у світ в цілому більше мільйона місіонерів. Усім молодим чоловікам-мормонам, що іменуються "старійшинами", якщо вони на гарному рахунку, пропонується послужити на місії. Молоді жінки, іменовані "сестрами", служать за бажанням і складають майже 20% всіх місіонерів. Близько 50% американських місіонерів відправляються служити за кордон, в такі різні країни, як Албанія, Гана, Мікронезія та Франція, причому призначення кожного з них — це питання "божественного натхнення". Молоді мормони представляють свої медичні документи та короткі автобіографії "дванадцяти апостолам", які посідають друге за значимістю місце в церкві після президента. Апостоли ж в молитві визначають, де потрібен той чи інший місіонер.

Сайт Bloomberg Newsweek опублікував свої спостереження пов'язані з успіхами членів Церкви Святих Останніх Днів у галузі бізнесу. Перш ніж розійтися парами для проповіді свого євангелія по домівках, майже всі американські мормони проходять навчання в Центрі підготовки місіонерів в м. Прово. Усередині цього великого комплексу будівель навчаються тисячі 19-20-річних молодих людей в мішкуватих піджаках і дівчат в довгих спідницях і яскравих блузках. Всі вони носять таблички з іменами.

Упродовж одного-трьох місяців (залежно від обраної мови) їх день починається в 6:30 ранку і закінчується в 10:30 вечора, і включає в себе 10 годин спільних і самостійних занять. Один день на тиждень майбутні місіонери перуть одяг, пишуть листи додому, закуповують необхідне в магазині при навчальному центрі. Територія комплексу ретельно охороняється, і ніхто не може покинути її без дозволу. Для біля 20 000 мормонів щорічно це остання зупинка перед тим, як їх відвезуть в міжнародний аеропорт Солт-Лейк-Сіті і відправлять в одну з 150 країн світу, щоб навертати людей у свою

віру302.

Цікавим є те, що, за віровченням мормонів, коли встановиться Тисячолітнє Царство, люди будуть вести такий же спосіб життя, як нинішній, у тому числі й працювати — сіяти зерно і збирати врожай, зводити будинки, виробляти все необхідне, хоча все життя буде організоване на основі законів праведності й добропорядності.

Навіть звичайне членство в мормонської церкви з її розвиненою управлінською структурою вимагає старанності. Життя церкви заснована на праці неоплачуваних служителів з числа звичайних прихожан, які щотижня ведуть зібрання. Парафіяни не просто ходять до церкви по неділях, вони керують церквою, займаючи всі посади від учителя недільної школи до єпископа, за деякими оцінками, присвячуючи служінню від 5 до 25 годин на тиждень. У той же час, їх вчать жертвувати церкви 10 відсотків від свого доходу і спонукають обзаводитися великими сім'ями. Лише ті, хто платить десятину, отримують "храмовий лист", необхідний для того, щоб потрапити в мормонський храм.

Дослідники відзначають особливості управління фінансами у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Фінанси Церкви формуються на основі надходження десятини. Якщо взяти до уваги, що на початок 2010 р. офіційно зареєстрованих членів Церкви нараховувалося майже 14 млн., то збір десятини дає значні кошти. До того ж, Церква зацікавлена у тому, щоб всі її дорослі члени працювали, на що звертається особлива увага. ЦІХСОД має розгалужену мережу Центрів служб працевлаштування (понад 250, з яких більш ніж 100 — у США), що надають послуги безкоштовно. Завдяки діяльності таких центрів щорічно знаходять роботу біля 225 тис. людей.

У структурі ЦІХСОД діє Департамент фінансових ревізій, який є підзвітним тільки Першому Президентству (керівництво ЦІХСОД). Щорічні видатки затверджуються Радою з розподілу десятини, до якої входять Перше Президентство і Кворум Дванадцяти Апостолів. Десятина забезпечує функціонування Церкви і витрачається на побудову і діяльність храмів, домів зібрань та інших споруд; окремі види діяльності громад; виконання місіонерської програми; організація освіти у Церкві; видавнича справа, діяльність ЗМІ тощо. Крім десятини, заохочуються щомісячні пожертви (від посту) для допомоги бідним, а також пожертви у різні фонди Церкви.

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів — найбагатша релігійна організація в США. Журнали "Arizona Republic" і "Time Magazine" оцінили її інвестиції та нерухоме майно в 30 млрд. доларів США. Основним джерелом надходжень "мормонської економіки" — це обов'язкова церковна десятина, яку кожен адепт зобов'язаний жертвувати організації. Гроші вкладаються мормонською верхівкою в церковні підприємства у галузях страхування, банківської діяльності, нерухомості та сільського господарства, розташовані у різних країнах. При цьому мормони мають теологічно обгрунтоване виправдання власної комерційної діяльності — словами одного з їхніх пророків, який свого часу зазначив: "Царство Боже не наступить до тих пір, поки ми самі не навчимося виробляти все, що нам необхідно".

Значна частина коштів Церкви виділяється на благодійництво, яке здійснюється через надання продуктів харчування, одягу, речей побутового вжитку; надання житла соціально незахищеним (особливо багатодітним сім'ям); забезпечення медичних установ ліками та обладнанням; облаштування притулків, будинків-інтернатів, будинків для літніх людей, інвалідів; допомога постраждалим від стихійних лих тощо.

У період з 1985 по 2009 рр. ЦІХСОД здійснила благодійницькі проекти у 167 країнах на загальну суму 1 млрд. 110 млн. дол.. Так, протягом 15 років (до 2004 р.). вона спонсорувала у Гані понад 140 гуманітарних проектів. За суттєву економічну допомогу і плани подальшого економічного співробітництва Президент Гани Джон Куфор назвав Церкву "частиною Гани" (у країні Церква нараховує близько 20000 членів).

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів веде значну просвітницьку діяльність. Видається часопис "Ліягона", видаються і перекладаються багатьма мовами "Книга Мормона" та інші Священні книги. Діє офіційний радіоканал мормонів.

Організовані світські навчальні заклади — Бізнесовий коледж (м. Прово, штат Юта) та Університет Бригама Янга. При останньому діє Місіонерський центр.

З метою поширення церковної освіти у світі функціонують понад 500 Інститутів релігії, сотні семінарій. ЦІХСОД підтримує біля 80 початкових і середніх шкіл у країнах "третього світу".

2009 р. у Солт-Лейк-Сіті відкрито Бібліотеку церковної історії площею 21 тис. кв.м. У цьому ж місті діє генеалогічний інститут, завданням якого є пошук мормонами інформації про своїх предків з метою здійснення над ними посмертних обрядів. Існує Всесвітня асоціація істориків мормонства.

Отже, діяльність Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів упродовж її існування є напрочуд динамічною. Прогрес її структур і схильність до саморозвитку, на нашу думку, базуються на використанні економічних важелів як всередині організації, так і застосуванні дієвих новітніх управлінських методів, які відповідають потребам ринкової економіки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси