Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кредитування

Тора є особливо суворою до тих, хто позичає гроші, сподіваючись на відсотки. Той, хто дає позику під відсотки, порушує шість заборон, той, хто позичає — три, секретар, свідки й поручитель порушують по одній забороні. Навіть той, хто підказав, де можна позичити кошти, порушує одну заборону317.

Допомога за законами Тори надається у випадках, коли людина знаходиться у складному фінансовому становищі. Причому, якщо вона не має змоги повернути позику, немає заповіді, яка б зобов'язувала давати їй у борг, оскільки немає гарантії повернення грошей. У такому випадку людині відповідно до заповіді благодійництва надається безповоротна допомога — цдака.

Обов'язок давати у борг діє лише тоді, коли позикодавець знає, що позика буде повернена, причому не має значення, наскільки багатим чи бідним є позичальник. Розмір позики і строк, на який вона видається, залежать від фінансових можливостей кредитора. Якщо у позикодавця немає впевненості у поверненні кредиту, він може попросити позичити під гарантію у вигляді цінної застави, заставної або залучення осіб, що гарантують виплату.

Позичати повинна тільки та особа, яка має вільні гроші, при цьому вона не зобов'язана знімати кошти з депозитного вкладу, вилучати їх з бізнесу. Але той, хто так вчинив, зробив добру справу, незалежно від власних втрат.

Існує певний порядок переваги у наданні позики. У першу чергу вона надається для врятування бізнесу, або людині, що організовує власну справу. У другу — для забезпечення елементарних потреб бідняка, у третю — для організації весілля нужденної нареченої, і, зрештою, позика надається людині, яка потребує зміцнення своєї справи.

Поняття забороненого відсотка ("рібіт") стосується не тільки грошових позик, але й усього, що дається, робиться або говориться на знак вдячності за позику. Зокрема, не дозволяється: дарувати подарунок (навіть квіти) у подяку; пропонувати позикодавцю свою машину у вільне користування; ставитися до нього з більшою турботою, ніж завжди; вітати його з більшою пошаною, ніж раніше; розсипати надмірну похвалу на адресу позикодавця; навідуватися до нього (якщо раніше цього не робив); продавати йому товари за зниженою ціною.

Проте боржник може надавати кредитору послуги — якщо він не робить цього виключно на знак подяки за отриману позику319.

Заборона на отримання відсотку, крім звичайних позик, розповсюджується також на комерційні борги, до яких належать: оплата за вже зроблену покупку або виконану роботу та надання товарів і послуг. за які сплачено аванс.

Заборона відсоткової позики діє лише тоді, коли позикодавець і позичальник — євреї. Якщо будь-яка зі сторін не є євреєм, відсоткова позика дозволена, оскільки закон про безвідсоткову позику базується на взаємному зобов'язанні давати у борг без відсотка.

Оминати заборону стягування відсотків різними шляхами не дозволяється. Так, не можна давати подарунок особі за умови, що вона у відповідь дасть позику. Утім, якщо подарунок справжній, а не умовний, то у відповідь можна дати цінніший подарунок. Подарунок також дозволяється давати, якщо є підстави очікувати більш цінного подарунку.

Релігійна вимога надання безпроцентної позики в іудаїзмі продовжує зберігатися. Однак зростання потреби в кредитах, переважання попиту на безпроцентні кредити над їх пропозицією ускладнили підприємницьку діяльність віруючих євреїв, внаслідок чого іудейські богослови розробили особливий порядок — етер-іска (з арамейської "ділове попускання", "дозвіл на ведення справ") — за якого дозволяється отримання прибутку з позичених грошей. Він був запроваджений ще до Другої Світової війни і почав широко використовуватися при веденні справ між євреями-підприємцями.

В основі етер-іска лежить ділове партнерство між так званими фінансовим (пасивним) і працюючим партнерами. Фінансовий партнер надає кошти, а працюючий партнер використовує їх для отримання прибутку, частину якого він потім віддає фінансовому партнеру.

При цьому основою для дозволу взяти прибуток є умова, відповідно до якої половина коштів дається не як позика, а як інвестиція у бізнес працюючого партнера, що дозволяє отримати прибуток, а друга половина є безпроцентною позикою.

Етер-іска передбачає надання гарантій доходу для фінансового партнера за виключенням випадків, коли працюючий партнер дає урочисту клятву, що ніяких прибутків він не мав. Працюючий партнер, крім частини прибутку, також має отримати невелику плату за роботу, виконану за пасивного партнера, оскільки останній обмежував участь у спільному бізнесі лише наданням капіталу.

У випадку втрати коштів працюючий партнер має повернути фінансовому партнеру гроші. Він бере на себе відповідальність за втрати через крадіжку або інші аналогічні причини. Але якщо втрата грошей відбулася не за його виною і її не можна було попередити, працюючий партнер має довести це за допомогою двох кашерних свідків (наприклад, місцевого рабина, судді рабинського суду тощо). Якщо працюючий партнер хоче обійтися без свідків і без клятви, він має відшкодувати втрачені кошти.

Етер-іска зустрічається у різних формах, з різними варіаціями, і може укладатися в письмовій або усній формі. На практиці, якщо договір укладали між собою приватні особи без банківського посередництва, то текст етер-іска слід повісити на стінку кімнати, де укладається угода, або тримати у скрині. Копія тексту етер-іска виставляється у всіх відділеннях ізраїльських банків.

На основі етер-іска працюють банки Ізраїлю та окремі єврейські банки в інших країнах. Всі банківські позики видаються ними за умови, що одержувач грошей виплатить за їх використання частину отриманого прибутку, а клієнти, що зберігають гроші на депозитних рахунках, надають адміністрації банку право вкладати гроші, отримуючи свій процент прибутку.

Оскільки значна частина євреїв проживає за межами Ізраїлю і не може скористатися порядком етер-іска, проблема позики вирішується наступним чином. Якщо партнери спільно беруть по

зику у неєврейському банку, то процент сплачується із загального партнерського фонду, який вони створили. У випадку, коли один з партнерів хоче взяти позику на своє ім'я, але для спільної діяльності, то слід знову-таки розрізнити пасивного (фінансового) і працюючого партнера.

Якщо позику бере пасивний партнер, то, вкладаючи кошти у спільну справу, він фактично перепозичає частину їх своєму партнеру. Процент у випадку такої позики також виплачується зі спільного фонду, але при цьому працюючий партнер нібито сплачує частину процента від імені пасивного партнера.

Якщо позику бере працюючий партнер, і при цьому другий партнер не буде нести особисту відповідальність перед ним і перед банком, то процент також виплачується зі спільного фонду, але його можна розглядати як частину комерційних витрат і слід виплатити до розподілу прибутку.

Позикодавцям дозволяється стягувати з позичальника певні витрати на надання позики — на оформлення юридичних документів, на оформлення застави і страхування застави, на листи з нагадуванням про повернення позики і оплату послуг адвоката у випадку суду.

Штрафні санкції за затримку виплати позики заборонені, оскільки вважаються стягненням відсотку.

Окремо регулюються випадки інвестування грошей євреєм у бізнес або розміщення їх у банку, які належать не єврею, а також випадки інвестування чужих коштів (на ім'я власника або на своє імя) і порядок розподілу отриманого від цього прибутку.

Відповідно до Тори роз'яснюються також випадки, коли позикодавцю-єврею прийшлося взяти відсоткову позику у не єврея (або в не єврейському банку), щоб позичити гроші третій особі (єврею). Загальним правилом тут є заборона вимагати від третьої особи компенсації витрат по оплаті відсотка (і навіть добровільної їх компенсації).

Регулюються випадки виникнення проблеми відсотка, коли один єврей бере на себе борги іншого єврея або виплату його іпотечної позики.

У зв'язку із забороною кредитування під відсотки в іудаїзмі існують певні обмеження для діяльності кас взаємодопомоги. Організатори каси можуть тільки брати помірену плату для покриття

організаційних витрат. Вона має бути фіксованою і не встановлюється у вигляді відсотків від виданої суми.

При створенні каси взаємодопомоги дозволяється обмежувати коло отримувачів позики, але не дозволяється вимагати від особи, що бажає отримати позику, сплати перед цим членських внесків.

При наданні позики не дозволяється висувати умови, на які позичальник погоджується тільки заради її отримання або якщо ця умова принесе позикодавцю принаймні непряму вигоду.

Питання відсотку виникає при позичанні не тільки грошей, але й продуктів. Загалом при позичанні речей користуються тими ж правилами, що й при позичанні грошей, не допускаючи отримання відсотку (вигоди).

Якщо слід повернути ту саму позичену річ, питання відсоту не виникає, і позичальник може виразити її хазяїну вдячність за надану можливість тимчасового користування.

При взятті у борг продуктів харчування та інших товарів, які споживаються цілком (наприклад, паливо), замість спожитих віддаються аналогічні продукти. У цьому випадку проблема відсотку виникає, якщо на позичені предмети на час їх повернення зросте ціна. Тому у звичайних умовах не слід позичати речі, хоча існує ряд дозволених способів позичання (якщо на річ існує фіксована ціна; якщо позичальник має речі того ж типу, що й речі, які він хоче позичити); якщо борг буде прикріплений до вартості товару, а не до його кількості).

Якщо ціна на річ знизилася порівняно з тією, яка була під час позики, то не можна повертати річ у більшій кількості, щоб компенсувати позикодавцю втрату у вартості. Не можна також віддячити йому в інший спосіб (наприклад, благословити його за надану послугу).

Ці правила не стосуються випадків позичання сусідами невеликої кількості різних продуктів. При поверненні позиченого можна дати сусіду приблизну кількість позиченого продукту, хай навіть дещо більшу.

Заборона отримання відсотків розповсюджується також на порядок продажу або покупки нерухомості. Власник нерухомості не може продавати її за умови, що за ним зберігається право викупити її за вищу ціну, оскільки може скластися враження, що угода була укладена з метою позики грошей під відсотки. Продавати нерухомість дозволяється за умови її можливого викупу за ту ж ціну.

Видаючи безвідсоткову позику, кредитор може прийняти нерухомість під заклад, і поставити умову, що йому буде надана перевага при продажу цієї засталеної власності. Такий дозвіл дається, якщо майно буде продаватися не за зниженою, а за стандартною ринковою ціною, щоб угода не мала ознак отримання відсотку.

Окремо регулюється повернення позик в умовах інфляції. За Торою, вартість грошей залишається незмінною. Це положення лежить в основі закону про повернення позик, взятих, коли рівень інфляції був нижчим. У такому випадку вважається, що кредитор не отримує вигоду, отже, питання відсотка не виникає. Той же принцип діє у зворот ньому випадку.

Оскільки вважається, що позику повернено, позичальник не повинен компенсувати (навіть добровільно) кредитору втрату купівельної спроможності повернених грошей. Виплачувати позику із прикріпленням до індексу цін також не дозволяється; єдиним дозволеним варіантом вважається етер-іска.

На товари, що купуються у кредит, також розповсюджуються закони відсотку, оскільки ціна на них вважається позикою. Продаж товарів у кредит за вищою ціною не дозволяється без оформлення етер-іска (якщо товар продає єврейська фірма). Також не дозволяється продаж товарів (у тому числі й нерухомості) у кредит із прикріпленням до індексу цін.

Якщо товар продається тільки в кредит, то його справжньою ціною стає заявлена ціна за умови відсутності ознак відсотка. До того ж, справжня кредитна ціна не повинна перевищувати більше, ніж на 20% вірогідну ціну при оплаті готівкою.

Якщо такий же товар пропонується за нижчою ціною при оплаті готівкою, справжньою ціною буде вважатися саме вона. Якщо покупець дізнався про нижчу ціну при оплаті готівкою, то він має сплатити таку ціну, а не купувати за вищою ціною в кредит (тому про ціну при оплаті готівкою не варто запитувати, якщо покупець прагне купити товар на виплат).

Якщо продавець пропонує знижку за дострокову оплату товару, то для інших покупців ціна без знижки містить елемент відсотку. Оскільки єдиної думки з цього приводу в авторитетів Тори немає, то найкращим буде використати етер-іска.

У випадку продажу товарів у кредит за індексованими цінами слід домрвитися про їх доставку окремими партіями, причому покупатель повинен кожного разу отримувати ту кількість товару, за яку він вже заплатив.

За умовами угоди, при затримці оплати товару з покупця може бути стягнений одноразовий штраф. Повторні штрафи за кожний наступний провущений строк оплати не дозволяються, якщо під час продажу сторони не уклали етер-іска. Штрафні санкції накладаються, якщо продавець порушив строки постачання товару, за який було виплачено аванс. Санкції полягають у тому, що подавець має викупити свій товар у покупця за вищою ціною.

У рекомендаціях щодо випадків, коли покупець сплачує гроші до отримання товару, аванс вважається позикою, виданою продавцю. Тому будь-яка додаткова вигода, отримана покупцем за внесення авансу (безоплатний подарунок, послуга, протекція тощо), класифікується як виплата відсотка.

Питання авансування за можливості отримання додаткової вигоди покупцем виявляються досить складними. Так, при сплаті авансу за товари, які постачатимуться пізніше, виникає вірогідність того, що їх ціна до того часу зросте, отже, продаж товарів за старою ціною може розглядатися як отримання відсотку.

Для уникнення ризику відсотку рабинами дається розяснення для кожного випадку такого продажу — за фіксованої ринкової ціни на час видачі авансу, за умови зниження ціни на час оплати товару, за наявності спеціального замовлення на товар тощо.

Окремо розглядаються умови позики іноземної валюти. Оскільки ціна на неї постійно змінюється, для неї діють положення про позику предметів.

Для отримання позики в іноземній валюті можна оформити етер- іска. Перед її видачею слід домовитися про прив'язку до вартості цієї валюти у місцевій грошовій одиниці на момент оформлення позики. Таким чином, якщо вартість іноземної валюти зросте, то позичальник має повернути тільки її вартість по курсу на момент видачі позики.

Регулювання вимагає здійснення обміну безоплатною роботою між особами. Якщо одна особа безоплатно працює на другу, а через деякий час друга особа безоплатно працює на першу, то такий обмін послугами вважається окремим видом позики. Однак, якщо

взаємна оплата працею відбулася негайно після першої праці, це вважається обміном, а не позикою. Проблема відсотку також не виникає, якщо партнери є друзями і завжди допомагають один одному.

Питання відсотку виникає, коли дві роботи носять різний характер — одна з них складніша або триваліша, оскільки додаткові зусилля або час вважатимуться виплатою відсотку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси