Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Суботні заборони

Проблема закону про суботній відпочинок в Ізраїлі виникла у середині 1950-х рр.. Дотримання його отримало правовий і конституційний статус.

Як зазначалося вище, вшанування суботнього дня займає особливе місце серед законів Тори. Відмова від виконання роботи у суботу має на меті досягнення повного спокою, визволивши сили для духовної праці. Людина повинна звільнитися від усього, що пов'язує його з повсякденними справами, особливо від питань бізнесу. Заборонено навіть обговорення ділових питань і робіт, які будуть виконані після закінчення суботи (думати про справи не заборонено, але рекомендовано утримуватися).

Закон дотримання суботнього відпочинку спрямовує віруючих на таке планування трудової діяльності тижня, щоб перед суботою справи підійшли до певного етапу завершення, щоб свідомість змогла звільнитися від ділових проблем.

Цих заборон було можливо дотримуватися у біблійні часи та період середньовіччя, але з розвитком економіки, науково-технічним прогресом не порушувати приписів Тори і Талмуду ставало все складніше.

Суботні обмеження створювали серйозні перешкоди у промисловості та сільському господарстві. Так, у кібуцах виникла проблема суботнього доїння корів. Недозволеними є всі дії, пов'язані із запаленням вогню, отже, користуванням електричним світлом, зокрема, їзда на транспортних засобах, користування ліфтами, телефонами, банкоматами. У категорію заборонених потрапляє також діяльність газових, електричних, водогінних компаній323.

Не дозволяється здавати в оренду житло, найматися самому або наймати робітників. Заборонено читати ділову кореспонденцію, фінансові документи, ділові публікації у засобах масової інформації, рекламу й об'яви. Слід утримуватися від будь-якої роботи, якщо вона є частиною бізнесу (оглядати майно фірми або своє робоче місце з метою планування ремонту, переобладнання тощо, оглядати виставлене на продаж майно, товари на вітрині).

Будь-який предмет, який використовується для виконання роботи, забороненої в суботу, не дозволяється здавати не єврею у п'ятницю. В інші дні тижня ця заборона не діє, навіть якщо відомо, що не єврей буде користуватися цим предметом у суботу чи у свято.

Якщо єврей вступає у партнерські відносини з не євреєм, то ще до укладання угоди він повинен попередити про звільнення від будь-якої роботи у суботи та іудейські свята. Питання про компенсацію пропусків у роботі партнери вирішують між собою, але у будь-якому разі прибуток має розподілятися за єврейським законом, тому слід порадитися з рабином про укладання угоди таким чином, щоб не втратити прибуток і правильно розділити його.

Користуватися грошим в суботу категорично заборонено. За виконану у суботу роботу єврей не повинен брати плату (навіть в інший день тижня). Втім, оплата дозволена, якщо розрахунок проводиться за весь тиждень або місяць із суботою включно. Але якщо розрахунок заробітної плати здійснюється кожного разу на основі фактично відпрацьованих годин або днів, то враховувати суботню роботу не можна.

Такі ж правила розповсюджуються на оплату послуг, наприклад, здачу житла в оренду. Дозволеним способом є розрахунок по

оплаті праці або наданих послуг, коли слово "субота" не вимовляється (наприклад, не казати "Орендна плата за п'ятницю й суботу", а "Орендна плата за два дні").

Заборонено сплачувати за товари і послуги, а також приймати плату. Так, наприклад, якщо не єврей прийшов у суботу отримати від віруючого єврея плату, єврею заборонено те тільки заплатити йому власноруч, але й навіть показати, де лежать гроші. Якщо не єврей прийшов розплатитися за товар або послугу у суботу, то віруючий єврей не повинен навіть показати йому, що очікує отримання грошей. Але в такому випадку можна залишити гроші у домі єврея або покласти їх у поштову скриньку, і тоді можна уникнути гріха, оскільки не єврей проявив власну ініціативу.

Щоб формально не порушувати релігійних приписів, в іудаїзмі існують певні можливості все ж таки виконувати заборонені види робіт. Так, їх можуть виконувати по суботах та у релігійні свята не євреї, але за талмудичною забороною іудеї не можуть звертатися з проханням до не євреїв виконати недозволені види робіт (окрім випадків, пов'язаних з хворобою). Проте не єврей може виконати роботу за власною ініціативою, або задля власного заробітку. Така умова називається роботою заради власного інтересу.

Якщо єврей при цьому отримує пряму вигоду від роботи не єврея (запалення світла, яким буде користуватися єврей), таку роботу не можна допускати. Якщо робота дає непряму вигоду, то для доручення її не єврею можна використати непрямий натяк, з якого стає зрозумілим, що єврей буде радий, якщо робота буде виконана. У цій ситуації вважається, що неєврей працює за власною ініціативою.

Не дозволяється давати робоче завдання не єврею до настання суботи або свята і вимагати при цьому, щоб він виконав їх у ці дні (мається на увазі, що не дозволено прямо просити, щоб роботу було виконано в суботу).

Слід звернути увагу, що всі названі вище умови, стосуються передачі роботи не євреям. Навіть якщо єврей не є віруючим, його все одно не можна будь-яким чином спонукати до роботи, щоб не позбавляти його можливості уникнути гріха.

В усіх випадках роботи в суботу або свято не єврею заборонено працювати у приміщенні, що належить єврею, незважаючи на те,

чи це є приватний будинок, чи установа, чи промислове підприємство. Заборона пояснюється тим, що робота в єврейському приміщенні може викликати підозру, що євреї спеціально найняли не євреїв для забороненої суботньої або святкової роботи.

Іншим способом роботи у суботу є "приховане включення" ("хавлаа") шабата у робочий тиждень. Відповідно до нього не іудеї наймаються на роботу "на весь тиждень (рік)" без згадування у контракті шабата, але роботу буде виконувати лише по суботах. Раніше такою роботою було гасіння свічок у синагозі після молитви ввечері у канун суботи. У сучасному світі таких робітників використовують, наприклад, для контролю по суботах водопостачання у місті.

Щодо заборони перенесення речей з одного володіння до іншого (зазначимо, що ця заборона не настільки проста у дотриманні, оскільки не дозволяє вільно пересуватися матерям з дитячими колясками та людям на інвалідних візках), то рабини виділили ще один вид території — нейтральна ("кармеліт"), тобто ані приватна, ані суспільна. Якщо ця територія була відокремлена від інших видимим кордоном ("ерув"), то люди могли вносити туди речі та виносити їх звідти.

За дозволену роботу, яка здійснюється у суботу, іудеям заборонено брати плату. Зокрема, не повинна оплачуватися праця рабина, який проповідує у суботу, кантора, який співає, служкам тощо. Коли ці заняття офіційно не входили до категорії професій, вони дійсно не оплачувалися.

Пізніше до них також почали застосовувати принцип "прихованого включення", наймаючи їх помісячно або погодинно. При цьому Талмуд забороняє рабинам і талмудистам отримувати будь- яку плату за проповіді, викладання або вивчення Талмуду навіть у будні дні (крім роботи меламедів). Щоб дати цим категоріям працівників засоби для існування, їм пропонується "компенсація за неробство" ("дмей батала").

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси