Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ісламська економіка

Під ісламською економікою розуміється такий народногосподарський комплекс, який визначається морально-ціннісними і правовими нормами ісламу. Ісламізація економіки повною мірою здійснюється в Ірані, Судані, Пакистані. В інших мусульманських країнах економічні системи не повністю відповідають шаріату.

За визначенням, ісламська економіка є стандартною господарською системою, яка відрізняється тільки тим, що відповідне віровчення зобов'язує її дотримуватися морального кодексу як необхідного фактору системного балансу.

Наявна теорія ісламської економіки переважно описує, якою має бути господарське життя суспільства, але не може запропонувати всеохоплюючий аналіз процесів, що відбуваються у цій сфері.

Використовується також термін "ісламська модель економіки". Ця модель виникла за часів середньовіччя, а остаточне її формування у сучасному вигляді почалося у ІІ пол. ХХ ст. Ідеологи ісламської моделі економіки зводили її до трьох основних положень: заборона лихварства, дотримання порядку спадкування, визначеного ісламом; виплата закяту.

Найважливіші риси ісламської економічної системи із поясненнями за Кораном, Сунною, збіркою законів мусульманського права (фікх) визначені ісламським мислителем ХХ ст. шейхом аль- Хасаном аль Банною:

- праведні засоби — основа економічного життя. В ісламі уславлюються праведні засоби і приписують необхідність правильного, економного розпорядження ними, використання на благо людям і задля отримання прихильності Аллаха;

- праця та заробіток є обов'язком кожної дієздатної людини;

- необхідно шукати джерела природних багатств і отримувати користь від усіх наявних ресурсів;

- заборона використання гріховних джерел заробітку;

- зближення життєвого рівня і добробуту різних класів;

- надання соціальних гарантій кожному громадянину;

- стимулювання витрат на доброчинність, обов'язкова допомога громадян один одному, співробітництво в праведних справах;

- законодавче закріплення недоторканності майна і повага до приватної власності, якщо це не суперечить суспільним інтересам;

- організація фінансових операцій відповідно до законів шаріату, а також акуратність у всіх питаннях, пов'язаних із грошима;

- встановлення відповідальності держави за захист цього ладу.

Керівництво держави має зберігати і правильно використовувати суспільні кошти лише на зазначені Ісламом цілі.

Сучасні дослідники визначають такі характерні риси ісламської економічної моделі:

- гроші не позичаються під відсоток;

- стабільність. Ісламська фінансова система має справу не з абстрактними фінансовими потоками, а з інвестиціями в реальне виробництво. Це зберігає її від фінансових криз і дефолтів;

- рівномірне кредитування всіх галузей економіки з акцентуванням на ті галузі, які виробляють товари першої необхідності й базисні послуги;

- надання переваг довгостроковому фінансуванню при прийнятті інвестиційних рішень, особливо за участі у статутному капіталі інших підприємств;

- сприяння малому бізнесу як важливому елементу економіки ісламських країн, який дозволяє гармонійно розвиватися всій економіці;

- соціальна відповідальність і благодійність як обов'язкові умови діяльності ісламських фінансових інститутів;

- життєздатність. Ісламське фінансування має внутрішню здатність до відтворення завдяки виваженій інвестиційній політиці, активному фінансуванню виробництва, привабливості банківських послуг334.

Особливе місце в ісламській економіці, в ісламському праві займає питання організації фінансових операцій. Всі вони мають здійснюватися як в інтересах окремої особи, так і в інтересах всього мусульманського суспільства. Ісламським правом заборонено використовувати у певних випадках золото і срібло в обігу, оскільки вони вважаються валютним фондом. Хасан аль-Банна однією з причин заборони використання золота для виготовлення посуду та різноманітних аксесуарів, а також заборони для чоловіків мати золоті прикраси вважає необхідність створення державою великого резерву дорогоцінних металів. Ю. Кардаві також звертав увагу на економічний аспект цієї заборони: оскільки золото є засобом грошового обігу, то не слід використовувати його в якості предметів домашнього вжитку або чоловічих прикрас336.

Особливістю ісламської економіки є виведення банківських відсотків з економічного обігу. В економіці ісламських країн свідомо відмовляються від позикового проценту не забезпеченого товарною масою. Прибутки банків формуються в результаті створення реальних товарів, тобто капітал працює виключно з виробничою метою.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси