Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Підприємницька діяльність

Сучасні дослідження у галузі взаємозв'язку економічних та релігійних цінностей людей є різноманітними. Особливо такі дослідження стосуються тих пострадянських держав, де населення переважно сповідує православ'я, оскільки підхід до економічних питань у православ'ї відрізняється від протестантського. Визначаються ставлення православних вірян до економічних цінностей, порівнюються джерела доходів віруючих і невіруючих, оцінка ними рівня свого добробуту, з'ясовуються відмінності у їх ставленні до ринкових реформ.

Одним з питань є ставлення віруючих до підприємництва. Соціологічне дослідження "Росіяни про долю Росії у ХХ столітті і своїх сподіваннях на ХХІ століття", проведене 2000 р. Російським незалежним інститутом соціальних і національних проблем на замовлення Фонду Ф. Еберта, показало, що позитивний відгук у віруючих викликають поняття "власність" (84,5% опитуваних), "нагромаджувати" (66%), "ринок" (52,4%), "підприємництво" (50,9%).

За висновками російських соціологів Інституту громадського проектування, зробленими на основі опитування 2005 р., розвиток ринкових відносин привів до утворення міфу про протидію моральних імперативів людини і приватного підприємництва, оскільки воно базується на кримінальному фундаменті й суперечить совісті. Але, хоча закони капіталізму далекі від досконалості, підприємницька активність як така не суперечить природі людини і віруючі не відокремлюють себе від бізнесової діяльності за догматичними міркуваннями. На підтвердження соціологи надали результати досліджень щодо ставлення до бізнесу серед різних груп респондентів:

Ставлення до приватних підприємців

Відвідування релігійних служб (у%)

Раз на місяць і частіше

Кілька разів на рік і рідше

Раз на рік

і рідше

Не відвідують

Доброзичливе чи переважно доброзичливе

73

80

85

79

Недоброзичливе чи переважно недоброзичливе

20

14

10

15

Отже, віруючі та церква не заперечують можливість здійснення підприємницької діяльності, про що свідчать наступні факти.

Греко-католицька церква 2004 р. започаткувала День ощадливості, що відзначається 19 квітня. Його представлення відбулося у соборі Святого Юра у Львові, богослужіння очолив Патріарх Любомир Гузар. Звертаючись до присутніх банківських працівників і студентів, він сказав: "Ви повинні вбачати у банківському служінні щось дуже шляхетне. ... Банківське служіння створює можливість людям жити згідно зі своїми покликанням і завданням". Метою Дня ощадливості Любомир Гузар вважає навчання людей заощаджувати можливі засоби і творити з них власну економічну силу.

На Тернопільщині за ініціативи Центру мирянського апостолату Тернопільсько-Зборівської єпархії у 2004 р. на засадах християнської моралі було утворено об'єднання представників бізнесу "Асоціація християн-підприємців". Ними було схвалено програму духовного розвитку членів Асоціації та ініційовано проведення спеціальної “підприємницької прощі” до зарваницької святині.

Подібна організація — Асоціація Підприємців Адвентистів сьомого дня,— була сформована у 2002 р. Програма розвитку Асоціації передбачає створення єдиної інформаційної бази підприємств, консультативну та юридичну підтримку їх бізнесу, організацію юридичної особи, що об'єднує фермерські господарства адвентистів для їх входження до сільськогосподарської асоціації України.

У храмах Одеси пропонують записуватися на курси підприємництва для православних, навчання на яких проводиться з благословення одеського митрополита Агафангела. На курсах, які відвідують переважно представники дрібного і середнього бізнесу, крім основ підприємницької діяльності викладають православну трудову етику.

Отже, бачимо, що церква не тільки хоче запровадити релігійну мораль у бізнесове середовище, але й прагне виховати підприємців у релігійній сфері. Наприклад, при Всеукраїнському Союзі Церков Віри Євангельської створено відділ християн-підприємців. Завідувач відділу А. Мельник визнав, що в Церкві ще не всі сприймають основну ідею цієї структури, тому що вважають, що бізнес — це гріх. "Але час показує, що якщо Бог не підніме “Давидів” з числа багатих людей, то надалі буде дуже важко щодо росту і устрою церков. Кількість церков росте, а допомога із Заходу зменшується. . Людина працювати в бізнесі християнськими методами без керівництва Духа Святого не зможе" — зазначив А. Мельник.

Християни-підприємці, які створюють нові робочі місця, водночас виступають у сфері своєї діяльності як місіонери-проповідники, що поширюють Євангельські істини серед підлеглих, партнерів і конкурентів.

Самі християнські церковні установи, продовжуючи традиції, не відмовляються від господарської практики. Так, у нових економічних умовах господарську діяльність відновила Києво-Печерська лавра. Свого часу, за правління Єкатерини ІІ, лавра володіла 79,5 тис. га землі. Після секуляризації у її розпорядженні залишилося 3 тис. га ниви. За радянської влади землі, сади, ліси були реквізовані. З початку 2000-х років лавра відродила підсобне господарство, 1 на 2013 р. вона має 2,4 тис. га орної землі, 400 га лугів для випасу худоби. Земельні наділи лавра орендує у селян. Підсобне господарство лаври знаходиться у 35 км від Києва, у с. Воронькові. Лавра має фермерське господарство — 2 тис. голів худоби, птахоферму — 2 тис. курей і 1 тис. бройлерів, 500 качок, 400 гусей. Птахів годують власним зерном, яке вирощується і перемелюється на комбікормах, додаються кальцій і необхідні мікроелементи для формування твердої шкарлупи. Хімічні добавки і премікси не використовуються.

У багатопрофільному господарстві, яке ведеться на передовому агротехнічному рівні, вирощується пшениця, ячмінь, жито, гречка, овес, кукурудза, просо, картопля, буряк, морква, капуста, огірки, помідори, зелень, полуниця, суниця. У монастирі є великий погріб. На липень 2013 р. там зберігалося 150 тон картоплі, 50 тон солінь, 30 тон цибулі. У морозильних камерах зберігаються масло, риба.

Робітники у господарстві отримують від 1 500 до 3 000 грн., доярки у сезон отримують до 8 000 грн. У господарстві лаври є своє бджільництво.

Продукція виробляється як для потреб лаври, так і на продаж через мережу садових товариств. Ціни на курятину, сир жирний і нежирний, вершки, молоко, яйця дещо нижчі за роздрібні ціни у магазинах.

На території Києво-Печерської лаври реалізується власна продукція — мед, пряники, випічка. Товари, які продаються у кафе на території лаври, готуються виключно з продуктів лаврського господарства.

Ведуть господарство не тільки монастирі, але й церкви. Так, кілька гектарів землі у Київській області орендує Кирилівська церква. Овочі вирощені там, йдуть на обіди для бідних прихожан. Гроші на господарство надійшли від спонсорів, комбайни за програмою міжцерковного обміну надали німецькі лютерани381.

Значним власником землі та лісів є лютеранська церква Швеції. Православній церкві Кіпру належить понад чверть оброблюваних земель; вона має монополію на виробництво і реалізацію мінеральних добрив. Великі земельні ділянки має Халдейська Католицька Церква.

Активна сільськогосподарська діяльність завжди була притаманна протестантським церквам в Україні. Так, громади братських менонітів, які існували у 1920-ті рр.. в Мелітопольській, Запорізькій, Херсонській областях, сприяли розвитку кооперативного руху, організовуючи сільськогосподарські артілі (Менонітське господарське товариство з осередком у Гольбштадті, Правління менонітської кооперації в Найфельді).

Тоді ж у радянській Україні серед протестантів активізувався рух по створенню господарських комун. Найвідомішими з них були "Світло та знання", створена новоізраїльтянами на р. Манич, "Сонце правди", організована баптистами у с. Черепові Проскурівського району, "Об'єднання праці" — комуна, заснована баптистами і братськими меннонітами у с. Богданівці Дережнянського району, "Царство світла" — комуна євангельських християн у Юр'ївькому районі Дніпропетровської області. Комунари вели спільний спосіб життя і спільно працювали, але мали власне нерухоме майно і могли вийти з комуни383. Значних успіхів протестанти досягали сумлінною власною працею, заощадливістю, сприйманням новаторських методів господарювання, до чого спонукала релігійна мотивація господарювання.

Протестантські комуни на початку 1920-х рр.. оголошувалися радянським урядом як взірцеві та наводилися як приклад в агітації за колгоспний рух. При Народному комісаріаті землеволодіння в 1921 р. була створена окрема комісія (Оргкомсек), яка займалася питаннями переселення баптистів, євангельських християн, старообрядців тощо у найменш розвинуті регіони держави з метою розвитку сільського господарства. Переселення мотивувалося тим, що так звані сектанти добре згуртовані і об'єднані ідейно, а також зарекомендували себе як працездатні, чесні, сумлінні робітники.

1929 р. вийшла постанова ВЦВК РРСФСР "Про релігійні об'єднання", згідно якої, серед іншого, заборонялася матеріальна допомога єдиновірцям, створення громадських кас, кооперативів, виробничих артілей і комун. 1929 р. протестантські комуни були розформовані, оскільки мали діяти не на релігійних, а на комуністичних засадах.

Окремі сучасні церкви вивчають методи підприємництва з метою покращення своєї комерційної діяльності. Послуги консультантів вони оплачують за рахунок пожертв. Комерційна діяльність деяких церков у США є настільки успішною, що привернула увагу таких журналів, як "Уолл-стріт джорнел" і "Економіст". В одному з них такі церкви порівнюються з торговим центром, в якому одразу ж можна отримати все необхідне — і для душі, і для тіла. У приміщенні церкви розташовуються ресторани, кафе, салони краси, сауни, тренажерні зали. Прихожанам пропонують різноманітні видовища: театри, зустрічі зі знаменитостями, сучасна музика. І навіть саме богослужіння організовується як розважальний захід.

Підтверджують це факти, подані у засобах масової інформації. Так, у підвалі церкви Місії Повного Євангелія (м. Еверетт штату Вашингтон, США), створеної українським пастором С. Будником у 2002 р. для іммігрантів з колишнього СРСР, збудована лазня, при якій планується організація роботи масажиста і відкриття невеликого кафе. Євангелісти уникають таких заходів, як танці й кіно, проте охоче відвідують лазню. Відвідувачі мають обов'язково бути в купальних костюмах.

У м. Сіднеї (штат Огайо, США) 2008 р. проповідником Першої об'єднаної методистської церкви Сіднея К. Хекаманом організована "Церква кантрі-рока", яка проводить служби у барах. На першу службу прийшло біля 100 людей. Реклама церкви, розміщена на Інтернет-порталі, повідомляє: "Кращі групи округи, піцца, крильця, море веселощів і коротка звістка!"

Економічна церковна діяльність розповсюджується на різноманітні сфери. Так, церква бере участь у туристичному бізнесі. Популярним сьогодні стало "Temple stay" — проживання у монастирі. На території монастирів знаходяться готелі, де паломники можуть проживати, а також брати участь у службах.

Ширший спектр послуг надається буддійськими монастирями Кореї, які вперше активно почали приймати туристів з 2002 р. під час проведення чемпіонату світу з футболу. Вони пропонують протягом дня ознайомитися з розпорядком і навіть пройти цикл навчання — взяти уроки медитації, бойових мистецтв, виготовлення ліхтариків або чоток, чайної церемонії, приготування особливих ритуальних блюд.

Відомий монастир Шаолінь (Китай) відкрив Інтернет-магазин, який пропонує футболки, взуття, чай, підручники з кунг-фу тощо. Вагомі доходи монастирю і місту Денфен приносить туризм. 2003 р. Шаолінь вперше сплатив податки з доходів, отриманих за використання свого бренду.

До економічної діяльності релігійних організацій належить створення ними власних фінансових структур. Так, у Ватикані функціонує Інститут релігійної діяльності (Istituto per le Opere di Religione — IOR), або так званий Банк Ватикану. Незалежне управління фінансами Святого Престолу та інших організацій здійснює Губернаторство Ватикану.

Основні статті витрат відносяться до потреб різних органів Святого Престолу, які беруть участь в пастирському опікуванні, здійснюваному Папою Римським. У доходній частині значне місце займає "лепта Святого Петра" — сукупності пожертвувань Святішому Отцю від помісних Церков, чернечих інститутів, благодійних фондів та окремих віруючих, зібраних в день свв. Петра і Павла. Так, 2010 р. вона склала понад 67 млн. дол.. (кошти використовуються на допомогу населенню, що постраждало від стихійних лих і та на потреби нужденним у різних частинах світу).

2010 р. для контролю і нагляду за грошово-кредитною та комерційною діяльністю установ Ватикану Папою Римським Бенедиктом XVI було запроваджене Управління фінансової інформації, яке підготувало перший в історії Банку фінансовий звіт за 2013 р.. Глава Банку Ватикану Ернст фон Фрейберг, призначений на посаду того ж року, прагне привести його діяльність у відповідність до міжнародних стандартів, а також відкрити офіційний сайт Банку.

Наступник Бенедикта XVI, Папа Римський Франциск закликав членів Римскої курії до розумної економії у повсякденній діяльності церковних установ згідно проголошеного ним принципу "Бідна церква для бідних людей"385.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси