Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Релігійні складові сучасного менеджменту

За останні два десятиліття з'явилася значна кількість робіт, автори яких розглядають ведення бізнесу крізь призму релігійно-моральних цінностей. Так, група американських вчених, аналізуючи біблійні історії про Іова, Мойсея, Рут, Давида і Соломона, розмірковують над тим, як слід ставитися до роботи, до співробітників, підлеглих, які якості повинен мати сучасний менеджер. Водночас вони наводять приклади з життя людей, які досягли поставленої мети і наголошують на чеснотах, яким вчить людей Старий Завіт.

Можливість використання релігійної моралі у підприємницькій діяльності пояснюються через дві форми мудрості — життєву і трансцендентальну. Перша виникла на потребу встановлення нормальних стосунків з людьми і самореалізації особистості. Життєву мудрість пов'язують перш за все з релігією, освітою, бізнесом: ділова мудрість може показати, як і для чого досягати вигоди, а релігійна має відношення до життя загалом. Трансцендентальна мудрість являє собою глибоке знання, яке формується на основі міркувань, досвіду і спостереження боротьби людини за життя. В іудейських та християнських традиціях ця форма мудрості пов'язана з вірою в Бога і часто поєднується з інтуїтивним сприйняттям взаємозв'язку і єдності всіх речей. "Здатність плисти по сипучих пісках змін і твердо знати, що завжди можна повернутися до тихої та спокійної пристані віри" — ось що може допомогти сучасним підприємцям звести разом "мудрість, роботу і життя". Прояв мудрості у вчинках називають "ефектом поєднання". Мудрість стає неподільною, коли людина розвиває в собі такі біблійні чесноти, як віра, хоробрість, співчуття, чесність, справедливість. Ці достоїнства є найбільш важливими, оскільки дозволяють вийти за межі свого "его" і досягти гармонії зі світом. Підприємець має розвивати їх в собі і проявляти їх через свої стосунки з іншими людьми та через управління.

Аналізуючи "New Age" як неорелігійний феномен, Д. Бондаренко розглядає проникнення ідей цієї нової релігійної течії у різні галузі культури і науки, у тому числі й у сферу економіки. Як приклад він наводить, зокрема, міркування Хейзел Хенлерсон, яка у своїй книзі "Політика сонячної ери: альтернативи економіки" пророкує, що в нову епоху ("New Age") економічний механізм керуватиметься духовними цінностями, конкуренція поступиться кооперації, монополізм — децентралізації, а медитація, ченелінг, творча візуалізація, астрологічне та інше мантичне (засноване на ворожінні) прогнозування даватиме економічний ефект. Джинні Скотт у книзі "Сила розуму" пропонує для отримання інформації від підсвідомості використовувати такі спіритичні прийоми, як автоматичне письмо і контакти з "уявним радником".

Сьогодні у країнах Заходу значна кількість менеджерів і службовців з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку використовує у своїй роботі медитацію. Такі великі корпорації, як IBM, Proctor and Gamble, AT&T, General Motors, користуються послугами консультантів, працюючих за методиками, що ґрунтуються на ідеях "New Age". За деякими оцінками, на початку 1990-х років американські фірми витрачали щорічно майже 4 млрд. дол. на оплату їх послуг та семінарів для працівників.

На допомогу сучасним менеджерам пропонуються книги, у яких поради менеджеру подаються крізь призму східної релігійної філософії — "Бізнес у стилі дзен" (автори Р. Рубін і С. Гоулз), "Від успіху до задоволення" (автор Дель Пі) тощо.

Колись духовно чужий для європейців світогляд Сходу активно впроваджується і сприймається сьогодні. Процес глобалізації зіграв у цьому не останню роль. Інтеграція й інтернаціоналізація світового господарства сприяє тому, що представники різних країн вимушені шукати взаєморозуміння, а отже, занурюватися у вивчення чужих для себе звичаїв, культур, релігій.

Друга група книг для керівників пропонує базувати свою роботу на ґрунті християнських цінностей, адаптує принципи поведінки біблійних героїв до сучасних проблем бізнесу.

Автори книги "Уроки мудрості Соломонової в бізнесі" проводять цікаві, інколи неочікувані аналогії між поведінкою біблійних персонажів і діяльністю сучасних менеджерів та звичайних працівників організацій, щоб продемонструвати сучасникам, як релігійні доброчесності допомагають сьогодні у прийнятті бізнесових рішень.

Ось, наприклад, повчальна історія багатостраждального Іова, з якої автори роблять висновок: працюючи в будь-якій організації, ми віримо, що правильну поведінку згідно статуту організації буде винагороджено вигодою без збитків. Мабуть, якщо світ відповідатиме нашим поглядам, а робота і особисте життя — задовольняти, то ми не будемо прагнути до змін. Але саме різкі зміни та боротьба і страждання є чудовими засобами до особистого росту. Історія Іова представляє собою символ парадоксів, коли життя жбурляє людину і змінює розуміння нею тих істин, які сама вона зробила незаперечними. Книга Іова вчить: інколи доля винагороджує нас за правильні вчинки не добробутом і грошима, але змінами, які спонукають нас зростати і рухатися далі.

Такі думки приведуть людину до наймогутнішої доброчесності — віри, яка допоможе прийняти ті темні сторінки життя, сутності яких ми не розуміємо. Розмірковуючи над долею Іова, надається порада; без віри ми не зможемо боротися, а якщо не буде боротьби — не буде і ризику. Якщо вірити тільки у силу грошей та інші цінності бізнесу, користуватися перевіреними прийомами, то у мінливому світі "звичайного бізнесу" не вистачатиме.

Переказуючи історію Рут, яка, овдовівши, не покинула своєї свекрухи, автори доводять необхідність для бізнесмена такої якості, як співчуття, ілюструючи свої висновки прикладом турботи про працівників директора заводу Дженерал Моторс у Мехіко.

Аналізуючи уроки лідерства Мойсея, автори показують, як вони втілилися у роботі керівника компанії СЕМКО Р. Семлє- ра і бізнесмена Д. Темплтона (засновника Премії Темплтона за Прогрес у галузі релігії). Отже, коли зовнішні джерела (мається на увазі успіхи у бізнесі, зростання добробуту) не можуть дати людині відчуття стабільності, треба шукати її всередині себе, спиратися на релігійні, етичні, духовні цінності. Цей набір цінностей представляється як система, що забезпечує "рухому стабільність". У світі, де треба активно діяти, ноша людини повинна бути легкою. Саме у якості такої ноші й виступає релігія, духовна спадщина.

О. Абрамов у книзі "Біблія у стилі "бізнес". Бізнес у стилі "Біблія”" розглядає біблійні події під кутом зору менеджера, наділивши Святе Письмо функцією підручника з менеджменту, пояснюючи за допомогою біблійних оповідань його закони — життєвий цикл Айзека Адизеса, теорії Тейлора, Мейо, Макдауелла та інших науковців. Як зазначено у передмові до книги, віруючий ви чи ні — не має значення, оскільки у книзі немає повчань і проповідей: вона — про управління найглобальнішим проектом в історії людства, яке виступає результатом цього проекту.

Ось окремі глави книги: "Стратегія Творця", "Вибір Землі Обіцяної", "Яків. Право успадкування чи талант менеджера?", "Йосип. Стратегія маніпулятора", "Сорок років у пустелі. Управління змінами", "Неформальні лідери. Пророки", "Ісус Христос — менеджер". Поряд з цим О. Абрамов розглядає питання співвідношення культури християнства і культури підприємництва.

Окремі автори розглядає здійснення процесу управління на прикладі прийняття рішень церковними діячами. Так, К. Лоуні у книзі "Як стати керівником “від Бога”" використовує приклад ордену єзуїтів, що не мав ані стартового капіталу, ані бізнес-плану, але перетворився менш ніж за сто років у найвпливовішу компанію у світі. Ніхто не міг перевершити їх комерційну, релігійну і структурну єдність.

Книга К. Лоуні не має релігійного змісту, у ній мінімально використані релігійні образи та цитати. Він зазначає, що оцінює діяльність єзуїтів лише за одним критерієм — наскільки добре вони керували собою та іншими людьми. Він показує креативність і глобальність мислення членів ордену, їх інноваційну діяльність, процес формування єдиної команди, лідерські якості керівництва, гнучкість і пристосовуваність до змін, швидкість реагування на проблеми і ризикованість діяльності.

К. Лоуні вважає використання досвіду єзуїтів доцільним: адже вони зустрічалися з тими ж проблемами, що й сучасні компанії, і успішно їх подолали. Вони керували інтернаціональними командами, мотивували високі результати продуктивності праці, залишалися "відкритими для змін" і стратегічної адаптації. До того ж, вони діяли в умовах, подібних до сучасних: відкриття нових зовнішніх ринків торгівлі (завдяки Великим географічним відкриттям), поява інформаційних технологій (винайдення книгодрукування), боротьба з конкурентами (протестантськими церквами).

Керівник найбільшого рекламного агентства Скандинавії Й. Кунде використовує поняття "корпоративна релігія", визначену ним як "цілісну концепцію, згідно якої компанія обирає "духовний" менеджмент". З метою об'єднання компанії навколо місії і системи менеджмент має орієнтуватися перш за все на духовні цінності, використовуючи віру, догматику, ритуали. Корпоративна релігія має застосовуватися також для побудови взаємовідносин із зовнішнім оточенням і споживачами продукції.

Необхідність звернення до релігійного фактору у керівництві організацією обґрунтовується тим, що ефективність виробництва хоча і залежить у першу чергу від грамотно організованої структури підприємства і ретельного аналізу інформації, але використання духовного потенціалу працівників дозволяє відділити успішну організацію від тієї, що просто існує.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси