Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

Процес глобалізації, який характеризував фундаментальні перетворення з середини ХХ ст., охопив усі сфери суспільного життя і створив нові умови для розвитку світової цивілізації в цілому, а також вплинув на процеси орелігійнення економіки в умовах сучасного свтового господарювання.

Як відомо, глобалізація означає якісно новий етап поглиблення взаємозв'язків між країнами у різних сферах. Мова йде про переміщення і мобільність капіталу, товарів, робочої сили, інформації.

Становлення нового глобалізованого простору для економічних суб'єктів створило умови, за яких зростання відкритості та взаємозалежності економік стало об'єктивною передумовою для розповсюдження світових релігій, що за своєю суттю і є носіями глобалізованих відносин. Полягає це у зростанні можливості переміщення релігійних товарів і послуг у загальному процесі міжнародного руху товарів і послуг. У міграції трудових ресурсів також присутня релігійна складова. Розширення систем інформаційного обміну розширює базу для розповсюдження релігійних вчень.

Глобалізація посилює мобільність прямого спілкування між віруючими, дає можливість розширювати поле духовного контакту.

В умовах глобалізації співіснування світових релігій та їх економічна діяльність набуває транснаціонального характеру, який створює нові умови взаємодії економік з різними національними релігіями і змушує враховувати їх специфіку.

Переміщення ж робочої сили з різними релігійними віруваннями в умовах глобалізації примушує як державу, так і підприємців пристосовуватися або змінювати свою економічну політику щодо робітників з урахуванням їх віросповідань, причому саме глобалізація надала можливість змінити ставлення до робітників-іновірців.

Глобалізація породила умови, за яких відбулося рознесення транснаціонального виробництва по країнах з різними національними і релігійними традиціями, і тому така форма виробничого процесу у рамках міжнародних корпорацій спонукає представників різних релігій до знаходження консенсусу.

Відзначимо окремі релігійно-економічні проекти, які повною мірою могли реалізуватися саме в умовах глобалізації і носять за своїм соціально-економічним змістом глобальний міжнародний характер.

Мається на увазі, насамперед, такі всесвітні проекти, як організація хаджу, паломництво християн до святих місць, проект виробництва халальної та кошерної продукції, ісламські проекти у фінансовій сфері, проекти міжнародної благодійної діяльності, культурно-релігійні проекти.

Про важливість взаємовпливу глобалізації та релігії відзначалося на І з'їзді лідерів світових і традиційних релігій, що відбувся у вересні 2003 р. У прийнятій на з'їзді декларації зазначалося, що міжрелігійний діалог є одним з найважливіших інструментів сприяння миру і злагоди між народами та націями. Учасники з'їзду підтримують зусилля Організації Об'єднаних Націй, інших зацікавлених міжнародних і регіональних організацій, а також урядів, громадських і неурядових організацій з просування діалогу між цивілізаціями.

Важлива думка щодо глобалізації була викладена в енцикліці Іоанна Павла II на соту річницю енцикліки "Rerum Novarum" від 1991.05.01. У ній зазначалося, що у наш час відбувається так звана "глобалізація" економіки, і нею не варто нехтувати, бо вона може створити вражаючі можливості для зростання добробуту. Однак все відчутнішою стає необхідність супроводу цього процесу і спрямування його на загальне благо міжнародними організаціями, де були б представлені інтереси всіх членів людської сім'ї,— адже окремій державі, навіть наймогутнішій на Землі, це вже не по силах. Ці країни і організації, оцінюючи наслідки прийнятих ними рішень, повинні брати до уваги інтереси народів і країн, які не мають ваги на світовому ринку, але обтяжені насущними і болісними потребами, а тому не можуть розвиватися без підтримки.

Про феномен глобалізації говориться в двох постсінодальних зверненнях Папи Івана Павла II "Ecclesia in America" (22 січня 1999 р.) і "Ecclesia in Asia" (6 листопада 1999 р.). У цих документах глобалізація розглядається як об'єктивний структурний процес, що розвивається в сучасному світі і має переважно економічні параметри. Однак його етичні та культурні аспекти можуть бути як позитивними, так і негативними. "За допомогою свого соціального вчення Церква робить вагомий внесок у вирішення проблем, що виникли з сучасною глобалізованою економікою. Її моральний підхід в цій області грунтується на трьох основних принципах — людській гідності, солідарності та субсидіарності",— наголошується в документі "Ecclesia in America". Розвиваючи позитивний потенціал глобалізації, Церква покликана не тільки сприяти зростанню інтеграції між народами, але також співпрацювати всіма законними засобами у справі зменшення негативних ефектів глобалізації. До останніх належать панування сильних над слабкими (особливо в економічній сфері), втрата цінностей локальних культур на користь неправильно витлумаченої гомогенізації.

В якості своєрідного гасла у названих вище документах був висунутий принцип "глобалізації без маргіналізації" щодо тих народів і культур, які знаходяться в уразливому становищі з причини їх радикального відставання в гонці за модернізацією. У зв'язку з цим підкреслюється небезпека того, що "маргіналізація" насправді перетворює так званий "глобальний світ" на "розділену планету".

Загальні підходи в навчанні Католицької церкви щодо сучасних процесів глобалізації були розвинені в промові Папи Іоанна Павла II від 2 травня 2003 до пленарної сесії Папської академії наук, присвяченій темі "Управління глобалізацією". У промові Папа підкреслив, що глобалізація сама по собі не є проблемою, однак труднощі виникають через нестачу ефективних механізмів для додання їй правильного напрямку.

Не оминули увагою це питання мислителі і вчені ісламських наук з Ірану, Алжиру, Катару, Судану, Тунісу, Сірії та Америки на конференції "Релігія і глобалізація", що відбулася в Алжирі 2011 р.. Учасники конференції у своїй заяві підкреслили використання позитивних моментів глобалізації та уникнення її негативних тенденцій. У заяві був зроблений також акцент на утриманні від образи релігій, повазі безлічі релігій і мазхабів на основі віри в Бога і утриманні від язичництва, встановленні зв'язку серед ісламської умми, проведенні численних конференцій між університетами ісламських країн, зусиллях спрямованих на переклад літератури з числа ісламського культурної спадщини на інші мови світу, і активізації наукових і академічних структур для виховання дискусій в області цивілізацій для служіння ісламської умми.

Інтерес до теми глобалізації простежувався на саміті релігійних лідерів світу "Глобалізація, релігія, традиційні цінності" (2012 р.), у якому взяли участь майже 250 делегацій з 35 країн, що представляли різні конфесії світу. Саміт проводився за організаційної підтримки Релігійної Ради СНД. Учасники саміту обговорювали питання розвитку міжцивілізаційного діалогу, надання йому нового імпульсу, встановлення миру і безпеки у світі, усунення існуючих загроз, боротьби з тероризмом та екстремізмом, а також подолання світової економічної кризи.

Домінувало питання глобалізації та релігії на 8-мій Ялтинській щорічній зустрічі "Україна та Світ: спільні виклики, спільне майбутнє" (15-18 вересня 2011 р.). У доповіді прем'єр-міністра Великобританії Е. Блера "Глобалізація змінює контекст релігії" відзначалося, що глобалізація змінює контекст віри. Вона зближує людей за допомогою подорожей і міграції, зближує людей он-лайн — через Інтернет і соціальні мережі. Сьогодні набагато більше інформації про те, що існують інші люди — з іншою вірою, іншими цінностями". Крім того, набагато збільшилося спілкування і обмін інформацією, що призводить до грандіозних соціальних зрушень.

Своє ставлення до глобалізації висловила Російська православна церква в офіційному документі "Основи соціальної концепції Російської православної церкви". Наведемо його фрагменти: "Процес глобалізації супроводжується спробою встановлення панування багатої еліти над іншими людьми, одних культур і світоглядів над іншими. У результаті спостерігається прагнення представити в якості єдино можливої універсальну бездуховну культуру, засновану на розумінні свободи людини, що не обмежує себе ні в чому, свободи як абсолютної цінності й мірила істини ...". "Духовній і культурній експансії, що може сприяти тотальній уніфікації, необхідно протиставити спільні зусилля Церкви, державних структур, громадянського суспільства і міжнародних організацій задля утвердження в світі дійсно рівноправного взаємного культурного та інформаційного обміну. Одним із способів досягнення цього може стати забезпечення доступу країн і народів до базових технологічних ресурсів, що надає можливість глобального поширення і отримання інформації. Церква нагадує про те, що багатонаціональні культури мають християнське коріння, і послідовники Христові покликані сприяти зміцненню взаємопов'язаності віри з культурною спадщиною народів, рішуче протистоячи явищам антикультури і комерціалізації інформаційно-творчого простору". Такий підхід є дуже плідним у теоретичному й практичному аспектах і надає можливість здійснювати всебічний аналіз даної теми.

Дослідження релігійних відносин в умовах глобалізації розпадається на значну кількість елементів, які розкривають їх зміст. Адже за своєю суттю світові віровчення вже складають основу для процесів, пов'язаних з глобалізацією.

Історичний рух релігій в умовах зростання народонаселення формував глобалізаційні відносини, у системі яких релігія стає природною складовою. Причому за глобалізації світові релігії стають толерантнішими, оскільки світовий економічний процес передбачає участь у ньому працівників-віруючих, які представляють різні релігії.

Проблемі взаємовідносин глобалізації та релігії приділено увагу в роботах значної кількості дослідників. Так, Д. Мещеряков відзначає, що глобалізацію релігії можна розуміти як процес глобальної перебудови цієї вже сформованої релігійної ситуації, як процес, що має три аспекти. По-перше, вона передбачає неминучу трансформацію індивідуальних релігійних організацій. По-друге, з'являються нові характеристики у змісті релігійно-правових доктрин, ритуалів і методів релігійної практики. По-третє, глобалізація супроводжується змінами самих послідовників тих чи інших релігій, особливо в плані їх інтелектуальних перспектив. При обговоренні релігійних відповідей на глобалізацію слід покладатися переважно на дві типові тенденції. З одного боку, зазвичай звучить "фундаменталістська" релігійна вимога розглядати місцеві традиції вище глобальних, з іншого боку, є "ліберальна" релігійна відповідь на підтримку глобального виміру, яка відрізняється гнучким і толерантним підходом. Саме ці дві тенденції — "фундаменталістська" і "ліберальна",— можуть використовуватися для структурування напряму сучасного релігійного дискурсу при обговоренні проблем глобалізації.

Сфера суспільного буття, економічні відносини трансформуються як із зростанням міжнародного розподілу праці, так і з розповсюдженням світових релігій, причому обидва цих рухи в одні моменти співпадають, а в інші — протистоять один одному, але в обох випадках сприяють глобалізації.

Відомий український релігієзнавець Л. Филипович висловлює думку, що релігії, навіть світові, чиї ареали поширення останніми століттями залишались відносно стабільними, під впливом глобалізації теж змінюють географічні рамки своїх культурно-цивілізацій- них кордонів. Відомо, що християнство, наприклад, "сповзає" на південь і схід, а іслам "вторгається" в Західну Європу. Свого часу індуїзм "полонив" Америку, а іудаїзм здавна розсіювався разом із своїм носієм — єврейським народом — по всьому світу. Такі процеси — історичні та сучасні — можна вважати глобалізаційними.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси