Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

До релігійно-економічних проектів в ісламі, які набули нової якісної ознаки в умовах глобалізації, можна, на наш погляд, віднести виробництво халяльної продукції.

Найбільшими експортерами халяльного м'яса у світі є бразильські виробники. З 1 млн. т. замороженої птиці 700 тис. т. бразильські виробники вивозять на халяльний ринок у понад 100 країн. Широко представлена бразильська халяльна продукція на Середньому Сході. ЇЇ експорт 2008 р. перевищив 6,38 млрд. дол., і потреба у м'ясі продовжує зростати. На світовий ринок халяльної продукції, який щільно сконцентрувався у цьому регіоні, надходить 33% птиці і 40% м'яса бразильського виробництва.

Так, А. Руссо, власник бразильської компанії Іпберепбепїіа Аіі- тепїов, яка сьогодні постачає яловичину у понад 50 країн світу, започаткувавши свою справу, одразу зорієнтував випуск продукції на експорт. Однак через складність просування на основні зарубіжні ринки компанія почала завойовувати дрібніші ринки, зокрема, мусульманських країн, таких, як Кувейт, Іран, Малайзія. Для цього Руссо, проконсультувавшись із лідерами ісламських общин у Бразилії, побудував кілька спеціальних боєнь, звідки яловичина постачалася у Мекку.

На потреби мусульман звертають увагу виробники у Російській Федерації. За наявності великої кількості споживачів функціонування ринку халяльної продукції приносить значні прибутки. Зокрема, халяльну продукцію випускають Микоянівський м'ясокомбінат, кондитерська фабрика "Пермська".

У Татарстані та кількох інших регіонах при Духовному управлінні мусульман РТ діє Комітет по стандарту "халяль" (створений 2005 р.), який здійснює контроль за виробництвом і реалізацією такої продукції. Він видає Свідоцтво про постановку діяльності юридичної особи на контроль, яке надає право отримати Сертифікат відповідності — державний документ, за який несуть відповідальність санстанції, ветеринарні служби, Росспоживнагляд тощо.

Комітет розробляє документи, у яких визначені правила по забиванню тварин, маркуванню, зберіганню, транспортуванню та складуванню продукції. Виробники її повинні дотримуватися певних технічних умов. Наприклад, при виробництві ковбас можна використовувати лише охолоджене, а не заморожене м'ясо. Тварин вирощують на екологічно чистих кормах, які не містять гормональних складових.

Правила виробництва встановлені документом "Правила по виробництву і реалізації продукції, маркованої "Халяль" (HALAL)".

Халяльна продукція має свій державний стандарт і своє маркування — зелений логотип зі словом "халяль" арабською мовою; курятина за стандартом "халяль" маркується літерою "м".

У магазинах халяльна продукція повинна знаходитися на прилавках окремо, продавати її має спеціально навчений персонал, для неї використовується окреме обладнання (наприклад, ножі для м'яса, які підписують "тільки для халяль")442.

Індустрія халяльної продукції охоплює банки, страхові компанії, виробництво продуктів харчування, ліків, засобів гігієни, косметики, парфумів, одягу, аудіо- та відеопродукції, надання освітні і туристичних послуг та ін. Так, російська фірма "Компанія Жинераль" представила косметичні і парфумерні засоби, які відповідають вимогам шаріату, а компания "Наджм Тур" організовує халяльний відпочинок у Туреччині, де є всі умови для мусульман, що дотримуються норм ісламу: готелі з поділом зон відпочинку на чоловічу і жіночу; харчування халяль; спеціальні екскурсії по місцях, пов'язаних з історією ісламу.

У Російській Федерації відкриваються спеціальні магазини ісламських товарів. За останні роки в Москві, у торгівельно-ярмарковому комплексі "Москва" почали працювати магазини "Хіджаб", "Текбір", "Аль-Кяусар", де продається переважно мусульманський одяг, а також сувеніри, парфуми, косметика, килимки тощо.

З метою якнайповнішого оволодіння ринком виробники з різних країн беруть участь у міжнародних виставках халяльної продукції (наприклад, "Халяль Експо" у Дубаях).

В Україні виробники поки що не зорієнтовані на випуск халяльної продукції через вузький сегмент ринку споживачів і пов'язану з цим неможливість одержання значних прибутків.

Економічна глобалізація вплинула на характер виробництва кошерної продукції для іудеїв.

В іудаїзмі дозволеність будь-чого позначається терміном "каш-рут" (кошерне). Його застосовують не тільки до продуктів харчування, але й до інших товарів, послуг, сфер діяльності.

Закони кашруту, серед іншого, мали на меті обмеження спілкування євреїв з не євреями, а також з'єднували євреїв у діаспорі. Щоб дотримати правил, останні шукали іудейську общину і рабина, які б допомогли знайти кошерні продукти.

Дотримання законів кашруту є непростим. Так, кошерність м'яса визначається не тільки дозволеністю вживання певних видів тварин (до нечистої їжі належать свиня, кінь, верблюд, туш- кан, ховрах, їжак, заєць, миша, щур, кріт, ящірка, слимак, майже 20 видів птахів, усе, що плаває у воді, але не має луски і плавців; заборонено їсти падаль, вживати кров і жир — "жодного жиру, ані волового, ані овечого, ані козячого не будете їсти"). Забій худоби має здійснюватися за певними правилами, спеціально підготовленим ножем, за вимогами Галахи445. Категоричне заборонене поєднання м'ясної та молочної (тобто тієї, яку дає корова — молоко, вершкове масло, сир) продукції. Гріхом вважається навіть говорити про м'ясо за молочною їжею (і навпаки).

До вживання категорично заборонені комахи — "ті, що повзають на животі" та "бігають на багатьох ногах" (крім деяких видів, наприклад, сарани), земноводні та плазуни. Відповідно, слід ретельно просіювати борошно і перебирати крупу, овочі — сумлінно перевіряти і добре мити. Зелень слід промивати під сильним струменем води, щоб змити комах, фрукти закуповувати у таку пору року, коли в них ще не має хробаків.

Також, крім кошерних і трефних продуктів є "парве" — "нейтральні". До них належать риба (крім заборонених видів), овочі, фрукти. Їх можна вживати як з м'ясною, так і молочною їжею, але якщо вони контактували з нею (наприклад, знаходилися в одному посуді), то втрачають статус "парве" і вважаються відповідно м'ясною або молочною їжею.

Випуск кошерної продукції вимагає підготовки групи працівників-спеціалістів. Наприклад, для отримання кошерного м'яса необхідні "шойхет" — різник, "менакер" — людина, що очищує задню частину туші від жил, заборонених до вживання, "машгеах" — той, хто обстежує тушу, щоб встановити її кошерність (зокрема, перевіряє на ознаки хвороби). Машгеах повинен також бути присутнім при доїнні худоби, щоб молоко вважатиметься кошерним.

Спеціалісти проходять тривалу підготовку, переважна частина часу якої припадає на релігійне навчання. Наприклад, шойхет кілька років навчається релігійних законів у єшиві, протягом року проходить спеціальний курс для різників і складає іспити.

Кошерність вина визначається дотриманням певних релігійних законів: перші три роки після посадки виноград (та плоди інших фруктових дерев) є забороненим до вживання ("орла"); заборонено вживати плоди четвертого року ("ревія"); кожен сьомий рік вино можна виготовляти за спеціальними правилами святості плодів — не викидати їх, не виливати без потреби вино тощо ("шміта"); безпосередньо виробляти вино можуть тільки євреї, які дотримують суботи ("шабат"); при освітленні вина не можна використовувати речовини тваринного походження (наприклад, яєчний жовток, желатин); з урожаю винограду необхідно сплачувати десяту частину ("маасер") до Єрусалимського Храму (за відсутності Храму в Ізраїлі один відсоток від урожаю винороби знищують у присутності рабинів).

Спиртні напої з винограду мають виготовляти тільки євреї, оскільки заборонено вживати вино, якщо є підозра у його використанні іновірцями для їх релігійних обрядів. У сучасному виноробстві існує також спеціальна технологія швидкого нагрівання й охолодження вина в автоклаві (таке вино називається "мевушаль" — "варене"). Її розробка також пов'язана з релігійною забороною вживання вина, якщо воно відкрите не євреєм, і вимогою "варити" таке вино, тобто нагрівати його до появи бульбашок на поверхні.

Горілка також може бути забороненою, якщо до її складу входитимуть молочні добавки.

Продукцію, вироблену неєврейською компанією, споживати дозволено, але вміст некошеного інгредієнта у такому продукті може становити не більше 1/60 по відношенню до кошерних складових.

На світовому ринку представлено біля 150 тис. видів кошерної продукції. Щорічно їх кількість збільшується на 2500 нових продуктів446. Розраховані вони на покупців з середнім і високими достатком, оскільки має вищу порівняно з некошерною ціну.

Загальноприйнятим міжнародним товарним знаком кошерності для продуктів харчування з 1950-х рр. став знак "К" в окружності.

Кошерна продукція становить майже 40% харчового ринку США. Згідно досліджень, проведених журналом Kosher Today, серед 11 млн. американців, що купують кошерні продукти, тільки 1 млн. власне євреїв, інші — мусульмани, адвентисти сьомого дня, вегетаріанці, люди, що не можуть вживати лактозу і клейковину. Щорічно в США виробляють кошерної продукції на 130 млн. дол., цей ринок стабільно зростав на 15% щорічно.

Нью-Йоркська газета Newsday оцінює споживчу ємність місцевого ринку кошерних продуктів у 250 тис. людей. За повідомленням професійного журналу Food Industry News, оборот ринку кошерних продуктів у США 2000 р. становив 50 млрд. дол.. Журнал Kosher Today повідомив, що оборот американського ринку кошерної продукції збільшився у 2001 р. на 5,9%, а оборот кошерних ресторанів — більш, ніж на 10%.

Кошерність продуктів харчування у США регулювалася не тільки релігійними настановами, але й громадянським законодавством. На початку ХІХ ст. у штаті Нью-Йорк був прийнятий закон про кашрут, який передбачав покарання за підробку етикеток кошерних продуктів. 1915 р. — розроблене нове формулювання закону, а 1942 р. виконання закону передане Департаменту штату з сільського господарства і ринків. Для цього при Департаменті була створена Інспекція з нагляду за кошерністю продуктів. 2003 р. Верховний суд визнав Закон штату про контроль над кашрутом від 1915 р. таким, що суперечить Конституції США.

1919 р. кілька єврейських харчових підприємств Нью-Йорка (США) почали запршувати рабинів і маркувати свій товар літерою "К"; пізніше кількість підприємств збільшилася і зявилося маркування літерою "И". З сер. 1990-х рр.. кошерний податок стягувався вже з 16 тис. продуктів.

На 2008 р. у США біля 400 фабрик мали сертифікат кошерності і 12 — сертифікат випуску халяльної продукції. Найбільшими виробниками кошерного м'яса були Agriprocessors Inc., Alle Processing, Aurora Packing Company Inc., які монополізували ринок кошерної яловичини. На ринку курятини такі позиції займали компанії Empire Cosher Inc. i Marvid Poultry Canada.

У США діють спеціальні магазин з продажу кошерної продукції, наприклад, South Florida Cosher.

Найбільший у США і за межами Ізраїлю комбінат по виробництву кошерного м'яса Agriprocessors Inc. у м. Поствіль (штат Айова) виробляв біля 50% всієї кошерної яловичини і біля 40% курятини в США. Постійними покупцями фабрики були не тільки іудеї, які складають 5% загального ринку, але й мусульмани (15% ринку), а також прибічники здорового харчування. Ці категорії покупців сформували попит у розмірі 12,5 млрд. дол.

2008 р., після піврічного розслідування, комбінат був закритий, оскільки на його території була знайдена лабораторії по виготовленню наркотичних засобів, а також у зв'язку з використанням праці нелегальних емігрантів. Закриття такої потужної фабрики викликало кризу, що вразила магазини з продажу кошерного м'яса, а також сприяло підвищенню цін на кошерну продукцію до 40% .

Виробляють кошерну продукцію також в інших країнах. Так, А. Руссо, власник бразильської компанії Independentia Alimentos, прагнучи завоювати ринок кошерного м'яса Ізраїлю, перевів м'ясну фабрику на новий режим роботи — зокрема, вона не працювала у суботу. Також була змінена виробнича лінія — за законом виробництва кошерного м'яса худобу забивали миттєво, а м'ясо знекровлювали у спеціальному приміщенні.

Ізраїльська фірма Willi Food Investment LTD постачає кошерну продукцію на ринки США і Європи; її дохід 2006 р. становив 45,3 млн. дол.., чистий прибуток — 6,7 млн. дол..

Кошерну продукцію виробляють у Молдові, Азербайджані, Франції, Туреччині, Великій Британії, Голландії, Італії, Германії, США, Латвії, Естонії.

Кошерну алкогольну продукцію вже досить тривалий час випускають деякі країни. 1998 р. виробник пива Budweiser у США сертифікував понад 40% свого асортименту. На початку 1990-х рр.., після того, як стало кошерним пиво Coors, обсяг його продажу значно зріс. Кошерний продукт пропонують бренди Genesis Ale та Messiah Stout (на пляшці останнього слоган "Пиво, на яке ви чекали"). Окремі невеликі пивоварні США завжди були кошерними, такі, як, наприклад, Shmaltz.

На європейський ринок кошерні вина постачають Ізраїль, Іспанія, Австралія.

Кошерність продукції можуть засвідчувати кілька організацій, що видають ліцензії — такі, як Головний рабинат в Ізраїлі, Ортодокс Юніон тощо. Але, оскільки кошерність не можна перевірити лабораторними дослідженнями, то віруючі можуть надавати перевагу ліцензуванню шанованого в їх общині рабина.

Отримання дозволу на виготовлення кошерної продукції дає змогу вибудувати справжню комерційну піраміду. Так, підприємство по виготовленню кошерної продукції повинно не тільки дотримувати необхідних релігійних приписів, не працювати по суботах, давати пожертви рабинам. Всі постачальники сировини, напівфабрикатів і навіть обладнання (наприклад, печей, міксерів тощо) також повинні мати ліцензії про кашрут (відповідно, і постачальники постачальників).

Загальний обсяг щорічних виплат виробників харчових продуктів за кошерний ритуал у США 1990-х рр.. перевищував 100 млн. дол..

У Російській Федерації послуги з кошер-сертифікації надає Департамент кашруту при Головному Рабинаті Росії, основною метою діяльності якого є сприяння підвищенню конкурентоспроможності російських виробників на світовому та внутрішньому ринку продуктів харчування. Безпосередню роботу по сертифікації проводять експерти, призначені Автономною некомерційною організацією "Кошер-Р". Сертифікат кошерності видається за міжнародним зразком.

Експерти оцінюють обладнання, технологію виробництва; перевірці підлягають всі виробники і постачальники інгредієнтів, які також повинні отримати сертифікат.

Отримання Сертифікату засвідчує високу якість продуктів, що дозволяє компанії успішніше і з меншими витратами просувати товар на ринку, надає переваги в укладанні контрактів із зарубіжними партнерами, демонструє її приналежність до групи прогресивних фірм-виробників.

На початку 2002 р. у Російській Федерації почала діяльність компанія "Кошерна Росія", створена єврейською общиною. Випуск кошерної продукції у 1999 р. наладила російська фабрика "Ударниця".

ЗАО "Перший кондитерський комбінат "Азарт"" (Санкт- Петербург), який співробітничає з ізраїльською фірмою "EDVAL", з 2003 р. випускає кошерну продукцію, призначену на експорт в Ізраїль. У Санкт-Петербурзі працює також Комбінат кошерного харчування "Ешель-Елі" ("Дерево життя").

2002 р. російський пивоварний завод № 1 започаткував випуск кошерної продукції, яка має отримати сертифікат кошерності, важливий для діяльності на ізраїльському ринку.

Знак кошерності отримали пиво "Балтика" і "Очаковское", кондитерські вироби московської фабрики "Русские сладости", рослинна олія компанії "Российские семена", риба компанії "Русское море".

У Москві, крім магазинів при синагогах, 2002 р. ТОВ "Кошер" відкрило перший супермаркет кошерних продуктів харчування, де в асортименті приблизно 10 тис. найменувань. Одним з головних постачальників продукції є компанія Grossery Paradise. 2008 р. у Москві була відкрита мережа магазинів "Утконос", у яких продавалося понад 200 найменувань кошерних товарів.

З 2006 р. ряд російських торгових мереж — "Седьмой континент", "Перекрёсток", "О'Кей", "Элитторг", "Столичная торговая компания", "Патэрсон", "Алые паруса". оголосив про початок проекту з просування кошерної продукції у Москві і С.-Петербурзі. На думку Андрія Дворіна, генерального директора компанії Grossery Paradise, обсяг російського ринку кошерних продуктів становить майже 5 млн. дол..

На просування продукції і її рекламу виробники зобов'язані відраховувати у Департамент кашруту при Головному Рабинаті Російської Федерації 0,5% від продажу кошерної продукції. Загальний рекламний бюджет оцінюється у 75 млн. дол..

Сертифікат кошерності від Департаменту кашруту при Головному Рабинаті Російської Федерації отримала 2007 р. частина продукції компанії "Казбегі" (Грузія), яка виробляє пиво, лімонад, холодні чаї.

Українські виробники представляють достатній вибір кошерної продукції, хоча сегмент споживачів є вузьким. Кошерність продукції визначається Всеукраїнським Комітетом з Кашруту і позначається наклейкою з печаткою ("ехшер").

Кошерну продукцію випускають в Україні, зокрема, заводи по виробництву консервованої продукції: Гайсинський консервний комбінат (Вінницька обл.), Уманський консервний комбінат (Черкаська обл..), "Ніжин", "Верес", "Чумак", Бердянський Консервний Комбінат "Глібов" (на ньому Комітет з кашруту відкошерував всі лінії виробництва), заводи по виробництву алкогольних напоїв "Олімп" і "Сармат" (Донецьк), заводи з випуску молочної продукції "Галактон" (Київ), молочний комбінат м. Овруч, комбінат "Вінтер" (Донецьк), кондитерська фабрика "Житомирські ласощі", "Рошен". Кошерний сир з'явився в асортименті продукції торгової марки "Комо"; ТОВ "Техноком" випустив кошерну вермишель "Мівіна".

Донецький булочно-кондитерський комбінат експортує до США та Ізраїлю кошерні сушки і тульські пряники.

2005 р. Всеукраїнський комітет з кашруту, очолюваний головним рабином Донбасу Іцхаком-Пінхасом Вишецьким, випустив першу партію кошерного вина — 20 тис. пляшок (сухого мерло і напівсолодкого) на базі Кримської виноробної компанії.

Маркетологи вважають, що, хоча релігійна продукція має вищу вартість у порівнянні з іншою, орієнтація на такий вузький сегмент ринку є сумнівною з точки зору отримання прибутку. Але випуск її дає змогу компанії-виробнику виділитися із загальної маси конкурентів. Також ця продукція розрахована на прибічників здорового харчування оскільки не містить консервантів і виробляється з високоякісної сировини.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси