Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Економіка та релігія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ісламські банки

Одним з найбільших проявів глобалізації в економічній сфері, пов'язаним з релігійними нормами і настановами, є поява на міжнародному ринку банківських установ, організованих за вимогами ісламу. Це було викликано тим, що група ісламських держав зайняла домінуючі позиції у виробництві нафти й газу, отже, інші держави вимушені були співробітничати з ісламськими банківськими структурами за їх правилами.

Головною особливістю діяльності банків є відмова від позикового проценту, тому що за нормами ісламу праведне лише те багатство, джерелом якого є праця (у тому числі й підприємницька), а також спадщина або дарунок. Таким чином, ісламські банки з релігійно- етичних міркувань не можуть отримувати заздалегідь обумовлену суму грошей, оскільки підприємство, що брало позику, може мати збитки, і виплати банку у такому випадку суперечать принципу справедливості.

Банки можуть запропонувати вкладнику право на участь у доходах підприємства, в яке вкладені його гроші. При цьому вкладник має розділити з підприємством можливі збитки. Такий порядок дозволяє виробничому сектору створювати для себе сприятливий інвестиційний клімат і уникати залежності від інтересів банківського капіталу.

Водночас він створює труднощі для дрібних та середніх підприємці-мусульман, для яких ускладнюється отримання кредиту на основі розподілу прибутку через складність механізму вивчення і оцінки перспектив проекту ісламським банком.

Також у зв'язку з відсутністю застави виникає небезпека махінацій як з боку клієнта, так і з боку адміністрації банку. Тому характерним для ісламських банків є ретельний аудит всіх операцій підприємства, і рішення про збитки клієнта ні в якому разі не приймаються одноосібно, а тільки колегіально, всім складом правління банка.

Загальними для діяльності ісламських банків є наступні особливості. Їх прибуток залежить не від спекулятивних операцій, а від прибутковості акцій підприємств, куди інвестовано кошти вкладників. Отже, дотримується заборона лихварства й одержання відсотків на банківський вклад. Ісламським банкам заборонено спонсорувати виробництво та продаж алкогольної і тютюнової продукції, свинини, зброї та азартних ігор. Банки мають здійснювати обов'язкове благодійництво (закят).

У зв'язку з забороною процентної ставки виникли ускладнення з вирішенням питання фінансування державних витрат за рахунок внутрішнього боргу, оскільки неможливим є випуск процентних облігацій. В Ірані, зокрема, вирішити це питання змогли у середині 1990-х рр.. У 1995 р. там почали випускати спеціальні ісламські облігації, засновані на принципі PLS: в процесі запланованої приватизації облігації будуть перетворені на акції колишніх державних підприємств. Мобілізовані кошти використовуються для реорганізації і модернізації об'єктів, а доходність облігацій визначається прибутками компаній, які були включені у фонд, що забезпечує державні позики. На кілька років раніше така система була використана в Малайзії.

Мусульманські банкіри прагнуть при дотриманні фундаментальних норм шаріату зробити ісламські банки такими ж успішними і конкурентноздатними, які і неісламські.

На практиці ісламські банки знаходять певний компроміс із діючими релігійними приписами. Так, за умов відсутності відповідного законодавства, ісламські банки відкривають окремий філіал (так зване вікно), який працює за своїми принципами.

В ісламських країнах діють також фінансові установи західного типу, переважно як відділення великих банків. Але їх діяльність

обмежується переважно експортно-імпортними операціями. Мусульмани користуються послугами неісламських банків, але уникають процентних депозитів і кредитів.

Розвиток мусульманських банківських послуг розпочався у другій половині ХХ ст. До цього часу мусульмани були вимушені користуватися банками, які не дотримувалися законів шаріату, або не користуватися банківськими послугами взагалі.

Перший ісламський банк "Міт Гамр Бенк" був заснований у 1963 р. в Єгипті, в м. ан-Наггар. Того ж 1963 р. у Малайзії була створена "Ощадна корпорація для мусульманських паломників", яка допомагала нагромадити кошти тим, хто збирався здійснити хадж. Пізніше на основі фонду був створений один з найбільших у світі ісламських інвестиційних фондів Tabung Haji. 1965 р. у м. Карачі (Пакистан) була створена "Кооперативна інвестиційна та фінансова корпорація". Однак ці заклади проіснували недовго.

Активне формування ісламських фінансових інститутів почалося у 1970-ті рр.. 1974 р. Організація Ісламських держав з метою фінансування економічних і соціальних програм на основі принципів шаріату прийняла рішення про створення міждержавного Ісламського банку розвитку. Після цього була відкрита мережа ісламських банків Faisal Finance/Dar Al Mal в Саудівській Аравії, Єгипті, Судані. У 1979 р. був заснований перший ісламський банк у Бахрейні.

Економічною причиною необхідності розвитку ісламських фінансових закладів стала нафтова криза 1973 р., яка викликала значне підвищення цін на нафту і приплив доларів у нафтодобувні країни.

Завдяки цьому ісламські банки створили значні пасиви, які не могли бути задіяні повною мірою через нерозвиненість ісламського ринку капіталів.

Станом на 2005 р. у світі нараховувалося близько 200 фінансових закладів ісламського типу. Загальна сума їх капіталу ще 1997 р. становила біля 7,3 млрд. долл., сукупні активи — 148 млрд. дол... За наявних фінансових ресурсів у розмірі 113 млрд. долл. За оцінками банківського рейтингового агентства Capital Intelligence, у середині 2000 р. сукупний розмір активів ісламських банків перевищив 160 млрд. долл.

Діяльністю ісламських бакнів зацікавилися транснаціональні банки й найбільші світові комерційні банки. Провідні західні банки, такі, як "Чейз Манхеттен", "Голдмен Сакс", "Ай-Ен-Джі", "Номура Сек'юритиз", "Джей Пі Морган", відкривають ісламські відділення. Банк США "Сітібенк" вклав біля 1 млрд. долл. у спеціалізовані ісламські фонди. 1997 р. "Сітібенк" заснував у Бахрейні своє повноважне відділення "Сіті Ісламік Івестмент Бенк" з каі- талом 20 млн. долл. Світові банки "Дейч бенк" та HSBC відкрили спеціальні ісламські департаменти. За оцінкою "Сітібенк", темпи росту ісламського банкінга становлять від 10 до 15% на рік.

Послугами ісламських банків користуються такі компанії, як "Дженерал Моторс", "Ай-Бі-Ем", "Алкатель", "Деу".

На 2007 р. нараховувалося біля 300 ісламських банків з сумарними активами понад 650 млрд. доларів, щорічні темпи росту яких становлять у середньому 10-15% на рік. Останнім часом стрімко розвиваються ісламські банки у країнах Перської затоки, продовжують активну діяльність у країнах Південно-Східної Азії, перш за все, Малайзії. Фахівці прогнозують, що до 2013 р. активи ісламських банків досягатимуть 1 трлн. дол.

2007 р. перший банк Cham Islamic Bank, що діє за законами шаріату, відкрився у Сирії. Його стартовий капітал становив 100 млн. дол.

В Азербайджані за законами шаріату працює комерційний банк "Кевсарбанк". Оскільки Азербайджан проголошено світською державою, банк веде подвійну бухгалтерію: одну — за законами шаріату, другу — за офіційним банківським законодавством. Якщо клієнту треба купити обладнання, банк купує його сам і віддає клієнту, погодивши з ним графік погашення вартості купленого. При цьому клієнт виплачує банку не проценти, а лише вартість банківського обслуговування. Національний Банк Азербайджану вважає, що діяльність "Кевсарбанку" не суперечить Конституції країни, яка не дозволяє створення інститутів на релігійних засадах

Економісти спостерігають значне щорічне зростання ісламського банківського сектору. Так, його обсяг з літа 2007 р. до весни 2008 р., згідно оцінці рейтингового агентства Moody's, збільшився на 20% і досяг 500 млрд. дол., що пов'язано із зростанням цін на нафту.

Банки, які діють за законами шаріату, вже не є прерогативою лише регіонів Близького Сходу і Малайзії. Ісламська банківська система активно опановує Європу. Так, 2004 р. перший в Європі ісламський банк було відкрито в Лондоні.

В Російській Федерації з кінця 1990-х рр.. діє мусульманський "Бадр-Форте-Банк". Пріоритетними напрямами його інвестиційної діяльності є космічні технології, суднобудування, військова промисловість, природоохоронні проекти.

2008 р. Національний банк Кувейту подав заявку до регулюючих органів Швейцарії на відкриття там приватного банку для мусульман. NBK планує відкрити банк спільно з однією з фінансових структур Саудівської Аравії.

2009 р. у Франції розпочали діяльність три ісламські банки — "Qatar Islamic Bank", вже представлений у Великій Британії, "Kuwait Finance House" і "Al-Baraka Islamic Bank" з Бахрейну. Ісламські відділення у банках загального типу відкриваються також у інших державах Європі.

2005 р. у Франкфурті (Германія) відбулася конференція "Ісламські фінанси: виклик для Європи", яка підсумувала тенденції на фінансовому ринку європейських країн: у Європі середньорічний приріст за ісламською схемою становить 15%.

Характерним для сучасної діяльності є співробітництво між європейськими та неєвропейськими ісламськими банками, наприклад, Великої Британії та Малайзії. Британія є центром управління ісламськими активами, а Малайзія має потужний ринок "сукук", який обслуговує 60% світового випуску ісламських облігацій.

Питання стратегії співробітництва між українськими та ісламськими банками та іншими суб'єктами економіки розглядається також українськими спеціалістами у банківській справі, оскільки ісламські банки мають перспективи розвитку в нашій державі.

Перелік банківського продукту ісламських банків широкий — адже вони мають успішно конкурувати з неісламськими, приваблюючи клієнтів-немусульман (так, наприклад, більшість клієнтів ісламських банків Малайзії — китайці).

У списку ісламських банківських операцій є

Іджар — довгострокова оренда (лізинг).

Іджар Тумма Аль Бай — оренда з правом викупу, за якої викуп орендованого майна вважаться обов'язковим;

Іджар ва-іктіна — угода, за якої клієнт отримує право викупу раніш орендованого обладнання і споруд виробничого призначення, коли орендна плата досягає рівня, що відповідає узгодженій договором продажній ціні об'єкта.

Істисна — ф'ючерсні угоди на рік, що укладаються для фінансування значимих і довгострокових проектів (наприклад, створення галузей господарства).

Закят — обов'язковий податок. Для його збору банк створює Дім Закяту, куди спрямовуються також добровільні пожертви мусульман. Кошти спрямовуються на забезпечення бідних і нужденних верств мусульманської общини, розробку і втілення проектів поліпшення побуту, суспільних робіт.

Кард-аль-Хасан — безвідсоткова позика. Така позика надається фізичним і юридичним особам на обумовлений термін. Якщо особа не в змозі повернути позику, кошти надаються з фондів Закяту. Така позика може виділятися також уряду або організації для здійснення громадських проектів — будівництва підприємств, шляхів, життєво важливих об'єктів тощо.

Байт-аль-Мал — державне казначейство, яке є фондом, куди надходять податки, що стягують відповідно до ісламського законодавства.

Бай Бітхаман Аджил — угода з відстрочкою платежу;

Бай уль-Іна — продаж з правом викупу;

Вакала — агентські послуги;

Такафул — ісламське страхування;

Вадіа — збереження цінностей у банку;

Сукук — цінні папери тощо.

Особливо цікавою і нехарактерною для немусульманських банків є Кард-уль-Хасан — безпроцентна позика, яка дає можливість клієнту взяти на визначений строк певну суму, за користування якою він не сплачуватиме проценти. Така послуга базується на принципах довіри і допомоги, оскільки часто нею користуються особи, що за певних обставин на деякий час залишилися без засобів до існування. При цьому від позичальника не вимагають застави. Поручителем для нього може у таких випадках виступати імам місцевої мечеті. Така позика надається і фірмам-партнерам банку. Якщо клієнт має змогу, він може сплатити банку преміальні — "хіба".

Ісламські банки відкривають для вкладників наступні види рахунків:

- поточний, по якому не виплачують відсотки і вкладнику гарантується повернення коштів у будь-який час;

- ощадний, власник якого не має права на участь у прибутках, але банк може виплачувати йому премії залежно від прибутковості банку. Засоби, залучені по ощадним вкладам, банк вкладає переважно у низько ризиковані операції (як правило, у фінансування торгових угод);

- інвестиційний, власник якого має право розділити з банком його прибутки або збитки. Доходи вкладників, як правило, відповідають відсоткам у не мусульманських банках. Однак збитки банк також компенсує за рахунок інвестиційних вкладів.

Отже, грошові ресурси мобілізуються банками за рахунок участі інвестора в акціонерному капіталі. Капітал прирощується не в сфері грошового обігу, а у сфері виробництва товарів і послуг.

Доходи по вкладах залежать від прибутковості підприємств, у які банк розмістив гроші вкладників. Причому, якщо банк діяв непрофесійно, вкладник може подати на нього позов до суду. Спірні питання вирішують спеціальні шаріатські комісії банків.

Певні труднощі у вирішенні фінансових питань виникають через відмінність у правилах, якими користуються представники різних ісламських течій. Наприклад, Малайзія, де значний вплив має сунізм, проявляє достатню гнучкість у питаннях боргових зобов'язань. У Саудівській Аравії дотримують найсуворіших правил, у країнах Близького Сходу та ісламських банках Європи проводять середню лінію, діючи помірковано.

Над розробкою стандартів банківської діяльності на основі принципів шаріату працює Міжнародна рада з ісламських фінансових послуг (№ЯВ). Державна комісія з безпеки Малайзії вперше у світі ввела типові правила інвестування у нерухомість, які відповідають вимогам ісламу.

Проблемою для ісламської банківської сфери є її кадрове забезпечення. Оскільки будь-яка угода має отримати схвалення релі

гійних органів, а кожний банківський продукт — бути визнаний таким, що відповідає законам шаріату,— то банківські працівники повинні мати фактично дві освіти — релігійну і фінансову. До того ж, через активізацію ісламських банків у Європі постає необхідність володіння банківськими працівниками не тільки арабською мовою, але й, наприклад, англійською та французькою.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси