Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

В основі постановки клінічного діагнозу покладено три прийоми: спостереження, порівняння та класифікація. Ціль постановки медичного діагнозу – передбачення розвитку подій (протікання хвороби) та результату (одужання, хронізація, смерть). В основі класифікації лежить принцип типологізація пошук стійких ознак та їх типових поєднань. Логічна схема типологізація теж, на перший погляд, досить проста: симптомсиндромнозологія (назва хвороби).

Синдром – це сукупність симптомів, при чому одні й ті ж симптоми в різному поєднанні можуть формувати абсолютно різні синдроми. Користуючись психологічною термінологією, синдром – це гештальт, ціле, яке формується тут і зараз. Відповідно, синдром – це образ стану пацієнта, який складається в свідомості лікаря. Його "цеглинками" є симптоми, тобто менші, перемінливі ознаки. Як і в теорії гештальта, синдром (ціле) не зводиться до простої суми частин (симптом і в) аналогічно тому, як готовий будинок не зводиться до купи цеглин, з яких він побудований. В свою чергу характерне поєднання і зміна синдромів у часі дозволяє їх об'єднати в більші класифікаційні одиниці – "нозології", тобто назви хвороб. Так само, як і синдроми, подібні (але не ідентичні) симптоми можуть зустрічатися при різних хворобах. Дещо спрощуючи, можна сказати, що синдром – це характерний хворобливий стан, в той час як хвороба – це характерна сукупність різних станів, зміна яких визначена специфікою саме даної хвороби.

Існування синдромів як сукупностей симптомів, які постійно спостерігаються, відображає об'єктивні закономірності, які лежать в основі виникнення та протікання хвороби, що дозволяє їх вивчити та запропонувати адекватні міри лікування. В основі підбору лікування лежить так званий етіопатогенетичний принцип. Він передбачає закономірний зв'язок двох рядів подій: етіології (тобто походження, причин) хвороби та факторів її розвитку (патогенезу). Так від класифікації ми переходимо до мети будь- якої науки – пояснення причин та закономірностей факторів, що спостерігаються, динаміки розвитку об'єкта вивчення. В медицині ціна знання цих причин та закономірностей часто рівна ціні людського життя.

Після цього короткого екскурсу в методологію постановки клінічного діагнозу варто зробити суттєве доповнення. Ні симптоми (наприклад, больове відчуття), ні синдроми (наприклад, больовий синдром, який включає окрім больового відчуття, ряд суміжних ознак: серцебиття, потовиділення і т.п.) не ідентичні для різних нозологій (хвороб). Це означає, що якою логічною не була б методологія і класифікація, що використовується, остаточний діагноз можливий лише при співставленні великої кількості фактів та умов, причому в основі завжди лежить розуміння внутрішніх закономірностей їх поєднань (інсайт). Таке розуміння формується з роками практики по мірі накопичення клінічного досвіду. Кожен пацієнт – це унікальний випадок, який вимагає індивідуального вивчення. Неможливо вивчити медицину лише по підручникам, тому і не існує заочних медичних факультетів. Навчання відбувається методом вказівки, тобто при безпосередньому спілкуванні між учнем та вчителем.

Це абсолютно спараведливо і для оволодіння клінічними методами психодіагностики особистості. В клінічній психології описана вище методологія пристосована для потреб психодіагностики. В розділах клінічної психології, які близько стоять до медицини, цей зв'язок більш очевидний. Ми говоримо про "патопсихологічні" або "нейропсихологічні" синдроми, розуміючи під цим закономірне поєднання виявлених в дослідженні пато- та нейропсихологічних порушень. Відносно особистисних характеристик подібні закономірності не такі помітні, але такі ж суттєві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші