Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

Клініко-психологічна інтервенція знаходиться в ширших рамках інтервенції взагалі, причому розмежування форм інтервенції частково обгрунтовано емпірично, а частково – відповідно професійному статусу (наприклад, медики займаються переважно медикаментозною терапією, психології – психотерапією). У сфері психічних розладів передбачаються, згідно основним принципам охорони здоров'я, комплексні інтервенції, куди входять окрім клі- ніко-психологічної інтервенції також медична, соціально-трудова інтервенція і так далі. При комбінованих або альтернативних інтервенціях у сфері психічних розладів першочергове значення мають психофармакологічні засоби.

Коли інтервенції комбінуються одна з іншою, то, як виявляється при комбінації клініко-психологічної інтервенції і психофармакотерап її, це може призвести до наступних ефектів (Klerman et al, 1994):

  • • Немає ефекту комбінації: окремі інтервенції ефективні рівно настільки ж, наскільки і їх комбінація.
  • • Позитивний ефект комбінації: комбінація окремих інтервенцій ефективніша, ніж кожна з них окремо; ефект комбінації може при цьому: 1) бути сумою окремих ефектів; 2) бути меншою, ніж сума, але більшою, ніж найсильніший з окремих ефектів; 3) бути більшою, ніж сума окремих ефектів (потенціюючий ефект).
  • • Негативний ефект комбінації: комбінація окремих інтервенцій менш ефективна, ніж кожна інтервенція окремо.

Який варіант є правомірним – це питання емпіричної природи, причому слід враховувати, що після закінчення терапії результати можуть виглядати інакше, ніж через якийсь час в катамнезі. До того ж окремі інтервенції інколи переслідують різні цілі, і залежно від цього питання про комбіноване лікування може ставитися по-різному.

Ще один вид послуг, який пропонується охороною здоров'я, – це консультування (генетичне консультування, консультування вагітних, педагогічне консультування). Професія консультанта існує з давніх часів і не лише в галузі охорони здоров'я, педагогіки (наприклад, професійне консультування, шкільне консультування); займаються цією діяльністю і психологи. Питання про розмежування консультування та клініко-психологічних форм інтервенції (і перш за все психотерапії) особливо гостро постає у сфері охорони здоров'я. В цьому відношенні висуваються різні думки: консультування і психотерапію не можна однозначно відокремити один від одного; психотерапія є окремий випадок консультування; консультування і психотерапія перетинаються одне з одним, причому ця загальна галузь інколи є досить значною. Консультування можна описати таким чином – хай не зовсім точно, але все таки розставивши деякі акценти:

  • 1) Засоби. Точка дотичності – теж в емоціях і поведінці, але серед психологічних засобів на першому місці стоїть передача інформації людині, що звернулася за консультацією.
  • 2) Функції інтервенції. Консультування в галузі охорони здоров'я перш за все має відношення до гігієни і профілактики; але інколи йдеться і про лікування та реабілітацію.
  • 3) Цільова орієнтація. В рамках консультації виробляються альтернативні засоби вирішення запропонованої проблеми з метою удосконалення підстав щодо ухвалення рішення або дій, причому рішення або зміни як такі повинна здійснити сама людина, що звернулася за порадою, і вже не в рамках консультування, а самостійно. У більшості ж випадків при клініко-психологічній інтервенції (тренінг, лікування/психотерапія) і фармакотерапії фахівець допомагає не лише удосконалити підставу для дій або ухвалення рішень; головним змістом інтервенції є також впровадження в життя запланованих змін. У цьому процесі фахівець теж відіграє активну роль, а наскільки активну – залежить від теоретичної орієнтації.

На наш погляд, головна ознака, що відрізняє консультування у вужчому сенсі цього слова від клініко-психологічної інтервенції, полягає в тому, що в першому випадку процес зміни відбувається після закінчення самого консультування, без супроводу фахівця, а в другому випадку – єством є сам процес зміни, що супроводжується фахівцем. У практиці ми часто бачимо, що консультування і клініко-психологічна інтервенція перетинаються одне з одним, і інколи дуже сильно: при консультуванні теж здійснюються інтервенції. По технічних причинах (професійний відбір, фінансування і т. д.) в деяких країнах інколи застосовують адміністративний поділ (наприклад, консультаційні бюро і психотерапевтичні центри фінансуються з різних джерел).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші