Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психогігієна праці

Праця, діяльність є органічною потребою людини і за сприятливих умов – важливим чинником для збереження і зміциення здоров'я. Рядом досліджень показано, що позбавлення трудової зайнятості, неможливість працевлаштування супроводяться погіршенням психічного здоров'я і почастішанням соматичних хвороб. Працею можна не лише зміциити психічне здоров'я, розвинути здібності у здорових людей, але і лікувати психічно хворих. Трудова терапія широко застосовується в психіатричних клініках, де, як і всяка лікувальна дія, суворо дозується відповідно до тяжкості нервово-психічних розладів.

Праця приносить радість лише в тому випадку, якщо вона відповідає індивідуальним особливостям особистості. Відсутність певних якостей і здібностей робить неможливим і важконодоступним виконання тієї або іншої роботи. Забезпечити такого роду відповідність може ретельно проведений професійний відбір, що передбачає як професійну орієнтацію шкіл, так і спеціальні медичні і психологічні обстеження при влаштуванні на роботу.

Дуже важливо правильно вибрати професію відповідно до схильностей і можливостей людини. Зацікавленість роботою, прагнення до удосконалення і до все більшого оволодіння своєю спеціальністю приносять задоволення. Робота ж не до душі, що викликає лише негативні емоції, порушує самопочуття і може призвести до неврозу.

Професійному відбору, виявленню психофізіологічних можливостей особистості надасться все більшого значення. Сьогодні запропоновані методики, за допомогою яких можна перевірити час довільної реакції і реакції, що передбачає розгорнуте ухвалення рішення, стійкості уваги, здатність до її переключення і розподілу, тобто одночасному зосередженню на двох видах діяльності. Ці якості потрібні для багатьох сучасних професій. Наприклад, оператор, керівник об'єктом повинен одночасно спостерігати за показниками приладів, навколишнім мінливим оточенням, здійснювати управління і т. д. Специфічні вимоги пред'являються пілотам, космонавтам, водіям транспорту та інш. У зв'язку з цим з'явилися публікації по психогігієні стосовно конкретних професій (Донська Л.С., Лінчевський Е.Е., 1979; Стенько Ю.М, 1981, та ін.). Розвинена спеціалізація форм трудової діяльності зумовила виокремлення специфічних розділів психогігієни праці – інженерної, авіаційної, космічної і так далі.

Межа між розумовою і фізичною працею в сучасному суспільстві має тенденцію до розмивання. Проте, відмінності між розумовою і фізичною працею об'єктнвно існують, що дозволяє говорити і про відповідні розділи психогігієни. М.С. Лебединський вважає, що до розумової праці слід відносити "таку розумову роботу, яка ведеться в певному напрямі, по певному плану, для вирішення певних завдань, з метою здобуття певного результату, що має те або інше суспільне значення". У цьому розумінні до інтелектуальної праці відноситься широкий діапазон діяльності від чисто творчих процесів – відкриттів і винаходів – до складання і виконання звітності і так далі. Тому доцільно доповнити приведене формулювання, підкресливши, що результати розумової праці досягаються внаслідок інтелектуальних зусиль, а фізичні зусилля, які при ній також є (наприклад, при письмі, читанні), не визначають результативність витраченої енергії.

Коли говорять про інтелект як синонім мислення або рівня розумового розвитку людини, зазвичай мають на увазі цілу гамму якостей: ясність, логічність, кмітливість, глибину, широту, самостійність, критичність і гнучкість розуму. Ці якості інтелекту цікавлять нас, щонайменше, в трьох аспектах: професійна спроможність особистості, уміння раціонально будувати свої взаємини з оточуючими, нарешті, вміння розумно витрачати свої сили і в той же час розкривати резервні можливості.

При неправильній організації розумової праці і недотриманні психогігієнічних вимог часто виявляється стан, означений як "відчуття мозкового дефіциту". Цей термін, введений в медичну науку і практику видатним французьким клініцистом Дежеріном (1849-1917), досить точно розкриває стан емоційної напруги у хворих, астенізацію, зниження потенційних можливостей особистості. Це явище не має жодного відношення до психічних розладів, зниження критики, аморфного мислення, маревних ідей і так далі. Під ним розуміються такі розлади, як виснажуваність активної уваги, "провали" пам'яті, коливання загального фону настрою, шум, тяжкість, дзвін в голові, пригноблений стан, невпевненість в собі, зниження працездатності, думки про професійну неспроможність, постійний страх перед уявною важкою недугою.

Для профілактики перевтоми і пов'язаною з цим астенізацією необхідна правильна організація розумової праці, що передбачає виконання ряду загальних і особистих умов. До першої групи відносяться раціональне збалансоване харчування, активний відпочинок, що включає систематичні прогулянки і дихальну гімнастику. До другої групи – достатня освітленість і вентиляция приміщення, оптимальне обладнання робочого місця, зручне розташування додаткових "вузлів" – довідкової літератури, архівних матеріалів, картотек та ін. (Георгіївський А. 3., 1981).

Одним з основних правил психогігієни розумової праці є зібраність, чітке визначення мети роботи, здатність внаслідок цього зосередитися на головному, не відволікаючись від поставленого завдання. Інакше виникає ряд невиправданих труднощів, що вимагають витрати додаткових зусиль, а це, у свою чергу, неминуче позначається на якості роботи, термінах її виконання і, що, саме головне, на самопочутті працюючих.

Складовою частиною психогігієни праці, є психогігієна професійної діяльності. Початок систематичної трудової діяльності, особливо сучасні форми праці, пов'язані з тривалою психофізичною напругою, освоєнням і використанням складних технічних пристроїв, можуть породжувати різноманітні психологічні проблеми, здатні спричиняти негативний вплив на психіку. Серед чинників професійної діяльності, незалежно від професії, які можуть призводити до емоційної нестабільності, стресу і пов'язаної з ними дезадаптації, виділяють:

  • • перевантаженість роботою;
  • • радикальні зміни посадових обов'язків або умов праці;
  • • процес "входження" в нову посаду;
  • • підвищену відповідальність за прийняття рішень:
  • • дефіцит часу;
  • • недолік повноважень для прийняття рішень;
  • • можлива небезпека роботи для життя і здоров'я співробітника;
  • • загроза особистому і професійному авторитету;
  • • необхідність часто йти на компроміс заради кар'єри;
  • • незадовільні ділові відносини з керівництвом, підлеглими, колегами;
  • • недолік інформації про оцінку керівниками роботи працівника;
  • • невизначеність посадових завдань і обов'язків;
  • • невизначеність посадового зростання, відсутність можливості зростання;
  • • обмеження професійної активності, відсутність свободи для творчості;
  • • відсутність задоволеності результатами професійної діяльності, зокрема з матеріальної точки зору (низька заробітна плата) та ін.

Враховуючи надзвичайно високу спеціалізацію форм трудової діяльності, в рамках психогігієни праці виділені наступні розділи: психогігієна інженерна, військова, авіаційна, космічна та ін., що займаються конкретними проблемами, пов'язаними із специфікою кожної професії.

Не зважаючи на поширене впровадження в сучасне виробництво засобів механізації і автоматизації, як і раніше актуальним залишається розмежування психогігієни фізичної праці, розумової праці і творчої діяльності. Безумовно, творчість може бути властивою і фізичній, і розумовій праці, але її питома вага в цих видах праці часто залишається невисокою, оскільки впроваджувані системи автоматичних ліній, комп'ютерного управління та ін. обмежують можливості самостійного, творчого підходу до професійних обов'язків. Саме тому психогігієна праці повинна зберігати диференційований підхід до розробки заходів, направлених на збереження психічного здоров'я при різних формах фізичної, розумової і творчої праці.

На жаль, соціально-економічні і політичні умови не завжди сприяють гармонійному життю людини в суспільстві, а часто навіть є причиною стресів. В результаті спостерігаються високий рівень невротизації населення, велике число самогубств, випадків невмотивованої агресії, психосоматичних захворювань, званих "хворобами цивілізації". Прогресуюча дезадаптація людини в сучасному суспільстві нерідко служить причиною вживання алкоголю та інших психоактивних засобів, про що свідчить зростання алкоголізму і наркоманій.

Попередити виникнення дезадаптації людини в сучасному світі і її наслідків може тільки комплекс політичних, соціальних і медико-психологічних заходів. Крім зміни зовнішніх умов, важливо навчити людину методам саморегуляції, що дозволяють знімати психофізичну напругу, відновлювати порушені міжособисті відносини.

Особливо хотілося б зупинитися на психогігієні роботи лікаря. З одного боку, праця медичних працівників розглядається як робота у сфері обслуговування по таких ознаках, як невиробничий характер, необхідність постійного спілкування з великою кількістю осіб. Це дозволило авторам книги "Психофізіологічні аспекти роботи працівників сфери обслуговування" Л.В. Донському і Е.Е. Лінчевському включити в неї розділи, що стосуються психологічних аспектів праці і стану здоров'я лікарів. З іншого боку, праця лікаря характеризується значним інтелектуальним навантаженням, вимагає творчого підходу і особливої відповідальності. Це необхідно враховувати як при відборі з числа абітурієнтів в медичні вузи, так і надалі при виборі лікарської спеціалізації. Створення моделі професіограми лікаря вимагає обліку не лише його посадових і професійних обов'язків, рівня знань, але і певних особистих якостей (Данілін Е.Н., 1977). При моделюванні професіограми лікарів різних спеціальностей враховуються такі показники, як об'єм і складність контактів з хворими, їх родичами, офіційними особами, задоволеність своєю працею і т. д. Слід, проте, відзначити, що в діяльності практичних лікарів положення психогігієни частенько ігноруються в силу як поганої організації праці, так і недостатньої теоретичної підготовки самих лікарів в цій галузі. Негативними наслідками цієї ситуації є почастішання випадків станів хронічної втоми, синдрому "професійного вигорання", психосоматичної патології серед медичних працівників.

У психогігієні особлива увага повинна приділятися питанням охорони праці промислових робітників і усуненню можливих виробничих шкідливостей. Наслідком технічного прогресу є помітна зміна характеру праці на виробництві. Якщо автоматизація і механізація полегшують працю, то робота на напівавтоматах і конвеєрі вимагає значної напруги. Вібрація, виробничі шуми, прискорення рухомих механізмів впливають на нервову систему. Завдання по усуненню можливих шкідливостей на виробництві вирішуються психоневрологами спільно з профпатологамн і гігієністами, їх зусилля в цьому напрямі повинні бути інтегровані. Конкретне ж завдання психоневрології на виробництві полягає перш за все у вивченні впливу умов праці на нервово-психічне здоров'я, особливо на виробництвах, де в процесі роботи доводиться стикатися з шкідливими хімічними речовинами. Ретельний аналіз клініки психопатологічних порушень, особливо початкових стадій гострих отруєнь і розладів, що викликаються хімічною інтоксикацією або дією деяких фізичних чинників (шуми, вібрація, іонізація і тому подібне), може послужити основою для розробки конкретних профілактичних заходів. В деяких випадках за наявності наростаючих симптомів інтоксикації, порушення стану здоров'я, які не є проявами адаптації до умов виробництва, працівників слід усувати від роботи, пов'язаної з профшкідливостями, і направляти на лікування.

Наступне завдання психоневрології на промисловому виробництві полягає у виявленні ініціальних форм нервово-психічних захворювань і своєчасному направленні хворих на лікування. У його вирішенні істотне значення має контакт з лікарями інших спеціальностей, що працюють у фабрично-заводских поліклініках, в першу чергу з терапевтами і невропатологами. Психіатр та психолог повинні не лише проводити консультації, але і брати участь в заходах щодо диспансерізації і у вибіркових медичних оглядах осіб, що тривалий час працюють в цехах з підвищеною професійною шкідливістю, при цьому особлива увага повинна приділятися частоті і тривалості захворювань. При оглядах можуть бути, з одного боку, виявлені недоліки в умовах праці, а з іншого – діагностовані початкові стадії деяких нервово-психічних захворювань, що маніфестують в ранньому періоді різними астенічними, астеноіпохондричними та іншими станами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші