Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

Надання психологічної допомоги – одна з найбільш значимих проблем в клінічній психології. Вона необхідна здоровим людям (клієнтам) з різними життєвими проблемами, що знаходяться в кризовому стані, а також хворим (пацієнтам) з різними психічними і соматичними захворюваннями, які мають психологічні проблеми, невротичні та психосоматичні розлади, а також характерологічні та особистісні відхилення.

Психологічна допомога – сфера практичного застосування психології, орієнтована на підвищення соціально-психологічної компетентності людей. Вона може адресуватись як окремому суб'єкту, так і групі, організації.

У клінічній психології психологічна допомога включає надання людині інформації про її психічний стан, причини і механізми появи у неї психологічних або психопатологічних феноменів, а також активний цілеспрямований психологічний вплив на індивіда з метою гармонізації його психічного життя, адаптації до соціального оточення, зменшення психопатологічної симптоматики і реконструкції особистості для підвищення порогу фруетраційної толерантності, формування стрессо- і неврозостійкості.

Основними засобами надання психологічної допомоги в клініці є психологічне консультування, психологічна корекція (психокорекція) і психотерапія. Всі вони направлені на різні сторони особистості, але розрізняються згідно цілей і способів впливу Всі види психологічної допомоги можуть застосовуватися окремо і в поєднанні.

Психологічне консультування – головною метою його є науково організоване інформування клієнта (пацієнта) про його психологічні проблеми з врахуванням його особистих цінностей та індивідуальних особливостей з метою формування активної особистісної позиції, специфічного світогляду і погляду на життя (принципові і непринципові сторони людського існування, формування ієрархії цінностей).

Від класичної психотерапії психологічне консультування відрізняється відмовою від використання концепцій захворювань, при цьому основна увага приділяється ситуації і особистісний ресурсам клієнта щодо її подолання. Від навчання консультативну психологію відрізняє надання значення не стільки знанням, які повідомляються пацієнту в ході консультативних зустрічей, скільки особливим взаємостосункам між консультантом і клієнтом, що породжує в останнього додаткові можливості самостійного подолання труднощів. Проте, між цими трьома галузями жорстких кордонів немає – моделі навчання, консультування і психотерапії взаємозбагачують одна одну.

Психологічна корекція (психокорекція) – це діяльність фахівця по виправленню (коректуванню) тих особливостей особистості, психічного розвитку клієнта, які не є оптимальними для нього. її метою є вироблення і опанування навичок адекватних для індивіда і ефективних для збереження здоров'я і психічної діяльності, що сприяє особистісному зростанню і адаптації людини в суспільстві.

Методи корекції, як і психологічного консультування, багатоманітні, вибір їх залежить від того, до якої школи належить психолог ( біхевіоральної, психоаналітичної, зкзнстенціально-гуманістичної, когнітивної, діяльнісної, трансперсональної та інш.).

Психокорекція більшою мірою орієнтується на процеси маніпулювання, управління і формування, що зазвичай пов'язано з нездатністю людини самостійно (навіть при набутті знань і навичок саморегуляції) змінити параметри своєї психічної діяльності через аномалії або дефекти психіки.

Психотерапія – у вузькому розумінні терміну є системою комплексного лікувального вербального і невербального впливу на емоції, думки, самосвідомість людини при різних захворюваннях (психічних, неврологічних, психосоматичних). Основним своїм завданням психотерапія ставить зменшення психопатологічної симптоматики, за допомогою чого передбачається досягнення внутрішньої і зовнішньої гармонізації особистості.

У широкому розумінні психотерапія розглядається як процес психологічного впорядкування минулого, теперешнього, майбутнього, досягнення гармонії з собою і світом в сьогоденні (Макаров В.В., 1999). Таке широке розуміння психотерапії, по суті, виводить її за рамки лише медичної діяльності та обумовлює її застосування в різних видах психологічної допомоги і може забезпечити її розвиток в різних напрямах.

Професійною компетенцією клінічного психолога у сфері надання психологічної допомоги є корекція порушень психологічного здоров'я (але не психотичних розладів) і вирішення психологічних проблем як соматично здорової, так і хворої людини. При цьому клінічний психолог має право застосовувати всі види психологічної допомоги (консультування, корекцію і психотерапію). Він може здійснювати психологічний вплив, маніпулювати в процесі спілкування, управляти співбесідником або формувати у нього певні якості (Г.С. Абрамова, 1996). Різні види психологічної допомоги включають всі ці способи психічного впливу на людину в умовах клінічної взаємодії, але представлені вони по-різному.

Вплив в процесі надання психологічної допомоги – це зміна психічної реальності іншої людини з метою створення для неї нових переживань і якостей. Вплив передбачає цінність іншої людини як міру зміни психічної реальності.

Маніпулювання – це зміна психічної реальності людини відповідно до цілей і завдань кого-небудь або чого-небудь. Вона передбачає приховане або явне знецінення людини, своєрідне "прибирання її до рук" маніпулятором, проведене настільки майстерно, що у людини створюється враження, ніби вона самостійно управляє своєю поведінкою (Доренко Е.Л., 1996).

Управління – це зміна психічної реальності людини у відповідності з її властивостями. Застосовується за відсутності у індивіда можливості адекватної саморегуляції, наприклад, при патології характеру, особистих аномаліях або психопатологічних симптомах невротичного регістру.

Формування – це зміна психічної реальності людини відповідно до уявлень про її соціальну і індивідуальну норму. У цьому випадку передбачається, що сама людина не може досягти цієї норми внаслідок дефекту або дефіциту яких-небудь якостей, наприклад інтелектуальних або вольових.

Різноманітні види психологічної допомоги включають наведені вище засоби психічного впливу на людину в умовах клінічної взаємодії, але представлені вони по-різному. Так, консультування в більшій мірі орієнтується на психологічний вплив у вузькому розумінні цього терміна, так як враховує цілі клієнта, його індивідуально-психологічні особливості та особисті цінності. Внаслідок цього, у процесі консультування, за допомогою спеціальних методів впливу здійснюється нормалізація психічного стану індивіда і розширення уявлень про себе, ситуації, варіанти подолання життєвих складнощів та внутрішньоособистістних конфліктів і набуття навичок психологічного захисту та компенсації. Психокорекція в більшій мірі орієнтується на процеси маніпулювання, управління та формування, що пов'язано з нездатністю людини самостійно змінити параметри своєї психічної діяльності в силу аномалій або дефектів психіки. В рамках психотерапії використовується кожний з вище наведених засобів надання психологічної допомоги в залежності від структури психічної проблеми індивіда, його індивідуально-психологічних особливостей та теоретичних поглядів психотерапевта.

Вважається, що психотерапія відноситься до сфери діяльності медичного працівника (лікаря-психіатра, клінічного психолога) внаслідок того, що, з одного боку, вона орієнтується на симптоми і синдроми (тобто хворобливі прояви психічної діяльності), а з іншого, у зв'язку з необхідністю надавати медичну допомогу у випадку розвитку несприятливих наслідків психологічного впливу. Вищезазначених особливостей в різному ступені позбавлені інші види психологічного втручання – психологічні консультування та корекція, – які частково, або повністю виключають можливість розвитку негативних наслідків для соматичного або психічного здоров'я. Якщо порівнювати психотерапію з консультуванням та корекцією, то виявиться факт облігатності для неї показань та протипоказань, тобто психотерапевт схильний враховувати цілу гамму особливостей при призначенні психотерапії – від індивідуально-психологічних особливостей пацієнта до його соматичного статусу.

Протипоказань для психологічного консультування практично не виявляється, оскільки стан здоров'я людини не має принципового значення для надання даного виду психологічної допомоги. Психокорекція в цьому відношенні займає проміжне положення між психотерапією і консультуванням, оскільки побічно може впливати на фізичний стан людини і провокувати погіршення здоров'я. Отож, при проведенні деяких психокорекційних заходів є доцільним медичний або психіатричний контроль (Менделевич В.Д., 1998).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші