Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розлади, пов'язані зі стресом

Реакція на стрес залежить від багатьох чинників, та в першу чергу слід пам'ятати про її залежність від конституції, соматичного і психічного здоров'я людини, типу темпераменту, рівня психологічної стійкості, а також від попередніх стресів у житті людини: їх частоти, інтенсивності, тривалості й реакції на них.

Гостра реакція на стрес – транзиторний психічний розлад, що розвивається в результаті впливу потужного психоемоційного або фізичного стресу у людей, котрі не мають ознак психічних захворювань. У психологічній літературі можна зустріти також назву афективно-шокова реакція.

Найчастіше стресорами виступають психотравмуючі переживання людини, пов'язані з загрозою безпеки для життя або фізичної, психологічної чи соціальної цілісності особистості та значущих близьких людей (бойові дії, катастрофи, пожежа, нещасний випадок, присутність при насильницькій смерті людини, тортури, зґвалтування, розбійний напад, втрата близьких людей). Виникнення і тривалість та важкість перебігу залежить від адаптивних можливостей та індивідуальної вразливості людини.

Реакція починається негайно після дії стресора або протягом найближчого часу кілька хвилин мають місце оглушеність з глибоким афективним звуженням свідомості, яке утруднює контакт з оточенням: дезорієнтація; рухова загальмованіть і відгородженість від оточення (аж до дисоціативного ступору) або неадекватна чи беззмістовна гіперактивність (може спостерігатися реакція втечі, фуга); зниження уваги; а також вегетативні розлади: блідість або почервоніння шкіри, пітливість, серцебиття. Окрім того, можуть виникати переживання жаху, гнів або вербальна агресія, відчай, безнадія, неконтрольований і надмірний смуток. Симптоми утримуються протягом кількох годин, значно зменшується їхня вираженість при припиненні дії етресора, а за неможливості його усунення – через 24-48 годин після початку дії.. Зазвичай спогад і в про цей період у людини не зостається зовсім або ж вони уривчасті.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – психічний розлад у вигляді затяжної або відтермінованої реакції, що формується протягом шести місяців після дії стресора, який має дуже високий рівень загрози для безпеки життя людини та її близьких. На відміну від гострої реакції на стрес, виникає практично у всіх людей, від адаптативних можливостей та від індивідуальної вразливості яких залежить лише тривалість та важкість перебігу розладу. Стресори, які призводять до виникнення посттравматичного стресового розладу, подібні до тих, що викликають гостру реакцію на стрес, з тією відмінністю, що вони або діють протягом тривалого часу, або ж мають потужність, яка не дає змоги жодній людині здолати їх самотужки.

Оскільки захисні механізми, які виникають після сильної психотравми скеровані на регресію, пригнічення діяльності, заперечення переживань і девальвацію пережитого, виникає стійка тривога.

Типовим для хворих є відчуття приниження, провини, сорому, злоби на фоні перманентного загального притуплення почуттів, відстороненості від людей та подій, ангедонії, втрати інтересу та ухиляння від виконання не лише функцій, пов'язаних із психотравмуючою ситуацією, а й рутинних попередніх занять. Патогномонічним симптомом можна вважати наявність предметних, надзвичайно жвавих стійких нав'язливих спогадів (ремінісценцій) про психотравмуючу ситуацію, які знаходять відображення й у сновидіннях. У стані сп'яніння та в момент прокидання також можливі дисоціативні епізоди з почуттями, думками і вчинками, що відображають зміст травми. Намагання людини вгамувати емоції часто призводить до виникнення залежності від психоактивних речовин, що, усвою чергу, може викликати напади паніки або афективні порушення, які сприяють суїцидальним тенденціям (особливо за наявності подразників, що нагадують або символізують якийсь аспект травмуючої події). Характерні для пацієнтів з ПТСР і спроби уникати спогадів про сам стрес, а також про місце і людей, пов'язаних з ним. Окрім того, слід відзначити вегетативну лабільність, когнітивні порушення та депресивність пацієнтів з ПТСР.

Перебіг розладу має хвилеподібний характер. У випадку хронізації захворювання може тривати кілька років і призводити до хронічних змін особистості. Спілкування з пацієнтами вимагає високого рівня емпатії та терпіння через байдуже, недовірливе та вороже ставлення їх до оточення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші