Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

Клінічна картина дисоціативних та конверсійних розладів проявляється соматичними та психічними симптомами. Соматичні симптоми часто нагадують неврологічне захворювання, характеризуються раптовою і тимчасовою зміною або втратою якоїсь функції тіла в результаті психологічного конфлікту. Психічні симптоми також тісно пов'язані з психологічним конфліктом і характеризуються раптовістю прояву та зворотністю.

Конверсія в даному випадку означає заміщення (конверсію) соматичними симптомами тривоги, які часто нагадують неврологічне захворювання (наприклад, психогенний параліч).

Дисоціація означає походження симптомів від недостатньої взаємодії між різними психічними функціями і проявляється симптомами психічних порушень (наприклад, психогенна амнезія).

Альтернативна назва цієї групи невротичних розладів – істерія. Термін "істерія" виключений з американської класифікації та МКХ-10 як "компрометуючий" та неетичний по відношенню до пацієнта, тому був замінений на дисоціацію, конверсію, гістронічний розлад особистості. Тим не менше цей термін широко застосовується вітчизняними психіатрами. У американській класифікації DSM-IV терміни дисоціативний і конверсійний мають різне значення: поняття "конверсійний розлад" використовують для значення тих психологічно детермінованих розладів, які проявляються соматичними симптомами; у той час як поняття "дисоціативний розлад" відноситься до розладів, які проявляються психологічними симптомами (наприклад, амнезія). У МКХ-10 терміни "дисоціативні" і "конверсійні" розлади тотожні.

Сучасна узагальнена назва невротичних симптомокомплексів( істеричного, психастенічного, неврастенічного) – дисоціативні (конверсійні) розлади, які, згідно нинішнім уявленням є психічними порушеннями, що виявляються у дисоціації (лат. dissotiatio – розділення) та втраті свідомого контролю над пам'яттю і відчуттями, а також над здатністю контролювати рухи тіла. Психологи про дисоціативні розлади часто говорять як про несвідомий психічний процес, що повністю або частково розділяє на окремі складові не лише психічні функції, а й особистість у цілому. Раніше застосовували термін "конверсійна істерія". Конверсією (лат. conversio – перетворення) Фройд назвав ці розлади тому, що хворі, неспроможні позбутися власних переживань, викликаних інтрапсихічним конфліктом, трансформують їх у символічно пов'язані з ними тілесні симптоми (рухові, сенсорні і вегетативні). Переважання вегетативних симптомів на початкових етапах захворювання часто розцінюють як соматичне захворювання, рухові і сенсорні розлади – як неврологічні.

На сьогоднішній день науковці загалом погоджуються, що походження розладу – психогенне, адже при зборі анамнезу простежується безпосередня послідовність появи симптомів після психотравми і залежність перебігу захворювання від можливості розв'язати конфлікти чи повернути втрачені стосунки. Однак не можна не враховувати вплив біологічних чинників: оскільки дисоціативні розлади частіше виникають у препубертатному та пубертатному віці, а також у період клімаксу, не виключено, що саме гормональні зміни в організмі виступають пусковим механізмом для їх формування. Психологічні фактори, які вважаються задіяними у виникненні розладів, досить численні. Окрім психічних травм дитинства (переважно викликаних відсутністю єдності виховання), варто назвати демонстративні риси характеру, а також намагання отримати вторинну вигоду від захворювання.

Для діагностики дисоціативних розладів є необхідним категоричне виключення у пацієнта соматичного або неврологічного захворювання, що потребує його ретельного обстеження. До дисоціативних розладів входять: дисоціативна амнезія, дисоціативна фуга, дисоціативний ступор, транси і стани одержимості, дисоціативні розлади рухів і відчуттів, дисоціативні розлади моторики, дисоціативні судоми, дисоціативна анестезія і втрата чуттєвого сприймання, змішані та інші дисоціативні розлади (синдром Ґанзера, розлад множинної особистості та ін.).

Дисоціативні (конверсійні) розлади проявляються насамперед симптомами соматичних і психічних порушень, зумовленими несвідомими психологічними механізмами. Соматичні симптоми при цьому розладі часто схожі з симптомами неврологічних захворювань. Психічні симптоми легко прийняти за прояв іншого психічного розладу, наприклад дисоціативний ступор, який спостерігають також при депресії і шизофренії. Слід зазначити, що дисоціативні (конверсійні) розлади не обумовлені соматичними, неврологічними захворюваннями та впливом психоактивної речовини. Виключення соматичного захворювання та іншого психічного розладу – головна умова для діагностики дисоціативних (конверсійних) розладів. Існують дві основні проблеми при діагностиці цих розладів.

  • 1. На початковому етапі захворювання практично неможливим є повне виключення соматичної патології, здатної викликати дисоціативні (конверсійні) симптоми. Часто необхідне тривале спостереження за пацієнтом, проведення численних діагностичних процедур (наприклад, МРТ для виключення пухлини головного мозку), щоб встановити цей діагноз. У всіх сумнівних випадках краще зупинитися на попередньому діагнозі хворого з дисоціативним (конверсійним) розладом, щоб не пропустити важке соматичне захворювання.
  • 2. У багатьох випадках важко визначити, чи є симптоми розладу несвідомими, або свідомими і навмисними (симуляція). У більшості випадків симуляцію спостерігають у пацієнтів, котрі перебувають під слідством, ув'язнених в тюрмах, солдатів строкової служби, а також під час призову в армію. Хворі з дисоціативними (конверсійними) розладами часто свідомо і навмисно перебільшують несвідомі симптоми свого захворювання (схильні до агравації). Тим не менше при діагностиці цього розладу передбачають існування несвідомого компонента походження симптомів.

Дисоціативні (конверсійні) симптоми не є по суті навмисними, тим не менше вони формуються під впливом уявлення хворого про те, як повинно було б проявлятися фізичне захворювання. Як було зазначено вище, хворі дисоціативними (конверсійними) розладами нерідко свідомо і навмисно перебільшують свої симптоми, однак в основі захворювання завжди лежать несвідомі і ненавмисні психічні механізми. Хворі на цей розлад не усвідомлюють, яка психологічна основа обумовлює їх порушення, тому вони не можуть керувати ними довільно. Крім того, абсолютно очевидно, що дисоціативні (конверсійні) симптоми, як правило, розвиваються у тісному зв'язку з психологічним стресом і часто проявляються раптово.

Особливістю конверсійних симптомів є те, що вони – символічне вираження невротичного (психологічного) конфлікту, їх приклади – це істеричний параліч, психогенна сліпота (амавроз) або глухонімота (сурдомутизм), блювання, больові відчуття. Усі вони – первинні психічні феномени без участі тканин та внутрішніх органів організму. Тіло тут служить немовби сценою для символічного вираження суперечливих відчуттів хворого, які пригнічені і витіснені в підсвідоме. Конверсійні симптоми є характерними для істеричного невротичного симптомокомплексу. Зігмунд Фройд з точки зору психоаналітичної моделі захворювання пояснював виникнення вищезазначених соматичних симптомі в як результат і вираження внутрішнього психічного конфлікту. Ядром конфлікту є бажання, яке походить, як правило, з едипальної фази розвитку лібідо. Вибір симптомів відбувається не випадково, вони символічно виражають вид конфлікту, який лежить в основі, і даний конфлікт вирішується через розбудову симптому (первинна вигода від хвороби). Конверсійні симптоми, як правило, супроводжують істеричний невротичний симптомокомплекс.

Часто невротичні порушення супроводжуються депресією. Основними симптомами депресії є знижений настрій практично щоденно або протягом більшого проміжку доби порівняно з нормою, що є характерною для даного пацієнта; зниження (втрата) інтересів та спроможності відчувати задоволення від діяльності, що зазвичай пов'язана з позитивними емоціями; зменшення активності, підвищення стомлюваності.

Додатковими симптомами депресії є порушення сну будь-якого типу; зміни апетиту (зниження або підвищення) з відповідними значними коливаннями ваги тіла; думки про смерть, самогубство, що часто повторюються; песимістичне бачення майбутнього; ідеї провини та самоприниження; зниження самооцінки та відчуття невпевненості в собі; зниження концентрації уваги, погіршення здатності мислити, неможливість прийняти рішення.

Соматичні симптоми депресії – вітальні: втрата інтересів та задоволення від звичайної приємної діяльності; втрата емоційної реакції на події та оточення, що раніше приносили радість; ранні пробудження (на 1-2 год раніше від звичайного часу), що часто повторюються; погіршення стану та найбільш виражене пригнічення настрою в ранішній час; об'єктивні дані, що свідчать про чітку психомоторну загальмованість, відмічені сторонньою людиною; виражене зниження апетиту; втрата або підвищення ваги (більше ніж на 5% за останній місяць), виражене зниження лібідо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші