Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Клінічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

Більшість психосоматичних аспектів гінекологічної практики пов'язані з особливостями жіночої особистості, які у свідомості кожної жінки безпосередньо залежать від функціонування статевих органів. Починаючи з гінекологічного огляду, "відвертість" жінки щодо свого лікаря стає дуже значною, тому жінки зазвичай не лише консультуються з гінекологом з приводу захворювання, а й намагаються отримати від нього психологічну підтримку а часто й психокорекційну допомогу. Подолавши природну сором'язливість, притаманну більшості жінок, вони прагнуть водночас вирішити свої особисті проблеми. Хороші гінекологи, знаючи про цю особливість професійної діяльності, проявляють зацікавлення до проблем жінок і намагаються дати їм поради. Однак лише у деяких випадках цієї "психотерапії" виявляється достатньо. Адже проблеми жінок, у яких виявили гінекологічне захворювання, переважно потребують фахової допомоги саме психотерапевта.

Потребу гінекологічних пацієнток у психокорекційній або психотерапевтичній допомозі можна пояснити багатьма факторами – це і вплив гінекологічної хвороби, як і будь-якої іншої, на психіку жінки, і особливе ставлення жінки до статевих органів, і зв'язок гінекологічних захворювань з ендокринними порушеннями.

Психогенна дисменорея і передменстуальний синдром

Зважаючи на те, що менструація відіграє важливу роль у житті кожної жінки, психологічні та фізіологічні чинники будь-яких менструальних розладів розглядаються жінкою дуже серйозно, а отже, значна кількість психологічних аспектів медико-психологічної допомоги в клініці гінекології стосуються саме порушень менструального циклу; у першу чергу йдеться про клімакс, аменорею і менархе.

Підвищена дратівливість, напруженість тривожність, пригніченість у передменструальному періоді, періодичність менструального циклу, пов'язана з усвідомленням "жіночності", а отже і материнства, самі по собі дають підстави кожній жінці скористатися здобутками психології та з'ясувати усі проблеми, пов'язані з жіночою суттю. Жінки з передменетруальним синдромом демонструють оральні дисфункції – анорексію, булімію, алкогольні ексцеси, часто страждають розладами функції кишечнику (спастичні передменетруальні закрепи), які з початком менструації легко переходять у діарею.

Генеза передменструального синдрому ще до кінця не з'ясована, хоча, зрозуміло, що крім психологічного підгрунтя, вона має гормональне походження. У передменструальній фазі відбувається загальний відтік гормонів. Менструальний цикл, який характеризується послідовним підвищенням гетеросексуальних тенденцій, починається з фолікулінемічної фази, якій передує овуляція. Після овуляції в результаті впливу лютеїну зростає пасивне прагнення жінки відчувати себе коханою, бути заплідненою і пережити материнство. Якщо ці потреби не задовольняються, у жінки виникає відчуття напруженості, яке призводить до ще більших порушень у перебігу менструального циклу, тобто виникає так звана психосоматична спіраль формування розладу (ПМС).

Окремою і дуже складною проблемою є так звані вегетативні пеліпатії – хронічні болі внизу живота, які часто з'являються під впливом різних переживань і загострюються в передменструальний період.

Виникнення дисменореї у жінок психоаналітики пояснюють невротичним конфліктом, пов'язаним з порушеннями анальної фази сексуального розвитку. Подібно до анальних переживань, при менстуаціях теж виникає страх втрати, що призводить до стану напруженості і регресивного замкнення в собі, яке згодом поєднується із закрепами та зниженням сексуальної готовності. Однак, не варто відкидати й особливості нервової системи, вплив психогенних факторів, про значущість яких свідчить те, що більше ніж у половині випадків лікування дисменореї та передменстуального синдрому за допомогою плацебо дає позитивний результат. Про психогенний характер дисменореї свідчить і те, що практично усі жінки з цим розладом скаржаться на значні емоційні переживання, розлуку з коханим, страх завагітнити або соромляться самого статевого акту, які зникають після усунення психологічної складової. Оскільки усі пацієнтки відзначають, що вони байдужі до сексу, не отримують від нього задоволення та уникають сексуальних контактів, ймовірно йдеться про латентну форму неврозу страху, виражену за допомогою засобів, що дозволяють звести до мінімуму вірогідність пережити страх під час статевих контактів.

У випадках дисменореї, яка ймовірно пов'язана з неусвідомлюваним ворожим ставленням до матері, яка насаджувала дочці негативне ставлення до всього пов'язаного з сексом, чи фізіологічними функціями жінки, важко піддаються лікуванню невротичні пацієнтки із заниженою самооцінкою, страхом сексуальних контактів, інфантильні пацієнтки, які бояться дорослішати, або жінки, схильні до домінування за чоловічим типом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші