Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Методика викладання у вищій школі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

Роль викладача як суб'єкта освітнього процесу

Провідна ціль процесу навчання - одержання студентами певних знань. Щоб навчання зробити більш ефективним, студента потрібно захопити, зробити його активним учасником процесу навчання. Не просто пояснити, а довести необхідність набуття знань.

У процесі навчання викладач виконує різні ролі:

  • • координатора;
  • • методиста;
  • • джерела інформації;
  • • мотиватора;
  • • натхненника;
  • • президента;
  • • контролера;
  • • авторитета.

У якості джерела інформації викладач - це людина, яка володіє глибокими пізнаннями у певній галузі. Для студентів він є експертом з предмета, котрий викладає. Як мотиватор - він спонукує появу у студентів інтересу до знань (предмету). Як натхненник - учить переборювати труднощі на шляху навчання, виховує віру в успіх, у досягнення мети. Як методист - викладач повинен володіти ефективними прийомами передачі знань, бути гарним педагогом, а не лише фахівцем у певній галузі знань. Як учитель - він повинен мати авторитет в очах учнів, мати високі моральні якості, знати, як розв'язати той або інший конфлікт. Роль контролера припускає постійний контроль викладача за якістю знань студентів. Виконання всіх цих ролей робить викладача дійсним професіоналом своєї справи, але для найбільшої ефективності організації конструктивної взаємодії викладача зі студентами особливу увагу варто приділити питанню мотивації навчання студентів.

Мотивація є головним стимулом й одним з критеріїв навчання. Виділяють наступні види мотивації:

  • а) інтерестична - студента цікавить зміст предмета вивчення;
  • б) екстентична - студента не цікавить зміст предмета як такий, але приваблює одержання диплома, що принесе дохід у майбутньому;
  • в) негативна.

Третій варіант мотивації зустрічається часто. У цьому випадку можливі такі варіанти прояву негативної мотивації: залежність, неуважність, критичність і атака.

Причинами негативної мотивації можуть бути особистісні якості студентів, низька якість організації навчального процесу та динамічні процеси усередині групи.

Способи боротьби з негативною мотивацією:

Увага - віднестися уважно до студента. Вислухати його. Не можна дратуватися, навіть якщо він заснув на лекції. Спробуйте з'ясувати причину такого поводження.

Розуміння - спробувати зрозуміти студента, увійти в ситуацію, у якій опинився студент.

З'ясування причини - не намагатися відгородитися, захищаючи себе й систему. Агресивність студента може бути спровокована ситуацією, а не особливостями його характеру.

Нейтралізація - контролюйте свій тон, міміку, жести, не можна повторювати поведінку студента, слід нейтралізувати його спокійним голосом.

Таким чином, праця викладача вищого навчального закладу - це висококваліфікована розумова праця з підготовки й виховання фахівців вищої кваліфікації, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції. В особі викладача мають бути поєднані знання й ерудиція вченого, мистецтво педагога, висока культура й інтелектуальна, моральна зрілість, усвідомлення обов'язку та почуття відповідальності.

Викладач вищого навчального закладу виконує функції:

  • • організаторську (керівник, провідник у лабіринті знань, умінь, навичок);
  • • інформаційну (носій новітньої інформації);
  • • трансформаційну (перетворення суспільно значущого змісту знань в акт індивідуального пізнання);
  • • орієнтовно-регулятивну (структура знань педагога визначає структуру знань студента);
  • • мобілізаційну (перетворення об'єкта виховання в суб'єкт самовиховання, саморуху, самоствердження).

Відтак, у психолого-педагогічній структурі діяльності викладача виділяють певні функціональні компоненти. Зокрема, Н.В. Кузьміною було доведено доцільність виокремлення та урахування гносеологічної, конструктивної, організаційної, комунікативної компонент [4].

Гносеологічна компонента передбачає педагогічну діагностику, моніторинг викладачем форм і методів педагогічної діяльності, вивчення, аналіз та узагальнення власного й передового педагогічного досвіду, самоосвіту й самовиховання. Конструктивна компонента визначає добір, моделювання та проектування навчально-виховного процесу, діяльності студентів, власної діяльності та поведінки у взаємодії зі студентами. Організаційна компонента охоплює організацію різних видів діяльності студентів відповідно освітніх цілей, власної діяльності та поведінки у процесі безпосередньої взаємодії зі студентами. Комунікативна компонента передбачає налагодження педагогічно доцільних способів взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу ВНЗ, співвіднесення своєї діяльності з державним завданням, доведеним до керівника як громадянина [4].

Психологічна структура діяльності викладача є динамічною, її зміст залежить від конкретних умов, обставин навчально-виховного процесу, генеральних та оперативних цілей. Рівень проходження цієї діяльності викладача залежить від ступеня сфор- мованості професійно важливих умінь і психологічних якостей викладача.

У літературі виділяють рівні готовності викладача до педагогічної діяльності :

  • 1) репродуктивний, який полягає в умінні передати знайомі факти, а також організувати зі студентами усталені форми навчання;
  • 2) адаптивний - передбачає здатність пристосувати викладання до особливостей аудиторії;
  • 3) локально-моделюючий, що дозволяє організовувати навчання та спілкування зі студентами в межах окремих тем і методів передачі знань;
  • 4) системно-моделюючий - полягає в умінні формувати в студентів систему знань, умінь, навичок з предмета загалом;
  • 5) системно-моделюючий діяльність і поведінку - передбачає здатність педагога перетворювати свій предмет на засіб формування особистості вихованців, їх професійної компетентності [4; 7].

Таким чином, структуру діяльності викладача розглядають у двох аспектах. Перший її аспект передбачає взаємозв'язок знань і вмінь - спеціальних у галузі предмета, що викладається; пси- холого-педагогічних, методичних. Другий аспект структури педагогічної праці викладача передбачає діяльність, спрямовану на ефективну організацію навчально-виховного процесу у вищій школі - конструктивну, організаційну, комунікативну, дослідницьку та гносеологічну.

Конкретний зміст праці, права й обов'язки професора, доцента, викладача вищого навчального закладу визначені Уставом відповідного навчального закладу, Положенням про організацію навчально-виховного процесу в даному закладі освіти тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші