Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Методика викладання у вищій школі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Методи контролю знань студентів у вищих навчальних закладах

Розв'язання проблеми підвищення якості підготовки фахівців з вищою освітою на сучасному етапі передбачає значне поліпшення контролю навчальної роботи студентів як важливого засобу управління процесом навчання.

Необхідність контролю навчальної роботи й оцінки знань студентів має об'єктивний характер. Тут діє закономірний зв'язок у ланцюзі: мета навчання - процес - результат - наступна мета. Але для того щоб педагогічно грамотно визначити мету, необхідно точно знати, що вже досягнуто в результаті навчання.

Категорія "контролю" має кілька значень. У дидактиці його тлумачать як спостереження й перевірку успішності студентів, звірення отриманих результатів з еталоном. Контроль при цьому виконує такі функції:

  • • освітню (сприяння поглибленню, розширенню, удосконаленню знань студентів, уточненню й систематизації навчального матеріалу з предмету);
  • • діагностико-коректувальну (через контроль виявляються знання, уміння та навички, утруднення, недоліки, неуспішності студентів);
  • • контролюючу (визначення рівня знань, умінь і навичок студентів, підготовленості до засвоєння нового матеріалу);
  • • виховну (спрямовану на поліпшення особистої дисципліни, розвиток волі, характеру, навичок систематичної самостійної праці студентів);
  • • розвивальну (сприяння розвитку психічних процесів особистості - уваги, пам'яті, мислення, інтересів, пізнавальної активності);
  • • управлінську (забезпечення цілеспрямованості в навчанні студентів).

Види перевірки навчальної роботи студентів визначаються ступенем їхньої адекватності сформульованим принципам контролю знань. У роботі вищої ніколи здійснюються такі види контролю:

  • • міжсесійний контроль (вхідний контроль, поточна перевірка, тематична перевірка);
  • • модульний контроль;
  • • підсумковий контроль;
  • • рубіжний контроль.

Вхідний контроль проводять з метою визначення ступеня готовності студентів до навчання залежно від етапу навчання й місця проведення контролю. Він може здійснюватися, наприклад, на початку навчального року з метою встановлення рівня знань студентів; перед вивченням нового розділу - для визначення питань, які необхідно повторити, ступеня готовності студентів до сприйняття нової інформації, підготовки студентів до практичних або лабораторних робіт, до роботи над першоджерелами тощо.

Поточна перевірка є органічною частиною навчального процесу та проводиться в рамках діючих форм організації навчання у ВНЗ: на лекціях, семінарах, практичних і лабораторних роботах.

Міжсесійний контроль сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів, виробленню в них уміння чітко організувати свою працю, допомагає викладачеві вчасно виявити невстигаючих і допомагати їм, організовувати індивідуальні творчі заняття для найбільш підготовлених студентів. Дані міжсесійного контролю використовуються для внесення відповідних змін у матеріал, що вивчається на лекціях; у зміст консультацій, індивідуальної роботи зі студентами, контрольних робіт, колоквіумів.

Провідне місце в системі контролю навчальної роботи студентів займає семестровий контроль (заліки, курсові), підсумковий і заключний (рубіжний) контроль (семестрові та державні іспити). Заліки, іспити, курсові та дипломні роботи, виробнича й педагогічна практика традиційно вважаються основними формами контролю навчальної роботи студентів. Кількість іспитів, як правило, не повинна перевищувати п'яти, а кількість заліків за семестр - шести, у тому числі не більше двох диференційованих.

Заліки - це підсумкова форма перевірки результатів виконання студентами практичних, лабораторних, курсових робіт (проектів), засвоєння ними матеріалу семінарських занять, практики.

Іспити складаються за білетами, затвердженими на засіданні кафедри.

Курсові роботи (проекти) студенти захищають на засіданнях кафедр або перед спеціально створеними комісіями.

Державні випускні іспити приймає державна екзаменаційна комісія (ДЕК) у заздалегідь певному та затвердженому складі. Крім державних іспитів випускники захищають перед ДЕК дипломні роботи (проекти) чи кваліфікаційні дослідження.

Усі згадані види контролю знань студентів (вхідний, поточний, тематичний, підсумковий) є відносно самостійними, хоча й пов'язаними між собою.

Більшість викладачів усвідомлює, що в системі контролю знань студентів є багато недосконалого, що не відповідає сучасним вимогам. Серед основних недоліків традиційно здійснюваного контролю можна виділити суб'єктивність в оцінюванні навчально-пізнавальної діяльності.

Подоланню недоліків у певній мері сприяє впровадження тестового контролю студентів.

Слово "тест" в англійській мові означає "випробування, проба, експеримент, перевірка". У педагогічній літературі під дидактичним тестом розуміють підготовлений відповідно до певних вимог комплекс стандартизованих завдань, що дозволяє виявити в учасників тестування рівень компетенцій за попередньо встановленими критеріями.

Тест, як правило, складається із двох частин - інформаційної й операційної. Інформаційна частина повинна включати чітко та просто сформульовану інструкцію (що і як варто виконувати учасникові тестування). Бажано, щоб інструкція супроводжувалася прикладом виконання. Операційна частина тесту складається з певної кількості тестових завдань. Виконані тестові завдання потребують відповідної оцінки й визначення знань того, хто тестується.

Переваги тестового контролю перед іншими формами контролю полягають у наступному:

  • • тестовий контроль надає можливість викладачеві протягом досить обмеженого часу перевірити якість знань у значної кількості студентів;
  • • знання оцінюються більш об'єктивно. У процесі тестування увага студентів фіксується не на формулюванні відповіді, а на осмисленні її суті, у зв'язку з чим створюються умови для постійного зворотного зв'язку між студентом і викладачем.

Однак, тестовий контроль знань має й істотні недоліки:

  • • існує ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадки про неї;
  • • присутні недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення студента без урахування рівня розвитку особистості);
  • • істотні витрати часу на складання необхідного "банку" тестів, їхніх варіантів, трудомісткість процесу;
  • • необхідність високої кваліфікації викладачів й експертів, які розробляють тестові завдання.

Контроль як основна функція процесу навчання в сучасній вищій школі піддається істотному переосмисленню. Простежується тенденція його максимальної диференціації й урізноманітнення. Переорієнтація навчання на творчий розвиток особистості студента, формування в нього основних здатностей - компетенцій - потребують змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень майбутніх фахівців.

У педагогічній літературі критеріями оцінювання навчальних досягнень студентів визначаються такі, як-от:

  • • соціальні (активність у суспільному житті, участь у діяльності громадських організацій, уміння попереджати, регулювати конфлікти, самостійно приймати рішення та брати на себе відповідальність за їхнє виконання);
  • • комунікативні (високий рівень культури спілкування в колективі, знання декількох мов і використання їх у практичній діяльності);
  • • інформаційні (уміння знаходити різноманітну інформацію за допомогою сучасних інформаційних технологій, критично її осмислювати й використовувати для здобуття знань);
  • • саморозвитку й самоосвіти (передбачають потребу в самовдосконаленні, підвищенні професійної майстерності, загального рівня культури, розвитку власних здібностей).

Реформа сучасної загальноосвітньої ніколи висуває підвищені вимоги до нової генерації викладачів, які визначають наступний життєвий і професійний шлях майбутніх висококомпетентних фахівців, що лише підтверджує думку про необхідність постійного контролю навчальних досягнень студентів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші