Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Методика викладання у вищій школі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

Історія організації та розвитку науково-дослідної роботи студентів (НДРС) бере свій початок у колишньому Радянському Союзі приблизно з 30-х рр. XX ст. У 50-ті рр. студенти вже брали участь у наукових дослідженнях, які здійснювалися ВНЗ за госпдоговорами. Сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву той факт, що НДРС є одним з найважливіших засобів підвищення якості підготовки та виховання фахівців з вищою освітою, які здатні творчо застосовувати у практичній діяльності досягнення науково-технічного прогресу.

Науково-дослідна робота студентів - це творчий, своєрідний процес, що вимагає наявності цілого ряду здібностей, умінь і навичок, а саме: творчого мислення, глибокого проникнення в сутність фактів і явищ із використанням законів мислення. В Україні система організації НДРС була створена на ґрунті інтенсивного розвитку у ВНЗ наукової праці, розширення мережі наукових закладів, зміцнення творчих зв'язків ВНЗ з підприємствами, галузевими НДІ, а також дослідницькими інститутами Академії наук України, Росії та ін.

Науково-дослідна робота студентів й наука у ВНЗ значною мірою впливають на підготовку фахівців майбутнього, оскільки економічні та соціальні реформи, здійснювані в Україні, значною мірою змінюють характер роботи фахівців. Однією з головних є вимога розвитку фахівця творчого, ініціативного, котрий має організаторські навички й уміння впроваджувати у практику досягнення наукової й технічної думки. Неодмінною умовою виконання цієї вимоги є широке залучення студентів вищих навчальних закладів до науково-дослідної роботи, безпосереднє залучення їх до сфери наукового життя ВНЗ.

Розвиток наукових досліджень у ВНЗ безпосередньо впливає на якість навчального процесу. Це реалізується за умов, коли в змісті навчання висітлюються новітні закономірності, тенденції та шляхи розвитку ринкових відносин.

Розвиток науки у вищій школі передбачає підвищення якості підготовки фахівців, здатних, у свою чергу, після закінчення ВНЗ самостійно вирішувати серйозні наукові завдання, йти в ногу з передовими ідеями теорії та практики управління в умовах ринкової економіки. Тому, саме у ВНЗ важливо прищепити студентам потяг до наукових досліджень, привчити їх уже на цьому етапі мислити самостійно. Таким чином, розвиток науки у вищій школі не тільки змінює зміст і сутність самих наукових дисциплін, а й підказує нові форми та методи організації та здійснення навчального процесу.

Результати науково-дослідної роботи опрацьовуються в нових курсах, лекціях і практичних (семінарських) заняттях. Як свідчить практика, захоплення науковою працею створює самодисципліну в студентів і стимулює засвоєння досліджуваних предметів. При цьому якість засвоєння теоретичного матеріалу значно вище, що досягається скороченням часу, необхідного для засвоєння нової інформації. Такий взаємозв'язок дозволяє студентам успішно виконувати необхідну навчальну програму, самостійно вивчати додаткову літературу й, разом з тим, робити перші кроки в науці. Варто підкреслити, що велику складність у питанні визначення впливу науки у ВНЗ на навчальний процес викликає необхідність ураховувати не тільки стан науки в цей момент, але й реальні перспективи та шляхи її розвитку.

Головна мета НДРС - розвиток, використання творчого та трудового потенціалу студентів для вирішення проблем тієї або іншої галузі народного господарства України.

Тому організація НДРС ВНЗ сприяє підвищенню якості підготовки фахівців, зростанню науково-педагогічної кваліфікації викладачів і науково-педагогічних працівників, безпосередньому використанню значного наукового потенціалу з метою прискорення науково-технічного прогресу й досягнення відповідних економічних і соціальних результатів.

У ВНЗ, на відміну від інших наукових закладів, успішно поєднується навчально-виховна й наукова праця. Причому науково-дослідна діяльність є органічною частиною й обов'язковою умовою успішної роботи вищих навчальних закладів. Студенти не тільки одержують новітню науково-технічну інформацію від викладачів на лекційних і семінарських заняттях, лабораторних роботах і виробничих практиках, але й беруть участь у наукових дослідженнях. Таким чином, підвищення ефективності науково- дослідних робіт у ВНЗ, залучення до їхнього виконання студентів підвищують і якість підготовки фахівців вищої кваліфікації. За рахунок цього наука ВНЗ має можливість омолоджувати наукові кадри, оскільки приплив молодих учених здійснюється постійно. Ця особливість надає великі переваги вищій школі як з огляду на розвиток самих досліджень, так і з огляду на підготовку наукових кадрів. Тому, специфіка роботи ВНЗ має потребу в об'єднанні навчально-виховної й науково-дослідної роботи викладачів, аспірантів і студентів. Типовими в цій галузі є інтеграція й подальша спеціалізація науки у вищій школі, прискорення темпів її розвитку.

Наявність у ВНЗ кафедр і спеціальностей різних профілів і напрямів створює можливість проведення комплексних досліджень. У вищих навчальних закладах часто одержують розвиток наукові дослідження на стику наук (наприклад, економіки й менеджменту, бухгалтерського обліку, маркетингу й менеджменту, фізики й хімії та ін.). Це надає певну перевагу дослідженням, оскільки при всій складності та розмаїтості сучасного світу багатоплановість і комплексність відіграють усе більш вагому роль. Як відомо, ВНЗ мають можливість створювати колективні форми різних підрозділів - такі, як-от: міжкафедральні та міжфакуль- тетські об'єднання, формування загальних груп для виконання тієї або іншої дослідницької роботи тощо.

НДРС за окремими спеціальностями повинна повністю відповідати профілю навчання студентів. Ця робота здійснюється окремими кафедрами відповідно до загальних планів навчальної й наукової праці ВНЗ.

За формою організації розрізняють індивідуальну та групову НДРС.

Під індивідуальною науково-дослідницькою роботою студента вищого навчального закладу мається на увазі комплекс самостійних навчально-пізнавальних і творчо-дослідницьких дій, спрямованих на виконання індивідуальних науково-дослідницьких завдань, курсових і дипломних (кваліфікаційних) робіт, а також самостійної науково-дослідницької діяльності, не передбаченої навчальним планом для обов'язкового здійснення.

Груповою науково-дослідницькою роботою студентів вищих навчальних закладів є сукупність самостійних і групових навчально-пізнавальних і творчо-дослідницьких дій, спрямованих на реалізацію групових науково-дослідницьких проектів, що здійснюються на рівні проблемних гуртків і груп, сумісної разом з викладачами науково-дослідної роботи кафедр.

У будь-якому разі дослідницька діяльність передбачає високу здатність студентів до творчого науково-дослідного мислення. Ця здатність проявляється в тому, щоб, спираючись на сучасний рівень знань у природничих і суспільних науках, здобувати нові наукові знання й упроваджувати їх у практику роботи підприємств різних форм власності.

За ступенем важливості дослідження для народного господарства України НДР класифікують на роботи, які виконуються на замовлення міністерств, і дослідження, які виконуються за планом (з ініціативи інституту або кафедри). При цьому предметом науково-дослідних робіт студентів є прикладні теоретико-експе- риментальні й експериментальні комплексні та диференційовані дослідження у проблемній галузі. Об'єктами цієї роботи виступають підприємства різних форм власності.

М.О. Князян здійснила аналіз зарубіжного досвіду з проблеми організації науково-дослідної діяльності студентів. Такими, що викликають інтерес у системі вищої педагогічної освіти США й Канади, є наступні види самостійної дослідницької діяльності, як складання портфоліо, написання етнічної автобіографії, есе, доповідей, створення проектів, організація аутентичних бесід і публічних презентацій, використання "кейсів", робота з "підготовленими питаннями", що загалом забезпечують системність і систематичність інтеріоризації фахових знань, рефлексивних і дослідницьких умінь майбутніх спеціалістів. У країнах Західної Європи в організації самостійно-дослідницької діяльності значна увага приділяється системному зв'язку теорії та практики, виробленню в студентів у ході самостійної дослідницької діяльності критичних суджень, власної позиції. Тому, тут у професійній підготовці домінують інтерактивні, дискусійні, креативні форми, що віддзеркалюють особистісну позицію та досвід студента, дозволяють установити партнерські стосунки як усередині групи, так і між студентами й викладачем. Самостійно-дослідницька робота пронизує більшість навчальних тем у зарубіжній вищій школі, що сприяє, за оцінками дослідників такого досвіду, цілісності підготовки фахівця безперервної самоосвіти впродовж життя [7].

Задля успішного здійснення науково-дослідницької роботи, як індивідуальної, так і групової, студент має чітко усвідомлювати структуру психолого-педагогічного дослідження, методи та методики психолого-педагогічного дослідження, а також його необхідні складові, тобто: логіка дослідження; проблема й тема дослідження; об'єкт і предмет дослідження; цілі й завдання дослідження; ідея, задум і гіпотеза як теоретичне ядро дослідження; критерії успішності дослідницького пошуку та моніторинг процесу й результатів дослідження; етапи практичної діагностики й перетворення у психолого-педагогічному пошуку [6].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші