Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Методика викладання у вищій школі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система вищої освіти в США

Зараз у США близько 3000 вищих навчальних закладів усіх типів (університети, технологічні інститути, чотирирічні та дворічні коледжі), у яких учиться майже 9 млн. студентів. Із усіх країн заходу США має найбільший відсоток студентів із загальної кількості населення, далі йдуть Японія, Канада, Австралія, Нова Зеландія. Це означає, що у віковій групі населення від 18 до 20 років більш ніж 40% - студенти. Характерною рисою вищої школи США є переважна більшість часток ВНЗ, які складають понад 2/3 від їхньої загальної кількості, хоча 70% студентів учаться в державних ВНЗ. Це пояснюється тим, що серед приватних ВНЗ є невеликі, із числом студентів до 100 чоловік, у той час як у деяких державних ВНЗ учиться кілька десятків тисяч студентів.

Управління вищою освітою в США є децентралізованим, згідно 10-ї поправки до Конституції, уся система освіти підлегла органам управління окремих штатів. На державному рівні керівництво здійснюється відомством освіти, що входить до складу департаменту охорони здоров'я й соціального забезпечення.

Університетська система США містить у собі так звані багато- профільні й дослідницькі університети. Вищі навчальні заклади можуть претендувати на статус багатопрофільного університету, якщо здатні забезпечити навчання в магістратурі, а в дослідницьких університетах ще й за докторськими програмами. Професори й викладачі університетів, крім удосконалення педагогічної майстерності, повинні займатися дослідницькою діяльністю. Якщо навчальний заклад відповідає перерахованим критеріям, то це вже мультиуніверситет з декількома корпусами та коледжами, що забезпечують спеціалізацію у певній галузі знань.

Довгий час найбільший престиж мали Гарвардський, Стенфордський, Каліфорнійський, Нью-Йоркський університети (насамперед тому, що найбільш важливою вважалася гуманітарна освіта). І зараз 70% студентів США займаються за гуманітарними програмами. Організаційно вищий навчальний заклад, незалежно від типу, являє собою систему адміністративних служб і навчальних підрозділів.

Вища школа готовить бакалаврів, магістрів і докторів наук (аналогія з вітчизняним вищим навчальним закладом: коледж - факультет, департамент - кафедра, магістр - аспірант). Очолює коледж і школу декан, що одержує вищий оклад, ніж професор; департамент очолює - професор. Викладацьку роботу ведуть "повні" професори й молодші професори (доценти, асистенти професори й інструктори (викладачі)).

Щоб вступити до університету в США потрібно мати ступінь бакалавра. Щорічно в цій країні випускають 77% бакалаврів, 20% магістрів, 3% докторів наук. Вступні іспити в університет являють собою систему тестів, які розраховані на 2-3 години письмової роботи. У тестах представлені питання на виявлення кмітливості претендентів, логіки, умінь концентрувати увагу.

У США немає єдиних правил організації занять і всього навчального процесу у вищих навчальних закладах. Тривалість навчального року - із середини вересня до кінця травня. Крім літніх канікул протягом навчального року є три канікулярних періоди загальною тривалістю один місяць. Хто виявляє бажання раніше закінчити ВНЗ, той не має додаткових канікул. Крім самостійної роботи, студент може брати участь у роботі літніх шкіл, де він заробляє певну кількість залікових одиниць. 20% курсів є вибірковими, частина - факультативними. Вибіркові курси є заліковими, факультативні ж не враховуються як залікові одиниці.

Тижневе навантаження студентів американських ВНЗ, маючи на увазі аудиторні заняття, становить 16-24 години на молодших курсах, на старших - 14-16 годин. Однак, кожна аудиторна година повинна доповнюватися двома годинами самостійної роботи. Якщо студент запланував собі 16-18 залікових одиниць у семестр (кожна залікова одиниця становить 3 години на тиждень), то тижневе навантаження буде складати 48-54 години. Тривалість лекцій і практичних занять - 50-60 хвилин. Для кожного заняття, оскільки курси значною мірою є вибірковими, формується нова група.

Вимоги до успішності студентів у американській вищій школі не є високими (немає навіть єдиної системи обліку успішності). Як правило, середній бал (1,7) достатній для одержання ступеня бакалавра. На першому курсі цей мінімум становить 1,3 бали. Діє літерна система оцінок, доповнена словесною розшифровкою та числовою вагою.

А - відмінно, оцінюється 4 бали;

В - добре, оцінюється 3 бали;

С - задовільно, оцінюється 2 бали;

D - незадовільно, але припустимо, оцінюється 1 бал;

Е - неприпустимо, оцінюється 0 балів.

Разом з тим, відсоток відрахованих студентів в американських ВНЗ великий і досягає 30-40% від кількості прийнятих на перший курс. Це пов'язано не лише з успішністю, але й з досить високою оплатою за навчання.

За семестр проводяться 2-3 контрольні роботи. До їхньої перевірки залучаються студенти-старшокурсники. Результати поточної перевірки враховуються при виведенні середнього бала успішності з кожної дисципліни.

Екзаменаційні сесії в американських ВНЗ дуже короткі (10-12 днів) і називаються "період для повторення, консультацій і занять".

Крім лекцій і семінарів практикуються нетрадиційні методи й форми навчання: моделювання, рольові ігри, мікровикладання. При моделюванні та рольових іграх студенти можуть зображати шкільний клас. Мікровикладання означає створення маломасштабної ситуації з усіма компонентами навчання. Наприклад, студенти ведуть 10-15-хвилинні уроки для невеликих груп учнів; уроки записують на відеокамеру, після чого переглядають й обговорюють. Подібні нестандартні прийоми навчання повинні готовити студентів до активних і самостійних педагогічних дій.

Важлива частина педагогічної освіти - практика та стажування. В університетах на педагогічну практику приділяється 4-5 тижнів. У педагогічних коледжах практика передбачена на всіх курсах.

Особливістю вищої професійної освіти США є тісна співпраця з випускниками. У масштабах країни активно співпрацює Американська рада колишніх студентів, у кожному ВНЗ існує відділ роботи з колишніми випускниками, що видає журнали реклами своїх випускників, надає допомогу в отриманні більш престижної роботи.

До головних принципів вищої школи в США можна віднести: принцип комерціалізації, принцип практики, які в загальному передбачають, що "випускник є джерелом прибутку вищого навчального закладу", "усе запропоноване має бути впроваджено". Комерціалізація забезпечує покращення матеріального стану вищих професійних закладів, дає самостійний розвиток ВНЗ, але при цьому має негативні сторони, "втрачається поняття цінностей ідей", (знання мають не тільки інструментальне значення, інколи ідеї мають велике значення незалежно від того, дадуть вони прибуток чи ні). Зміст освітнього простору США все більше підкоряється потребам практики та ринку, скорочується кількість філософських курсів, що розвивають критичне мислення студентів. Результатом такого навчання університетів і професійної школи є викладач із "рецептурним" поглядом на викладання предметів, який не може забезпечити розвиток інтелектуальних і соціальних здібностей майбутніх фахівців [3, с. 113.]

Отже, система вищого професійного простору США базується на комерційному ґрунті, практичності навчальних програм, найменшої кількості аналітичних курсів, що може призвести до стримування розвитку аналітичного мислення майбутніх спеціалістів.

Ще однією характерною рисою системи освіти США є відсутність коригувального органу, що затверджує програми для закладів освіти. Уряд країни забезпечує своїм громадянам право на отримання освіти всіх рівнів. Дослідники стверджують, що в американській вищій школі спостерігається тенденція до збільшення обсягу вивчення загальнотеоретичних, економічних, за- гальнонаукових дисциплін. Так, наприклад, у вищих економічних коледжах на вивчення загальнотеоретичних та економічних дисциплін відводиться 75% загального обсягу навчального часу, а у порівнянні з країнами Європи цей відсоток складає 65% від обсягу програми дипломованого спеціаліста [4].

Престиж університету в США залежить від того, наскільки його випускники будуть влаштовані на ринку праці країни, освіта в США отримала назву "підприємницької", оскільки віддзеркалює підприємницький характер американського суспільства. 0.0. Романовський, вивчаючи систему освіти США, зазначає, що "студенти Америки витрачають у два рази менше часу на навчання, ніж студенти Європи або Японії", вони використовують набагато менше часу на академічні заняття, але мають можливість працювати практично, набуваючи певні навички [8, с. 181-184].

У навчальних закладах США навчання відбувається не тільки академічним способом, але й за допомогою комп'ютерної мережі. У такий спосіб викладач у певний час може перевірити систему самостійної роботи кожного студента, провести консультування.

Таким чином, американська вища професійна школа формує свій освітній простір, вирішуючи такі ж питання, що й усі країни Європи: проектування необхідної кількості вищих навчальних закладів у країні та спеціалістів з вищою освітою; можливості забезпечення загальною вищою освітою взагалі; виокремлення головного завдання вищої школи та його правильного й вчасного оновлення та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші