Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Методика викладання у вищій школі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система вищої освіти в Німеччині

Вища освіта в Німеччині має давню історію. Численні німецькі університети були створені в часи Середньовіччя. З тих пір вони підпорядковувалися землевласникам, найчастіше безпосередньо князеві й пишалися своєю автономією. Вона полягала в системі внутрішнього самоврядування, однак фінансування все одно здійснювалося князем, якому професори приносили присягу.

Питаннями вищої освіти в Німеччині сьогодні займається Комісія з планування освіти. Крім того, діє федеральне Міністерство освіти і науки, Рада ректорів, наукова Рада й інші федеральні органи, кожен з яких виконує свої функції.

На чолі вищого навчального закладу перебуває ректор і його заступник (проректор). Вищим органом влади є сенат. Сенат обговорює питання планування, розвитку наукової праці, навчального процесу, але не займається організацією поточної роботи. Цю функцію виконує головне правління, що зазвичай включає комітети з навчальних питань, студентських справ, фінансів, майна й будівництва та відділ кадрів.

Університетська та взагалі вища освіта Німеччини поєднує наукові дослідження з навчальним процесом при достатній увазі до формування особистості студента. Германія законодавчо захищає права громадян (які мають атестат про середню освіту) на безкоштовну освіту без здачі вступних іспитів.

Перше, що відрізняє організацію німецького університету - це незначна роль або повна відсутність кафедр. Кафедра – це трибуна. Кафедра припускає професорські обов'язки: на дверях німецьких університетів немає написів "кафедра", тільки - "професор". Він виконує основне навчальне навантаження. Немає доцентури, а є помічники, які працюють у тій галузі, що й професор, є співробітники й аспіранти, секретар. Професор має кабінет, телефон, апаратуру й оргтехніку.

Друга особливість - відсутність розподілу на факультети. У більшості університетів факультети були ліквідовані ще в 60-ті рр. їм на зміну прийшли так звані спеціальності.

Більш дрібна структура - "семінар". Кожен семінар відіграє роль кафедри. Дослідницький інститут - окрема структурна одиниця усередині спеціальності, його співробітники не пов'язані з викладанням, вони займаються тільки наукою.

Для вступу в університет необхідно мати тільки один документ - шкільний атестат. Квоту для вступу визначає центральне відомство, визначаючи кількість навчальних місць шляхом установлення прохідного бала на основі шкільного атестата. Відсіювання при цьому є досить значним. Залишаються найбільш підготовлені - це головний принцип університетської освіти. Вступають сотні, а залишаються десятки. Термін навчання підраховується не за роками, а за семестрами. За ними проводиться й прийом до університету - (на І семестр або на II семестр). За семестрами також зараховується кількість рефератів і заліків, строки занять, їхній початок і закінчення. Так, у Гамбурзі перший (зимовий) семестр починається з 1 жовтня й закінчується ЗО березня, у нього включені 10-12 днів різдвяних канікул. Літній семестр починається з 1 квітня й завершується ЗО вересня. Ці строки ніколи не змінюються. Так само точно позначені дати вступних і підсумкових лекцій - 23 жовтня й 10 лютого в зимовому семестрі, З0 квітня й 15 липня - у літньому.

Після зарахування студент сам складає план своєї роботи на час навчання, самостійно планує своє академічне життя. Самостійно обирає дисципліни, які буде вивчати, спеціальність, яку буде вивчати, за якою буде здаватися іспит, строк навчання, професорів і семінари. Він сам визначає, яким іспитом закінчить своє навчання: або буде здавати державний іспит, або вийде на захист магістерської роботи (диплома). Потім він може сам змінити цей план.

Усі 8 (12 або 13) семестрів навчання студента в університеті розподіляються на два періоди: початкове навчання й основне навчання.

Від вибору кількості спеціальностей залежить термін навчання в університеті. На кожну спеціальність, зазвичай, приділяється 4 семестри. Якщо студент обрав три спеціальності - навчання триває протягом 12-14 семестрів. Переводу з курсу на курс під контролем декана немає, тривалість навчання залежить від можливості переходу з одного університету в іншій.

Набір форм і методів навчання в німецьких університетах близький до українського: лекція, семінар, практичне заняття. Вибір семінару залежить від симпатій студента до викладача, його наукових інтересів. Студент самостійно планує роботу на тиждень. Основне завдання семінару навчити студента мати свою точку зору й захищати її. На кожний семінар подається реферат (нагадує курсову роботу) обсягом 20-25 сторінок. Таких робіт може бути дві, три, п'ять залежно від здібностей студента.

В університетах Германії, у цілому, перевага надається модульній системі при побудові програм. Структура модулів представляє собою об'єднання тем певної спрямованості до тієї чи іншої професійної діяльності. В модулях представлені різні форми активного навчання студентів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші