Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Методика викладання у вищій школі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

Розвиток вищої освіти в Україні: тенденції, проблеми й шляхи вирішення

Вища освіта є фундаментом людського розвитку й прогресу суспільства. Вона виступає гарантом індивідуального розвитку, інтелектуального, духовного й виробничого потенціалу суспільства. Розвиток держави, структурні перетворення на мікро- й макроекономічному рівні повинні гармонійно поєднуватися з реформою вищої освіти для задоволення потреб і прагнення людей, насамперед молодих, установлення нової системи цінностей; відповідати запитам людства щодо змін, як у суспільному, так і в приватному секторах.

Формування ринкових відносин, становлення в Україні демократичної держави визначають зміну цільових настанов вищої освіти як соціальної системи й елемента інфраструктури ринку праці.

Перехід країни до ринкової економіки обумовив реформування вищої освіти, що повного мірою сприяло б формуванню самостійного мислення, посиленню індивідуального підходу до розвитку творчих здібностей, корінному поліпшенню професійної підготовки фахівців, здатних працювати в умовах ринкової економіки. Від цього багато в чому залежить, якою мірою майбутні фахівці зможуть поєднувати сучасні знання, професіоналізм із соціальною активністю й високою моральністю. Актуальність реформування зростає в зв'язку з тим, що характер попиту на робочу силу змінюється докорінно, відображуючи перехід усієї економічної системи до нового інформаційного типу зайнятості.

Відтак, політика держави в галузі вищої освіти повинна передбачати: створення умов для підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці шляхом підвищення якості підготовки робочої сили; формування соціального замовлення на професійну освіту й участь у визначенні обсягів і профілів підготовки фахівців у професійних освітніх установах різного рівня, спеціалізації

й типу; надання громадянам широкого переліку послуг у галузі профорієнтації й вибору форм сучасних програм навчання; пріоритетний підхід до організації професійного навчання громадян, які особливо мають потребу в соціальному захисті; сприяння трудовій активності населення, розвитку підприємництва та різних форм самозайнятості.

Нова структура освіти та професійної підготовки в Україні поки що не набула тої чіткості, що мала раніше. Наприклад, освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст" розглядається й як вищий ступінь професійно-технічної освіти, і як перший ступінь вищої освіти. Рівні вищої освіти дотепер не мають чіткої законодавчої й наукової визначеності, у зв'язку із чим неоднозначно вирішуються питання застосування в економіці фахівців різних рівнів підготовки, що далеко не завжди сприяє економічній ефективності.

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра в Україні не має чіткого статусу, наближаючись ближче до фахівця, аніж до кандидата наук, хоча в світовій практиці це вже науковий рівень.

Реорганізація вищої освіти відповідно до вимог ринкової економіки - комплексне завдання. Воно включає нові підходи до питань фінансування й самофінансування освітніх установ; модернізацію управління як усією системою професійної освіти, так й окремими її установами; відновлення кваліфікації професорсько- викладацького складу; зміна форм, методів і підвищення якості навчання студентів; перегляд професійної структури підготовки фахівців і багато інших питань.

Однією з головних причин різкого зростання попиту на сучасну вищу освіту (навіть за умови платного навчання) є також практично нульова можливість для молоді реалізуватися у професійній сфері відразу після школи, без професійної освіти. З іншого боку, широка мережа державних і недержавних вищих навчальних закладів пропонує доступні й різноманітні можливості навчання на перспективних спеціальностях.

Для формування конкретних економічних механізмів забезпечення галузі освіти та професійної підготовки основним фактором виступає законодавча база бюджетної й податкової систем України. На сьогодні стан цієї бази не відповідає вимогам усіх рівнів управління, що, з цієї точки зору, є значною перешкодою на шляху підвищення ефективності діяльності галузі. Має потребу в удосконаленні податкове законодавство в частині оподатковування навчальних закладів і засобів підприємств, які спрямовані на підготовку персоналу.

Особливості організаційно-економічного механізму, що відповідає сучасній концепції освіти, повинні знайти відображення в Цивільному, Податковому й Бюджетному кодексах. Подолання кризи у фінансуванні системи освіти та професійної підготовки значно полегшиться у випадку створення сприятливої законодавчої атмосфери, яка б допомагала системі освіти не тільки вижити, а й розвиватися.

Потреба у вищій освіті набуває особливо виразного соціального пофарбування, оскільки одержання вищої освіти у багатьох країнах розглядається як символ вищого споживчого стандарту та способу життя середнього класу. У вищій освіті реалізуються також зростаючі соціальні потреби людей в своєму подальшому духовному й інтелектуальному розвитку.

У розвитку вищої освіти України наростають прогресивні тенденції, які, зокрема, позначаються на збільшенні обсягів і вдосконаленні структури підготовки студентів. Разом з тим, великі проблеми слугують причиною недостатності фінансових ресурсів, нерівномірності розвитку вищої освіти в регіонах України, обмеженню громадян у доступі до безкоштовної вищої освіти, пробному працевлаштуванню випускників. Ми ще не можемо стверджувати, що відбулася переорієнтація системи вищої освіти на потреби ринку праці, оскільки значна частина випускників працюють не за фахом або перенавчаються (здобувають іншу вищу освіту) відразу по закінченню основного навчання.

Основною причиною, що стримує прогресивний розвиток освіти та професійної підготовки, є низький попит на висококваліфікованих працівників в умовах кон'юнктури ринку праці, нестабільності економічного розвитку, відсутності чітких економічних пріоритетів.

Стратегічним завданням держави в цьому напрямі виступає забезпечення умов для ефективного використання й адекватного оцінювання висококваліфікованої роботи: збереження наявних і створення нових робочих місць, створення передумов для впровадження на підприємствах усіх секторів економіки серйозної, успішної й ефективної концепції підвищення якості робочої сили.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші