Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Ангстремменеджмент авіапідприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інструменти формування та прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах

Економіко-математичне моделювання ефективності ангстремменеджменту

Моделі ангстремменеджменту в процесі ефективного прийняття управлінських рішень авіапідприємств містять основні елементи самого процесу (мету, альтернативи, стан зовнішнього та внутрішнього середовища, тимчасовий аспект рівня кваліфікації усіх рівнів працівників). Класифікація моделей ангстремменеджменту будується на основі встановлення категоріальної участі вищеназваних елементів моделі. Наочним способом структурування та вирішення проблем ангстремменеджменту за умови, наприклад, невизначених очікуваннях професійного росту працівників авіапідприємств є економіко-математична модель залежності рівня ефективності ангстремменеджменту від кваліфікації, практичного досвіду та інтуїції штату.

Однією з поширених в економіко-математичному моделюванні на сьогодні є рейтингова оцінка.

Оцінювання рівня ефективності ангстремменеджменту авіапідприємств в даному дослідженні здійснено за наступними групами показників: перспективність людського фактору; ефективність інтелектуальної (розумової) діяльності персоналу; техніко-технологічна характеристика підприємства; майновий та фінансовий стан підприємства; рівень рентабельності пропозицій та ділової активності керівників підприємства; рівень ризиків у сучасних умовах. Загальний інтегральний рейтинговий бал рівня конкурентної переваги підприємства визначено у межах від 0 до 1. Чим ближче він до 1, тим вище рівень ефективності ангстремменеджменту.

Взагалі рівень результативного показника формується під впливом багатьох чинників. Основним завданням, яке вирішено в процесі розроблення економіко-математичної моделі, стало виокремлення ролі людського чиннику із загальної маси найсуттєвіших факторів. Дане завдання вирішено за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, що дозволив визначити тісноту зв'язку між результативним показником (ефективністю прийняття управлінських рішень) та багатьма чинниками (серед яких самим вагомим виявився людський фактор). Виділено наступні етапи кореляційно-регресійного аналізу.

По-перше, на основі апріорної інформації визначено всі чинники, які впливають на результативний показник. Зокрема, зібрано статистичну інформацію, необхідну для кореляційного аналізу. По-друге, кореляційним аналізом визначено рейтинги кожного з факторів та виокремлено групу менш значимих. По-третє, досліджено характер зв'язків між чинниками та результативним показником. По-четверте, на основі стандартних критеріїв проведено статистичне оцінювання результатів аналізу з прогнозуванням можливості їхнього практичного застосування.

Для побудови математичної моделі обрано незалежні чинники. Враховуючи те, що ефективність ангстремменеджменту авіапідприємств оцінюється на підставі нормалізованих показників, до моделі обґрунтовано включено вже нормалізовані значення.

Автором особисто складено анкету (Додаток Е) для проведення вибірки факторів моделі.

За допомогою питань анкети зі складових категорії "ангстремменеджмент" було обрано 8 найбільш суттєвих факторів ефективності та конкурентоспроможності авіапідприємств у сучасних умовах жорсткої конкуренції. Вибірку проведено за допомогою факторного аналізу, конкурентного аналізу (що дозволив отримати вичерпну інформацію про зовнішнє середовище й конкурентне оточення) та глибинного дослідження.

У результаті проведеного аналізування відібрано фактори (показники), які найбільш узагальнено характеризують діяльність підприємств: майновий та фінансовий стан підприємства (); середньомісячна заробітна плата працівників основної діяльності (); рівень професійної підготовки (); рентабельність пропозицій керівництва (); перспективність людського потенціалу (); техніко-технологічна характеристика авіапідприємства 6); середньодобова продуктивність підприємства (); рівень ризиків у сучасних умовах ().

Досліджено вплив цих 8-ми факторів на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємств та виявлено найпотужніші (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Попарні коефіцієнти кореляції обраних показників діяльності підприємств

1,0

0,1505

0.0203

-0,0757

0,5365

0,0687

0,7465

0.5973

0,6917

1,0

-0,1291

0,3033

0,3238

0,0275

0,2912

0.3575

0.5793

1.0

0,1521

-0.0635

0.1241

-0.1015

0.0746

0,2542

1,0

-0,0500

0,0190

0,0714

-0.1026

0,3542

1,0

-0,0721

0,1547

0.5536

0,6055

1,0

0,0041

-0,0443

0,2504

1,0

0,4231

0,5978

1,0

0,6110

1,0

* Офіційний сайт Державного комітету статистики України – [Електронний ресурс]. Режим доступу: ukrstat.gov.ua

Примітка: розраховано автором

Для побудування матриці парних кореляцій використано формулу

(4.1)

де – коефіцієнти парних кореляцій між i-тою та j-тою факторною ознакою.

Матриця парних кореляцій:

Оскільки значення коефіцієнтів кореляції є випадковими та суттєво залежать від обсягу спостережень, їхню значущість оцінено за /-критерієм Стьюдента. Коефіцієнт кореляції вважається значущим, якщо фактичне значення t-критерію є вищим табличного.

Таблиця 4.2

Значення t- критеріїв Стьюдента

10.72

7.031

2.192

3.271

7.713

2.152

7.501

7.864

1,997 (α = 0.05)

Примітка: розраховано автором

Для обчислення коефіцієнту кореляції за критеріям Стьюдента використано формулу

(4.2)

де R – коефіцієнт множинної кореляції кількості п – кількість спостережень т – кількість незалежних факторів

З того, що для всіх обраних чинників фактичне значення /-критерію перевищило його табличне значення, зроблено висновок, що зв'язок між чинниками й результативним показником – надійний, а величина коефіцієнту кореляції – значуща.

Після вибору чинників виконано моделювання об'єкту (авіапідприємства) й одержано модель, яка встановила зв'язок між чинниками та результативним показником (ефективністю ангстремменеджменту). Використано пакет статистичного аналізу Stat Soft Statistica 6.0.

Результати моделювання наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Результати моделювання зв'язків між чинниками та результативним показником

0,173765

0,010109

17,1895

0,143891

0,069586

0,035871

0,017347

2,06782

0,256388

0,039734

0,073716

0,011424

6,45257

0,268509

0,032829

0,074314

0,009086

8,17909

0,248481

0,033849

0,069229

0,009431

7,34093

0,386871

0,048078

0,109031

0,013550

8,04671

0,226314

0,031362

0,060476

0,008381

7.21621

0.323035

0.059476

0.097351

0,017924

5.43134

0.098010

0.043312

0.028309

0,012510

2.26286

Примітка: розраховано автором

де а – вільний член рівняння регресії; В – параметри рівняння регресії; – стандартні похибки параметрів рівняння регресії; – бета-коефіцієнти; – стандартні похибки бета-коефіцієнтів; t- критерії Стьюдента.

- середня відносна похибка:

(4.3)

Бета-коефіцієнти показують на яку долю свого середньоквадратичного відхилення збільшиться або зменшиться результативний показник, якщо величина чинника збільшиться на одне середньоквадратичне відхилення. Порівняння бета-коефіцієнтів дозволило зробити висновок про відносний ступінь впливу кожного чинника на результативний показник.

Таблиця 4.4

Основні етапи побудови економіко-математичної моделі

Етап

Модель

Коефіцієнт

множинної

кореляції

Коефіцієнт

детермінації

Критерій

Фішера

Стандартна

похибка

апроксимації

1

0,6919

0.4787

58.778

0.0728

2

0.8425

0,7098

77,060

0,0547

3

0.8968

0.8042

84.872

0,0453

4

0.9207

0.8477

84.864

0.0403

5

0,9388

0,8813

89,067

0.0359

6

0,9570

0,9157

106,851

0,0305

7

0.9714

0.9436

138. 700

0,0251

8

0,9738

0,9483

130,622

0,0242

Примітка: розраховано автором [108]

З метою перевірки значущості параметрів рівняння регресії використано /- критерій Стьюдента, фактичне значення якого зрівняно з його табличною величиною

Отримано, що шість з восьми обраних показників мають /-критерій суттєво вищий за його табличне значення і два показника – трохи нижчі (для 2,068, для). Найвагомішими та найвпливовішими виявилися х3

– рівень професійної підготовки та- перспективність людського потенціалу.

Для обґрунтування доцільності включення до моделі показників, які мають /-критерій Стьюдента нижчий за табличне значення, визначено параметри моделі за основними етапами множинного кореляційного аналізу.

(4.4)

(4.5)

- середнє квадратичне.

Використано критерій Фішера (F) для того, щоб переконатися у адекватності моделі. Крім того, визначено середню похибку апроксимації, коефіцієнти множинної кореляції й детермінації. Стандартна похибка апроксимації використовується для статистичної оцінки точності моделі.

F-статистика (критерій Фішера), за формулою (спрощений варіант для перевірки нульової гіпотези):

а – вільний член рівняння регресії.

(4.6)

Стандартна похибка апроксимації

(4.7)

Розроблена економіко-математична модель [108] дала змогу оцінити залежність рівня ефективності ангстремменеджменту авіапідприємства від рівня професійності персоналу та основних показників їх діяльності за всіма параметрами. Вона відповідає вимогам, які висуваються до моделей такого типу.

Коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,9738, коефіцієнт детермінації – 0,9483, що вказує на високу збіжність розрахункових та фактичних значень. Коефіцієнт детермінації вказує на те, що ефективність ангстремменеджменту авіапідприємств на 94,83% залежить від зміни включених до моделі чинників (основним з яких є рівень професійної підготовки авіапрацівників).

Фактичне значення критерію Фішера значно вище, ніж його табличне значення. Стандартна похибка апроксимації дорівнює 0,0242, або 2,42%. З урахуванням того, що в економічних розрахунках допускається похибка у 5-10%, зроблено висновок, що побудована модель достатньо точно описує взаємозв'язок рівня ефективності ангстремменеджменту авіапідприємств від рівня професійної підготовки та основних показників діяльності авіапрацівників.

Таким чином, вплив показників на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства відображено моделлю [108]:

(4.8)

На основі отриманої моделі можна не лише визначати рівень ефективності ангстремменеджменту одного авіапідприємства, а й порівнювати його з аналогічними показниками пов'язаного з ним підприємства (наприклад, на основі даної моделі можна відслідковувати динаміку взаємозв'язку та взаємозалежності літакобудування й економічної стійкості аеропортів та зробити висновки щодо доцільності співпраці авіапідприємств).

Нижче наведено розрахунки цього зв'язку в залежності від ефективності ангстремменеджменту машинобудівного заводу ДП "Антонов" та аеропорту "Антонов" на основі їх звітності, проведеного опитування та статистичних даних по авіапромисловості, підгалузі та в цілому по економіці.

З метою забезпечення порівняння різних авіапідприємств оцінювання окремих факторів-компонентів моделі зроблено на основі рейтингової оцінки аналогічних авіапідприємств. Відповідно, чим більше значення по показникові, тим гірша ситуація у даній сфері. Даний рейтинг співвідношено з кількістю підприємств, які проходили ранжування за цей рік, та скориговано таким чином, що отримане значення використано у моделі. Аналогічно табл. 3.3, результати розрахунків наведено у табл. 4.5 та табл. 4.6

Таблиця 4.5

Ефективність ангстремменеджменту машинобудівного заводу ДП "Антонов" стосовно забезпечення економічної стійкості партнера-аеропорту за розробленою моделлю

Pp.

2013

11

7

26

12

22

22

16

69

0,464

2014

9

38

31

22

16

18

38

77

0,425

2015

75

7

29

35

10

13

16

72

0.421

Примітка: розраховано автором на основі фінансової звітності підприємства

В результаті проведених досліджень можна із впевненістю сказати, що показники ефективності ангстремменеджменту машинобудівного заводу ДП "Антонов" свідчать про наявний загальний потенціал (100%), що використовувався приблизно на 42-46%.

Таблиця 4.6

Ефективність ангстремменеджменту аеропорту "Антонов" стосовно забезпечення життєздатності партнера-літакобудівного заводу за розробленою моделлю

Pp.

2013

50

45

70

49

124

60

45

11

0,249

2014

98

124

68

47

127

56

124

69

0,131

2015

зо

34

47

42

17

27

51

12

0,353

Примітка: розраховано автором на основі фінансової звітності підприємства

На авіапідприємстві "Аеропорт "Антонов" загальний (інтелектуальний + фінансовий + виробничий) потенціал використовувався лише на 13-35% існуючих ресурсів та можливостей.

Таким чином, можна із впевненістю стверджувати, що на даних авіапідприємствах ще є ресурси та можливості для покращення показників їх діяльності. При цьому важливо пам'ятати, що за гальмуванням досягнення успішності та ефективності прийняття управлінських рішень завжди стоїть загроза корпоративного захоплення та штучного банкрутства авіапідприємств.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси