Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Генеза релігії та її ранні форми

Основні концепції виникнення релігії

Існують різні погляди на походження релігії. Виокремились два основні підходи. Перший – теологічний – стверджує, що релігія має божественне походження, другий – науковий – стверджує її соціальні витоки.

Так, теологічні теорії ґрунтуються на твердженнях про надприродні причини та обставини походження релігії і вони не підлягають історичному осмисленню. Підставою є Святе Письмо, де розповідається, що світ та людину було створено Богом; ним же була дана людині релігія у завершеному вигляді. Про це свідчать "Веди" – зібрання священних канонічних текстів, – які, нібито, існують від початку виникнення світу. Виразний опис акту творення дають Біблія та Коран – одвічні священні книги аврамічних релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Історія отримання від Бога людьми цих книг є різною, але сутність залишається єдиною – Бог є автором творення не лише світу, а й людини. "І створив Господь Бог людину з праху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і стала людина живою душею". (Буття: 2,7). І, як висновок, – релігія має божественну природу, вона виникає разом з людиною та має характер монотеїзму.

Теорію божественного походження релігії звичайно розвивали християнські богослови. Отці церкви, такі як Афанасій Олександрійський (295 – 375 pp.), Василій Великий (330 – 379 pp.), Іоан Златоуст (350 – 407 pp.), Іоан Дамаскін (675 – 753 pp.), Августин Блаженний (354 – 430 pp.). Тома Аквінський (1225 – 1274 pp.). Теологічна (традиціоналістська) теорія не потребує доведення, оскільки ґрунтується на вірі. Значного поширення вона набула в християнстві.

Цю споконвічну проблему намагались вирішити мислителі різних історичних епох. Так, античні філософи Геракліт, Демокріт, Сократ пояснювали виникнення релігії, з одного боку – як результат прямої залежності людини від грізних сил природи, з іншого боку – як спосіб можновладців упокорити народ. Давньогрецький мислитель Платон (427 – 347 pp. до н.е.) вважав, що існує реальний світ речей та світ ідей. Людська душа, перебуваючи у світі ідей, споглядала єдине, яке є нематеріальною субстанцією всього світу. Це єдине і є Бог, якого і згадує душа людини в реальному світі. Збагнути не лише сутність природи, а й те, що поза нею, прагнув і Арістотель (384 – 322 pp. до н.е.). І, оскільки йшлося про сфери трансцендентного, великий мислитель свою філософію називав теологією, наукою про Бога.

Наукові теорії походження релігії, які виникають у XVIII – XIX ст., ґрунтуються на значному емпіричному та теоретичному матеріалі. Вони сприяли виникненню релігієзнавства, яке поставило завдання неупередженого дослідження релігій світу. Було установлено, що монотеїзм є не висхідним пунктом релігійної історії, а продуктом багатовікового розвитку релігії, починаючи з найпростіших форм вірувань первісних людей. При цьому все ж незрозумілими залишалися самі передумови релігійних вірувань.

Однією з теорій, що намагалися дати таке пояснення є прамонотеїзм, що стверджує споконвічне існування єдиного Бога. Головні ідеї цієї теорії були сформульовані шотландським ученим Е. Ленгом в книзі "Становлення релігії". Але найгрунтовнішими були докази католицького священика В. Шмідта, який створив 12-томну працю "Походження ідеї Бога". На думку автора, головна ідея полягає в тому, що всі попередні вірування грунтуються на залишках найдавнішої віри в єдиного Бога-Творця. Людство, в силу своєї недосконалості на ранніх стадіях свого існування, спотворювало цю віру.

Багато прибічників наукового дослідження релігії стверджували, що у первісних людей (на ранньому етапі їх існування) не було релігійних вірувань. Але згодом, на основі матеріалів, що з'явились в результаті наукового дослідження народів, що мають низький рівень культурного розвитку, було доведено, що у них також є певні релігійні вірування та культова практика. На цій основі зроблено висновок, що найпростіші форми релігійних вірувань існували уже 40 тис років тому.

Перше натуралістичне пояснення походження релігії дали французькі просвітники XVIII ст. їхніми послідовниками були представники німецької класичної філософії Л. Фейербах (1804 – 1872 pp.), а також такі мислителі, як К. Маркс (1818 – 1883 pp.) та Ф. Енгельс (1820 – 1895 pp.). Головні ідеї цієї теорії – добро, краса та гармонія, що, значною мірою, ототожнюється з Богом. У другій половині XIX – XX ст. на основі різних наукових методів пізнання (історичного, лінгвістичного тощо) були сформовані концепції виникнення релігії як духовного явища.

Анімістичну теорію (лат. anima – душа) започаткував англійський етнограф Е. Тайлор, який стверджував, що появу релігії зумовила віра в душу. Людина намагалася розкрити особливість таких своїх станів, як сон, обморок, галюцинації тощо.

Англійський філософ і соціолог Г. Спенсер (1820 – 1903 pp.) виводить походження анімізму з ідеї "двійника": первісна людина бачила свого двійника уві сні, чи в екстатичному стані і в неї з'явилась думка про подвійну сутність людини.

Етнологічний підхід обґрунтовував англійський антрополог Дж.Фрезер (1854 – 1941 pp.). У творі "Золота гілка" він демонструє підтвердження того, що розвиток людства розпочався з магії, яка передувала релігії.

Психологічну теорію заснував австрійський психолог 3. Фрейд (1856 – 1939 pp.). Релігія є наслідком психічних переживань людини, яка перебуває у стресовій ситуації. У Фрейда психічне передує соціальному та визначає його, а тому психологічне сприйняття світу первісною людиною зумовлює релігійне світорозуміння.

Феноменологічний підхід репрезентує румунський релігієзнавець М. Еліде (1907 – 1986 pp.,); він полягає в дослідженні ахронної сутності "релігії в собі", в утвердженні думки про позаісторичний характер релігії, оскільки їй притаманна "сокровенна сутність".

Безперечно, цим не вичерпується множинність концепцій походження релігії, оскільки це явище є надзвичайно складним та глибинним.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші