Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Індуїзм

В середині І тис. до н. е. в Індії на основі ведизму та брахманізму виникає індуїзм, який стає національною релігією індусів. Термін "індуїзм", пов'язаний з назвою річки Інд і з'явився в працях європейських індологів у XVIII ст. Самі індуїсти (індуси) визначають свою релігійну

приналежність терміном "дхарма", який має різні значення. Появу індуїзму спричинили економічна та політична кризи, загальні соціальні зрушення. Крім того, брахманізм з його суворою кастовою системою, виявився консервативною релігією, що не відповідала новим історичним умовам.

На відміну від брахманізму, в індуїзмі значною мірою знайшли вияв місцеві дравідські (дравіди – автохтонне, доарійське населення) вірування та культи, що залишалися за межами ортодоксальної релігії аріїв. Відчутний вплив мали Упанішади. Становлення індуїзму тривало упродовж багатьох століть. Індуїзм не є чітким системним утворенням. Але існує внутрішня єдність на соціальному, ідейному та культовому рівнях. Священною мовою Вед є санскрит.

Віровчення індуїзму, що склалось на ведичній основі, успадкувало концепцію переселення душ, яка отримала подальший розвиток: осмислювалась можливість злиття людської душі Атмана зі світовою – Брахмою.

Основними життєвими орієнтирами людини є: дхарма (безперечне виконання всіх релігійних приписів), артха (матеріальне благополуччя), кама (чуттєві радощі) та мокша (духовне звільнення). Для індуїзму є характерним уявлення про циклічність існування Всесвіту – повторюються етапи творення, збереження та знищення. Існує концепція тимчасових епох, що послідовно змінюються. Вважається, що нині людство живе за несприятливої "епохи темряви" (калі-юга), коли існує зло та нехтується істина.

В культовій практиці індуїзму центральне місце посідає храмова пуджа (поклоніння), в якій головну роль відіграє жрець, що здійснює ритуали жертвопринесень духу божества, що зображується в антропоморфному вигляді. Самі жертвопринесення мають вигляд фруктів, овочів, квітів тощо. В культі використовується мистецтво музики та танцю.

Значний вплив на формування нових релігійних уявлень мали епічні твори Рамаяна, Махабхарата та пурани. Рамаяна – давньоіндійська поема. Традиція називає її автором поета Вальміки. В ній оспівуються подвиги Рами – земного втілення бога Вішну.

Махабхарата розповідає про жорстоку міжусобну війну в племені бхаратів, що була розпалена між двома царськими родами пандавів та кауравів. Вважається, що творцем поеми був мудрець В'ясу.

Пурани – релігійні тексти, що склалися в III – VI ст. В них передається картина творення світу, викладається космогонічна теорія індуїзму зі специфічним для нього поділом часу на космічні періоди. В пуранах детально розповідається про діяння різних божеств (в першу чергу Вішну, Шіви та його дружини Дурги). Крім того, вони включають численні обрядові приписи, що детально регламентують поведінку віруючого. Складення тексту традиція приписує також мудрецю В'ясу.

Відбулися зміни в стародавньому пантеоні: старі боги Агні, Сур'я та Індра відійшли на задній план. Головну роль стала відігравати тріада – Брахма, Шіва та Вішну. Брахма – творець Всесвіту, що замінив в пантеоні ведійського Праджапаті. Його можна трактувати як втілення Абсолюту. Він контролює світопорядок. На землі Брахма установив кармусвітовий моральний закон. Це достатньо абстрактне божество. Його культ ніколи не було поширено. Найпопулярнішими серед індусів були Шіва та Вішну.

Шіва – один з верховних богів індуїзму. Він вважається втіленням грізних та руйнівних сил природи. Вішну є уособленням вічно живої природи. В ньому проступають месіанські мотиви індуїзму. Для надання різного роду допомоги людям відбуваються перевтілення Вішну. Зокрема дев'ята аватара – явлення в образі Будди, десята – його майбутнє народження в образі месії – Калкі, прихід якого очікується. Він має з'явитись на землю верхи на білому коні, з мечем справедливості в руках, щоб знищити зло та установити мир і порядок.

Вважається, що всього в індуїзмі існує близько 33 млн. богів. Це відображення Єдиної Реальності, визначити яку неможливо. Мета релігійних устремліньзлитися з цією вищою Реальністю та уникнути реінкарнації. Богів часто зображують багатоголовими та багаторукими. Так, чотири голови Брахми символізують чотири частини світу, а вісім його рук – різні види влади.

Індуїзм має багато релігійних напрямів, але найзначнішими є вішнуїзм, шактизм та шіваїзм. В вішнуїзмі головним постає бог Вішну. Це уособлення життєвої сили на землі. Епічна поема "Махабхарата" описує численні перевтілення Вішну, найважливішим з яких вважається Кріиіна. Культ Крішни настільки є популярним в Індії, що набув самостійного значення.

Релігійне вчення Крішни, ґрунтуючись на вченні Вед та Упанішад, стверджує, що до досконалості веде не лише містична відреченість, але і бхактішлях любові та віри. В той час, як Упанішади вважали будь- яку справу непотрібною та безкорисною, Бхагавад-Гіта – свого роду божественне Одкровення (автор невідомий) – закликає до дії. Людина має бути активною, адже сам Господь діє. Крішнаїзм має надзвичайно багато послідовників.

В шактизмі розвинено культ вищого жіночого божества – Деві (Шакті). Шакті – поняття, яким позначається персоніфікована вселенська енергія, що пронизує всю світобудову та управляє нею. В народній свідомості Шакті постає як універсальна Мати, що оберігає світ, забезпечує людей їжею, даруючи плодючість полям та лісам. Шакті вважається матеріальною та духовною основою світобудови; цей культ популярний у народі, особливо серед сільського населення.

Шіваїзм сформувався внаслідок поєднання індоарійської традиції та давніх локальних культів Індії. Прообраз Шіви у "Рігведі" – грізний бог Рудра, божество стихійних сил природи. Міфи про Шіву з'являються в "Махабхараті" та в пуранах. Шіва символізує руйнування світобудови. Він такое є аскетом-відлюдником та йогином, першим наставником в різних йогічних традиціях. В різних містах Індії знаходяться шіваїстські центри. Ознака шіваїта – три горизонтальні лінії на лобі, що символізують владу над трьома світами.

Релігійні обряди в індуїзмі, як правило, здійснюють удома – наодинці або з рідними та близькими. Вознесения молитви (пуджа) – один з обов'язкових щоденних обрядів. До храмів віруючі приходять для спільного виконання гімнів та читання разом із жерцями уривків з "Рамаяни".

Існують культи священних тварин, гір, річок, рослин, святих людей, пращурів. Ідея ненасилля сприяла формуванню особливого духу релігійної терпимості.

Індуїсти упродовж року відзначають до 400 релігійних свят: вони різняться залежно від місцевості та кастової належності. Так, на півдні Індії, у січні місяці, на честь першого врожаю рису та приплоду свійських тварин відзначають Понгал. У лютому святкують Шівара-трі, що пов'язане з богом Шівою. З весною настає свято Холі – люди один одного обсипають червоною пудрою та поливають червоною водою, що символізує оновлену кров.

Особливу роль у релігійному житті індуїстів відіграють прощі. В Індії існують сотні священних місць, до яких стікаються прочани, щоб вознести молитви. Священними є річки, особливо Ганг, в води якого прагнуть зануритись для очищення.

Індуїзмза кількістю послідовників одна з найзначніших у світі національних релігій. На кінець XX ст. вона налічувала понад 800 млн. людей. В даний час релігійні та філософські ідеї індуїзму активно поширюються на Заході.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші