Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Синтоїзм – національна релігія Японії

"На вершині – всі боги неба та землі... Потім – вищі духи, яких ушановують у святилищах... Птахи, тварини, дерева, рослини, моря та гори – усе незвичайне або навіює жах".

"Кодзікі"

Синтоїзм (яп. синто – шлях богів) – національна релігія японців, що сформувалася в V – VI ст. на основі родоплемінних анімістичних культів та шаманізму, витоки яких сягають глибокої давнини.

Вважається, що світ населений величезною кількістю божеств (камі) та духів, які є покровителями різних явищ та предметів. Існують глибинні традиції вшанування людьми природи та культу пращурів, що відображується у міфології.

Основні міфи синтоїзму записано у VIII ст. в збірках "Кодзікі" та "Ніхонгі". В них розповідається про поетапне виникнення світу: спочатку – космосу з первісного хаосу та, на другому етапі його формування, – кали.

За міфологією, подружня пара камі Ідзанаті та Ідзанамі породили земний світ та японські острови. Ідзанамі загинула при народженні бога вогню. З правого ока Ідзанаті народився бог Місяця – Цукийомі, а з лівого – богиня Сонця – Аматерасу; яка посіла центральне місце в японському пантеоні. Нащадками Аматерасу вважаються імператори Японії {мікадо), через яких здійснюється зв'язок між богами та людьми.

Спочатку синтоїсти поклонялися камі на природі – серед лісів, біля підніжжя скель, на морському узбережжі. Пізніше для відправлення молитов стали будувати невеликі храми – дзиндзя, перед входом до яких здійснювалися обв'язкові ритуальні омовіння. Моральна та тілесна чистотаосновний закон синтоїзму. Перед вівтарем потрібно зняти верхній одяг та вдарити в дзвін, відганяючи в такий спосіб злих духів. Далі здійснюються потрібні жертовні підношення (в тому числі й грішми). У свята, які є важливою частиною культу, храми прикрашають ліхтариками. Свято супроводжується виконанням священних танців та музикою.

Починаючи з кінця VI ст. на синтоїзм виявляє сильний вплив ідеологія релігій сусіднього Китаю – конфуціанства з його шанобливим ставленням до імператора, даосизму (космічний закон) і особливо буддизму. Спочатку буддизм сприйняла придворна верхівка, бо побачила в ньому велику дієву ідеологічну силу для утримання в покорі експлуатованих. Життя – страждання, а, значить, потрібно думати про відплату – карму. Буддизм проголошується державною релігією. Було обґрунтовано єдність пантеону синто та буддизму. Вважалось, що божества синто – це ті ж будди та бодхісаттви в чергових своїх переродженнях. Поступово відбулося злиття двох релігій – буддизму та синто – ребусинто.

З кінця XVIII ст. в Японії посилюється культ імператора. В країні імператорська династія була єдиною; принцип відданості імператору вважався найвищою чеснотою – виникає синто-конфуціанський синкретизм. Були опрацьовані ідеї божественної династії японських імператорів. Вони підкреслювали роль тенно (імператора), як джерела національної самобутності. Культ імператора – тенноїзм став основним виявом державного синто. Теоретичне обґрунтування тенноїзму виражало національну сутність – кокутай. Основні ідеї: божественне походження японців та їхньої держави, безперервність імператорської династії, національна самобутність, моральні чесноти японця, вірнопідданість та шанобливість. Синтоїзм, став державною ідеологією, основою моралі та кодексом честі. Це сприяло формуванню патріотизму та відданості імператору японських військових – самураїв.

З XIX ст. Японія, засвоївши найновіші досягнення індустріального Заходу, почала швидко розвиватись, що дало їй можливість здобути перемогу в російсько-японській війні 1904 – 1905 pp. Це зумовило потужну хвилю націоналізму. Все це сприяло зміцненню націоналістичних тенденцій і призвело до освячення мілітаризму, пропаганди "божественної місії" "хакоіті" – утримання світу під одним дахом, тобто під владою Японії та японського імператора, нащадка богині Аматерасу.

Поразка Японії у Другій світовій війні примусила змінити ставлення до синтоїзму як державної ідеології, що формувала ідеї мілітаризму та націоналізму, а Хірохіто відмовився від божественності японських імператорів, хоча імператорська династія і нині користується великою повагою. Релігійно-культурні традиції минулого відіграють важливу роль у модернізованій Японії. Виняткова працелюбність в поєднанні з загостреним почуттям честі та відданості своєму патрону знаходить свій вияв у сучасній Японії як чинник лояльності службовців тій чи іншій фірмі: може бути лише один вибір на усе життя! Цей же принцип є характерним і для громадських та політичних організацій, системи адміністрації тощо. Усе це сприяло формуванню автентичної культури японського народу, яка є унікальною у сучасному світі.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші