Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Легенда про засновника буддизму

До того, як народитися Буддою, він пройшов цілу низку перероджень: 12 разів перебував шудрою (членом найнижчої варни, недоторканним, рабом), 10 разів – пастухом, двічі – погоничем слонів, декілька разів теслею, каменярем, танцюристом, не враховуючи численних перевтілень в різного виду тварин, комах, рослин.

Народження ж самого Будди відбулося так. Його матері, яку звали Майя, і яка була з роду Гаутама, приснився сон, що їй через бік в утробу увійшов білий слон. Незадовго до пологів Майя пішла з свого князівства і по дорозі зупинилась в містечку Лумбіні (нині це на кордоні Індії та Непалу), де і народила (в чудесний спосіб – через бік) сина. Майбутнього Будду стали називати Сіддхартха Гаутама Шак'ямуні (Сіддхартха – той, хто покликаний виконати рятівну місію, Гаутама – назва роду по материнській лінії, Шак'ямуні – мудрець з племені Шак'я).

Відразу, коли Майя повернулася додому, до неї прийшов мудрець Асита, взяв маленького Сіддхартху на руки і, побачивши на ньому ознаки величі, засміявся і заплакав. "Я сміюсь від радощів, – промовив він, – бо побачив спасителя, що прийшов на землю. А плачу тому, що мені не випала доля дожити до того часу, коли він здійснить свою місію!". Невдовзі мати Сиддхартхи померла. Його батько, раджа Шуддходана створив усі умови для гідного виховання та навчання сина, адже їх рід був дуже багатий. Згодом Сіддхартха одружився з найвродливішою дівчиною своєї держави Капілавасту і їхнє подружнє життя було надзвичайно щасливим. Але одного разу Сіддхартха Гаутама, прогулюючись містом, спостеріг те, що докорінно змінило його подальше життя. Це були згорблений старець, похоронна процесія та мудрець, заглиблений в роздуми. Вражений побаченим, він повернувся до свого палацу та поринув у глибокі роздуми. Він не міг зрозуміти причину та сутність тих страждань, з якими зіткнувся за межами щасливого світу свого палацу. І краса, і радість, і щастя є тимчасовими і не всюдисущими. Люди старіють, хворіють, помирають – невже у світі немає нічого постійного?

У віці 29 років Сіддхартха залишив стіни свого палацу. Він приєднався до групи аскетів, які цілком ігнорували всі життєві радощі та насолоди, бо, за їх твердими переконаннями, саме вони утримують душу людини у вічному полоні – фізичному тілі. Намагаючись осмислити проблему життя та смерті, Сіддхартха використовував різні форми медитації, завдяки яким можна було змінювати стан свідомості, та всі різновиди аскези. Пройшло сім років самозречення. Його розум став згасати, тіло поступово позбавлялось життя. І ось одного разу він занурився у медитацію під "деревом мудрості" – бодхі. Коли зійшло сонце, Сіддхартха набув просвітлення – йому стало зрозуміло, в чому причина страждань та інтуїтивно збагнув причини життя та смерті. Це було повне пробудження. Після цього Сіддхартха став відомим як Будда.

Перша проповідь Будди про розуміння нового шляху до великої Істини була проголошена ним перед п'ятьма його товаришами в Оленячому парку поблизу міста Бенареса (Бенареська проповідь). Будда переконував, що шлях потурання своїм бажанням робить людину нерозумною, а шлях суворої аскези робить її хворою; ні те, ні інше не позбавляє людину від страждань. На власному досвіді він довів, що тіло має бути здоровим та міцним, щоб здійснювати ті тривалі медитації, які необхідні на шляху просвітлення. Серединний шлях – ось правильне рішення. Сутність його Будда оголосив у формі Чотирьох Благородних Істин та Восьмеричного Шляху.

До Будди приєднувались ті, хто шукав істину. Це були представники різних верств населення, що суперечило індійським суспільним традиціям. Своє вчення він викладав не на ведичному санскриті, що був зрозумілий лише представникам вищих каст, а доступною народу простою мовою. Серед його прихильників був Каш'япа, що став найближчим учнем, а після смерті учителя створив буддійський канон.

Одного разу Будда вирішив повернутися до батьківського дому зі своїми учнями та послідовниками. Прийшовши в Капілавасту, вони стали, як за звичай, збирати милостиню. Мешканці міста були вражені виглядом свого принца, а його батько, вийшовши назустріч сину, суворо запитав: "Навіщо ти ганьбиш рід?". Будда відповів: "Твій рід іде від царів; мій же рід віднині ведеться від будд, які завжди жили милостинею". Далі, аби пом'якшити ситуацію, Будда сказав: "Коли хтось знаходить скарб, його обов'язком є віддати цей скарб батьку. І тому я пропоную тобі найцінніше, що маю – своє вчення". Почувши це, Шуддходана зрозумів, що його син прямує благородним шляхом і, взявши з його рук чашу, запропонував увійти в палац. Після цього багато хто з домашніх та челяді вступили на новий шлях.

Упродовж сорока п'яти років Будда проповідував, мандруючи Північною Індією. У нього з'явилось багато послідовників. На восьмидесятому році життя, під час сезону дощів, Будда відчув себе зле. Скликавши своїх послідовників, він заповідав їм жити не відсторонено, а серед людей. Останніми були такі його слова: "Ченці, запам'ятайте: все в світі руйнується і ніщо не є вічним. Докладайте великих зусиль заради свого визволення!".

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші