Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Православ'я

Еволюція християнства. Причини розколу

На жаль, християнська Церква не змогла зберегти свою єдність. Так, ще у V ст. відійшли окремі громади, що не прийняли рішення Вселенських Соборів про засудження несторіанства або монофізитства. Ці, так звані дохалкідонські церкви, існують і зараз, складаючи окремий напрям у християнстві (наприклад. Вірменська церква). Крім того, за кілька століть існування в різних соціально-культурних та геополітичних умовах Церкви на сході та заході Римської імперії, виникла ціла низка розбіжностей у релігійному віровченні, у канонічних діях, обрядах та звичаях. В середині XI ст. особливо загострилися суперечки західного та східного християнства стосовно третьої іпостасі Святої Трійці. Так, Римська Церква ще на соборі у Толедо (589 р.) додала до Символу Віри догмат філіокве (лат. – і від Сина), згідно з яким Дух Святий сходить не лише від Бога-Отця, але і від Бога-Сина. Не був прийнятим східним християнством і целібат (безшлюбність священства), піст у суботу, вживання лише прісного хліба під час євхаристії (причастя).

Проте догматичні та культові відмінності не були головними. Визначальними були відмінності грецького та римського світосприйняття, наявність геополітичних особливостей розвитку Римської імперії.

У 395 р. Римська імперія поділилася на Західну та Східну. На Заході християнство перебувало під впливом римської схильності до права, на Сході – грецького філософського мислення. Саме тому на Заході центральною проблемою богословських пошуків стає проблема гріха та виправдання, на Сході – тринітарні дискусії (суперечки про співвідношення трьох іпостасей – Бога-Отця, Бога-Сина та Бога-Святого Духа).

З падінням Західної Римської імперії (476 р.) значно зростає роль папи, який, за умов державної роздрібненості, намагається поширити владу і над світськими володарями. Так, у творах папи Лева І Великого (440 – 461р.р.) була вже розроблена теорія абсолютного верховенства над земними та духовними володарями у християнському світі, яка грунтувалася на ідеях непогрішимості та апостольського спадкоємництва папи. Формується папоцезаризм, який був засобом утвердження влади пап і позиції католицької церкви у середньовічній Європі.

На Сході, у Візантійській державі, складаються особливі сосунки між імператорською та церковною владами, які визначаються як цезаре- папізм. Церква фактично підпорядковувалася імператору, який призначав патріархів. В той же час Константинопольський єпископ вивищується над іншими. Це було підтверджено третім каноном II Вселенського Собору (381 р.): "Константинопольський єпископ нехай має перевагу честі після Римського єпископа, тому що цей град є Новий Рим, місто Царя і Сенату" (3, 84 – 85). Не дивлячись на те, що між Римським та Константинопольським ієрархами точилася боротьба за першість, вони уникали остаточного розриву, оскільки до середини VIII ст. папи вважали візантійських імператорів спільниками у боротьбі з варварами.

Спроба відновлення канонічних стосунків між Римом та Константинополем для створення великої коаліції проти норманнів, що нападали на Рим, не мала позитивних наслідків. У 1054 р. легат папи Лева IX, кардинал Гумберт, везе листи імператорові Василевсу й патріарху Михаїлу Керуларію, в яких намагається нав'язати принципи Римської теократії. І, оскільки Константинополь не пішов на поступки Риму, 15 липня 1054 р. легат Гумберт оголошує анафему (відлучення від церкви) Михаїла Керуларія та "його прихильників". 20 липня рішенням синоду патріарх, в свою чергу, відлучає "Гумберта та його спільників". В подальшому хрестові походи в трагічний спосіб завершили справу розколу.

Таким чином виникає два напрями: Східне та Західне християнство. Східна християнська церква одержала назву православної (гр. ортодоксія; (orthos – правильний, doxe – думка)).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші