Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нікее-Константинопольський Символ віри

  • 1. Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
  • 2. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що з Отцем, що через Нього все сталося.
  • 3. Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
  • 4.1 розп'ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав, і був похований.
  • 5.1 воскрес на третій день, як було написано.
  • 6.1 вознісся на небо і сидить праворуч Отця.
  • 7.1 знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.
  • 8.1 в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця [і Сина (катол.)] походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.
  • 9. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
  • 10. Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів.
  • 11. Чекаю воскресіння мертвих
  • 12. і життя будучого віку. Амінь.

Православні свята та церковний календар

Православна церква веде відлік років від Різдва Христового за юліанським календарем, що було запроваджено у 525 р. римським ченцем Діонісієм Малим і поступово прийнято в усіх християнських країнах (у Росії цей порядок було встановлено Петром І з 1700 р.). При цьому використовувався календар, введений ще в І ст. до н.е. Юлієм Цезарем.

Найважливішою календарною проблемою в християнстві завжди було визнання дня святкування Пасхи і перехідних свят, які від неї залежать. Упродовж перших двох віків існування християнства не було спільної згоди стосовно часу святкування Пасхи, і це було причиною суперечок між Східною та Західною Церквами. І Вселенський собор у 325 р. встановив, що святкування Пасхи має бути в першу неділю повного місяця після дня весняного рівнодення, але обов'язково після Пасхи єврейської. Це правило було прийнято усіма християнськими церквами. Але недосконалості календаря призвели до того, що згодом дні святкування у Західній і Східній Церквах знову розійшлися.

У зв'язку з тим, що юліанський календар трохи довший за сонячний рік, поступово накопичується різниця, яка призводить до відставання календаря від сезонів року. Це спонукало Папу Григорія XIII відкинути зайві 10 днів і провести у 1582 р. реформу. Цей григоріанський календар (або новий стиль) було прийнято у католицьких країнах, а також (як світський) і в інших (у Росії він діє з 1918 р.).

Але Руська, Грузинська, Сербська, Болгарська та Єрусалимська (а також Українська православна та греко-католицька) церкви зберігають святкування за старим, юліанським календарем (тому дати тут вказуються подвійні – за старим і новим стилем). Послуговуючись юліанським календарем, православні виконують постанову Нікейського собору і ніколи не святкують Пасху ні разом з євреями, ні раніше від них. Західні християни, завдяки григоріанському календарю, не можуть уникнути порушення цього правила.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші