Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Іслам

"Кожен пророк міг передавати знамення не інакше, як із дозволу Бога. На кожен період часу було своє писання".

Коран 13

Загальна характеристика ісламу

Іслам (араб. – покірність) є однією з найпоширеніших релігій світу. Прибічники ісламу – мусульмани (покірні Богу). Цю релігію сповідують переважно у країнах Близького та Середнього Сходу, Азії, Африки. За даними Всесвітньої ісламської Ліги іслам присутній більш, ніж у 120 країнах світу, де нараховується близько 1 млрд. 200 млн. послідовників ісламу. У 35 країнах світу мусульмани становлять більшість населення, у 28 країнах іслам визнано державною або офіційною релігією. Можна виокремити наступні регіони поширення ісламу.

Перший регіон – Близький та Середній Схід; він включає всі країни – від Марокко та Мавританії вздовж берега Атлантичного океану до Арабських Еміратів у зоні Персидської затоки, а також Туреччину, Іран, Афганістан, Пакистан та інші країни. Тут зосереджено майже 60 відсотків мусульманського населення планети.

Другий регіон охоплює частину Південно-Східної Азії – Бангладеш, Малайзію, Індонезію, південну частину Філіппінського архіпелагу. Тут мешкає приблизно третина мусульман. За межами цих регіонів досить значні групи мусульман зустрічаються в країнах Африки (Сенегал, Малі, Нігерія та ін.), на Балканах (Албанія, Боснія, Герцеговина, Болгарія), у Китаї – серед національних меншин.

На території СНД іслам поширений в Азербайджані, автономних республіках гірського Кавказу, Башкортостані, Татарстані, республіках Середньої Азії та Казахстані, а останнім часом – в Автономній Республіці Крим.

Іслам – поєднання основних елементів учення іудаїзму та християнства, в якому відображено релігійні почуття представників світу, де воно виникло. Ісламська теологія стверджує, що і Мойсей, і Ісус отримали від Бога Заповіт кожен в свій час. Людство не прислухалось до пророків і Мухаммаду призначалось стати останнім із них – печаткою пророків, та розповсюдити остаточно Слово Боже, переконати народ в невідворотності Божого Суду. Це була остання спроба настановити людей на істинний шлях, останнє попередження, після якого настане кінець світу та суд, коли всі отримають відплату за свої вчинки, а відтак потраплять до раю чи до пекла.

Коран проголошує, що мусульманство повертається до чистоти релігії патріарха Авраама. Мухаммад передає волю Аллаха: "Сьогодні Я заради вас удосконалив вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас та схвалив для вас як релігію іслам" (5: 4). Ісламське віровчення завершує монотеїстичну місію аврамічного циклу – розпочату першим халіфом (той, хто сповідує єдинобожжя) Ібрахімом (Авраамом), продовжену посланцями та пророками Мусою (Мойсеєм), Ісою (Ісусом) та завершену Мухаммадом.

Іслам виник у Аравії у VII ст. Це був період переходу арабів від патріархально-родового ладу до класового суспільства. В IV ст. основна частина Аравійського півострова складалась з чисельних племен бедуїнів-кочівників. В пошуках води та їжі вони переходили з місця на місце з отарами верблюдів та овець. Основне ядро племені становила сім'я з великою кількістю синів; вони примушували інші сім'ї визнавати авторитет її голови (шейха). Часто здійснювались набіги на сусідні племена: при цьому забирали худобу, а іноді – жінок та дітей, за яких вимагали викупи.

Найзначнішим містом Аравійського півострова було місто Мекка, територія навколо якого вважалась священною та недоторканною для набігів. Це пояснюється давніми віруваннями арабів. Арабські племена були язичниками. Вони поклонялись місяцю, сонцю, явищам природи, покровителями яких були різні боги, а також духам пращурів. Богам відводилась священна територія, де знаходились скеля, дерево чи просто камінь, навколо яких іноді зводилась будівля кубічної форми – кааба (куб). Так, в місті Мекка знаходився чорний камінь Кааби, оточений багатьма камінцями, що символізували інших племінних божеств та духів – їх налічувалось до 360. Чорний камінь сприймався всіма арабами як вищий божественний символ.

Поява Мекки пов'язана з прадавнім джерелом Земзем, яке чудом виникло в спекотній долині в оточенні гір. За арабськими переказами в ній жили пророки Адам, Авраам, Ізмаїл. Тож саме до Мекки на велике річне свято – хадж приходили прочани, бедуїни; в цей час відбувалось примирення арабських племен.

Родова знать наймогутнішого племені курейшитів під керівництвом шейха Кусая (потомка Ізмаїла) до середини V ст. повністю заволоділа містом-святилищем; посівши провідні позиції, вона, зокрема, здійснювала організацію паломництва до Кааби. Зміцнюючи свій вплив та посилюючи роль святилища як релігійного центру Аравії, курейшити заохочували сповідання і інших культів у Мецці. Варто зазначити, що в VII ст. деякі арабські племена прийняли християнство, яке сюди принесли завойовники із Абіссінії. З іншого боку – внаслідок переселення на Аравійський півострів євреїв після зруйнування Першого та Другого Єрусалимського храму, поширився іудаїзм. Багато арабів, особливо в північній частині півострова, почули біблійні історії про Авраама, Агарі та Ізмаїла, як про своїх історичних попередників. Ще до VI ст. іудаїзм проник в Південну Аравію, де якийсь час був державною релігією в Йєменському царстві. З VI ст., внаслідок завоювання Іраном Йемену, тут з'являється зороастризм. Але все ж міцні позиції посідало язичництво, що було пов'язано з кочовим способом життя арабів та віддаленістю від міст.

З часом Мекка, яка знаходилась на перетині караванних шляхів, що пролягали з півночі на південь та з Ірану до Червоного моря, стала центром торговельно-економічного життя півострова. У другій половині VI ст. навколо цього міста йшла жорстока боротьба між різними племенами за володіння вигідними торговельно-економічними позиціями. Саме за таких складних соціально-політичних обставин на Аравійському півострові – загострення внутрішніх міжусобиць, зростання загрози завоювання півострова сусідніми країнами – Візантією чи Іраном, а також наявності кількох віросповідань з домінуванням язичництва, з'являється людина, яка, утвердивши нову релігію, зуміла за її допомогою об'єднати не лише арабів, але й інші (афро-азійські) народи. Це була релігія іслам, засновником якої був Мухаммад.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші