Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Католицизм в Україні

Католицизм в Київській Русі став поширюватись з X ст. внаслідок місіонерської діяльності латинських єпископів. Від XIII ст. католицизм проповідували також францисканські й домініканські ченці. У 1366 р., коли Казимир Великий після війни з Литвою остаточно приєднав Галичину до Польщі, було створено нову католицьку митрополію. Устрій митрополії визначала булла папи Григорія XI від 13 листопада 1375 р. Галич було піднесено до гідності архієпископського міста, кафедра якого об'єднувала Перемишльську, Володимирську та Холмську дієцезії.

У 1412 р. митрополію було перенесено з Галича до Львова, межі якої включали Львівське архієпископство. Перемишльське, Володимирське, Холмське, Кам'янецьке та Київське єпископства. Кафедральним собором став костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові.

З 1686 р., внаслідок договору між Росією та Польщею, територію Київщини було поділено між цими державами. До Росії відійшло Лівобережжя з Києвом та околицями до річок Стугни та Ірпеня. Друга частина Київщини залишилася в підпорядкуванні Житомирської єпархії. З 1667 р. Житомиру було надано статус адміністративного міста, а відтак він перебрав на себе всі функції адміністративного управління. Єпископ Самуель Ожга побудував у 1735 – 1737 pp. у Житомирі кафедральний храм св. Софії. Місто стало резиденцією київських єпископів. І, оскільки на Житомирщині проживала на той час значна кількість поляків, місто швидко розбудовувалось.

Наступні значні зміни в устрої католицької церкви в Україні відбулися в другій половині XVIII ст., після трьох поділів Речі Посполитої між Росією, Австрією та Прусією (1772 – 1795 pp.). Після першого поділу Польщі (1772 р.) менша частина митрополії (Львівська архідієцезія. Перемишльська дієцезія) перейшли до Австрії. Більша частина (Холмська, Кам'янецька, Київська дієцезії) залишилися в Польській державі.

У 1773 р. Росія підписала з Річчю Посполитою Петербурзьку конвенцію, яка гарантувала свободу віросповідання католикам обох обрядів, а також непорушність церковних володінь. У руках царської особи була зосереджена державна та церковна влади, а відтак вирішення всіх питань, що стосувалися церкви, залежали від державної політики.

Значна частина Львівської митрополії (Київська, Кам'янецька єпархії) та Луцька дієцезія (підпорядковувалась Гнєзно – Польща), після другого (1793 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої відійшли до Російської імперії.

З 60-80-х pp. XVIII ст. в західних губерніях Російської імперії, з огляду на особливості політичного статусу регіону, розпочалася секуляризація церковного землеволодіння. Зберігаючи маєтки за деяким духовенством, самодержавство водночас гальмувало зростання церковної власності. Після Листопадового 1830 р. повстання, яке підтримала певна частина католицького духовенства, було передано в державне управління і закрито римо-католицькі монастирі, а також вилучено власність духовенства. Подальші зміни були зумовлені реконструкцією католицької церкви 1798 р. Нове Житомирське єпископство було приєднано до Луцького, що увійшло до Могилівської митрополії.

Римо-католицька церква об'єднувала переважно польське населення, що проживало на українських землях. Церковний клір організовував богослужіння, дбав про піднесення морального рівня віруючих; священики відкривали парафіяльні школи, училища, різні добродійні заклади (шпиталі), притулки для бідних, немічних, а також прочан. Особливо дбали про відкриття духовних семінарій, де отримувало освіту парафіяльне духовенство. Зводили костели, монастирі, каплиці.

У поширенні та утвердженні католицизму в українських землях важливу роль відігравали чернечі ордени. Крім уже згаданих домініканців та францисканців активно діяли кармеліти босі, єзуїти. Останні особливих успіхів досягли у справі освіти та виховання. Створена єзуїтами система освіти була синтезом схоластики з передовими педагогічними ідеями, що з'явились на грунті гуманізму. Останнє було запозичено від протестантів, як кращий вияв навчально-виховного процесу. Братські школи, що почали виникати в Україні з XVI ст., запозичували для своєї освітньої системи нові європейські методи навчання та виховання.

Перша світова війна спричинилась до модифікації політичної карти Європи. Після мирного договору між Польщею, Україною та Росією (Рига, 1921 р.) терени Львівської архідієцезії і Луцької дієцезії ввійшли до Польської держави. У подальшому, за роки радянської влади, умови існування католицької церки в Україні значно ускладнились. Одним із засобів боротьби з католицькою церквою були високі податки – значно вищі, ніж для державних об'єктів, бо костьоли трактували як приватні підприємства. У другій половині 30-х років було знищено величезну кількість храмів різних віросповідань. Як відомо, багато з них мали історико-архітектурну цінність. До кінця 1938 р. в Україні не залишилось жодного діючого католицького храму і католицька церква перестала існувати як інституція.

З 1991 р., в умовах незалежної України, розпочалось бурхливе відродження римо-католицької церкви. Парафіяльним душпастирством в Україні почали займатися домініканці, францисканці, кармеліти босі, єзуїти та ін. Вони здійснюють катехізацію, організовують паломництва, проводять значну просвітницьку, благодійну та виховну роботу. Так, дуже актуальним є рух за зміцнення інституту сім'ї "Оаза нового життя", в межах якого реалізується програма виховання дітей, молоді, подружніх пар. Під духовним проводом членів чернечих згромаджень учасники зустрічей обмінюються досвідом успішної побудови родинних стосунків, подолання конфліктів, виховання дітей. Брати та сестри проводять спеціальні молодіжні зустрічі, організовують табори відпочинку, реколекції, де поєднуються молитва та праця, спілкування та розваги.

Нині в Україні існує сім католицьких дієцезій: Львівська архідієцезія, Києво-Житомирська, Кам'янець-Подільська, Луцька, Мукачівська, Харківсько-Запорізька, Одесько-Сімферопольська дієцезії та одна Апостольська адміністрація Закарпаття, які об'єднують понад 1 млн. католиків. Римо-католицьку церкву в Україні очолює архієпископ Мечислав Мокшицький (поляк за походженням).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші