Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Іслам в Україні: історія та сучасність

Іслам на українських землях існує ще з часів Київської Русі і його носіями упродовж тривалої історії були різні народи, політичні стосунки з якими складались неоднозначно.

Уже з X ст., коли перед князями Київської Русі постало питання вибору віри, посланці київського князя Володимира ознайомилися з релігією ісламу, його віровченням та традиціями. В Київській Русі до ісламської віри належали булгари, хазари, половці, печеніги. Але саме на кримській землі було згодом прийнято іслам тією частиною тюркського етносу, яка осіла тут з приходом монголо-татарів у 1223р. і де було створено окремий улус (намісництво) Золотої Орди. Іслам як державну релігію на півострові запровадив хан Узбек (1313 – 1342). На основі ісламу формується кримсько-татарська державність; з XIII по XVI ст. формується та розвивається культура кримсько-татарського народу як окремого етносу. Це була унікальна ісламська цивілізація на українських землях.

З утворенням Кримського ханства, яке з 1475 р. стає васалом Османської імперії, майже всю територію Криму заселяють мусульмани. Ханська влада була сакралізована, про що свідчить затвердження права кримських ханів на хутбу, тобто поминання їх імені в п'ятничній проповіді після імен Пророка і його сподвижників, що розглядалося як один з атрибутів незалежності держави. Іслам виконував дуже важливу для кримських татар націєтворчу функцію. Складаючи основу державності, іслам регулював на півострові практично всі сторони суспільного життя: освіту, побут, судову справу тощо.

Іслам в Кримському ханстві поширювався завдяки створенню імаретів – мусульманських духовних центрів у головних адміністративних, торгових, а також стратегічно важливих населених пунктах. Це були комплексні установи, які включали мечеті, мектеби, медресе, заїжджі двори, караван-сараї. Фінансова система забезпечувалася вакуфаліи – особливим видом власності, право на яке, згідно законів шаріату, належала Аллаху, а людина могла користуватися лише доходами від цих володінь.

Склалася чітка структура мусульманського духовенства – це були богослови, законознавці, судді, вчителі, проповідники, служителі мечетей тощо. Вищі представники мусульманського духовенства входили в систему управління Кримського ханства, а їх посади вказувалися в титулатурах усіх ханських грамот. Утворився інститут муфтіїв – богословів і правознавців, тлумачів закону, які мали право видавати фетву – обґрунтування рішень із спірних духовних і юридичних питань.

Головним муфтієм міг стати лише представник ханафітського мазхабу, хотя у Криму існували муфтії чотирьох основних правових шкіл. Головний муфтій здійснював контроль за відповідністю законам шаріату державних рішень, використання вакуфних засобів тощо.

В період перебування Лівобережної України у складі Росії Крим знаходився під владою колоніальної політики Російської імперії. Замість Кримського ханату було створено Таврійську губернію, яку інтенсивно заселяли українці та росіяни, що сприяло значному ослабленню позицій ісламу. Втративши свою державність, татари втрачали і релігійну основу. Якщо наприкінці XIII ст. в Криму функціонувало близько 1600 мечетей, 25 медресе, діяла широка мережа мектебів, то на кінець XIX ст. було зруйновано або використовувалось не за призначенням понад 900 мечетей, залишилось 23 медресе, значно скоротилась кількість мектебів. Імперська влада провела на півострові масштабну політику обезземелення місцевого населення; це спричинилось до еміграції кримських мусульман до Туреччини. Так, в 60-х роках XIX ст. свою історичну батьківщину залишили близько 4 млн. мусульман.

У радянський період кримські татари зазнали такого ж релігійного утиску, як і всі інші віруючі. За звинуваченням у співпраці з нацистами у 1944 р. з Криму було депортовано 188 626 татар. Іслам фактично припинив своє функціонування. В умовах сучасної незалежної демократичної України було відновлено історичну справедливість, і кримські татари повернулись на прабатьківські землі. Це сприяло відродженню ісламу, який нині є вагомою складовою сучасної кримськотатарської культури.

На сучасному етапі національного відродження кримськотатарського народу, що повертається з місць депортації на свою історичну батьківщину, особливо актуальним стало питання відродження його релігії, вивчення витоків історії і культури, невіддільних від ісламських традицій.

Перші мусульманські громади були зареєстровані в Криму в 1988 році, а в 1990 році було створено Кадіят мусульман Криму (КМК), який ввійшов під юрисдикцію Духовного управління мусульман європейської частини СРСР і Сибіру (ДУМЕС). У 1992 році, в м. Сімферополі, на Всекримському зібранні представників мусульманських спільнот було прийнято рішення про заснування Духовного Управління мусульман Криму (ДУМК), до складу якого входив Муфтіят мусульман Криму. Головою ДУМК і муфтієм мусульман Криму було обрано Сейтджеліл-е-фенді Ібрагімова. Нині на посаді муфтія мусульман Криму перебуває Еміралі Аблаєв.

Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), відповідно до його Статуту, є на території України самоврядним релігійним об'єднанням мусульман Автономії. Відповідальними органами духовної влади і управління в є Курултай мусульман Криму, Рада ДУМК і Муфтіят ДУМК.

Курултай мусульман Криму приймає рішення щодо забезпечення єдності духовних громад, затверджує звіти Муфтіяту, розглядає та схвалює Статут ДУМК, обирає муфтія, який і є головою Курултаю.

Муфтій, обраний Курултаєм мусульман Криму, є главою мусульман автономії. Він же – голова ДУМК. Муфтій Криму повинен мати богословську освіту, достатній досвід духовного управління. Муфтій у своїй діяльності керується рішеннями Курултаю мусульман Криму, Ради ДУМК, а також Меджлісу кримськотатарського народу. Муфтій обирається терміном на п'ять років, здійснює зв'язок з іншими духовними управліннями мусульман, представляє ДУМК перед державою та міжнародними організаціями, контролює роботу всіх духовних закладів мусульман Криму.

До складу ДУМК можуть входити утворені ним структурні підрозділи. На даний час у систему мусульманських інституцій входять духовні навчальні заклади (медресе) та недільні школи, що діють при мечетях. У п'яти кримських медресе, що мають статус середніх духовних навчальних закладів навчається до 200 учнів різної статі. При мечетях Криму діють близько 60 недільних шкіл з вивченням основ ісламу, в яких ведуть заняття місцеві імами та турецькі місіонери. Діяльність ДУМК утримується на фінансові кошти мусульманських закордонних фондів, що надходять як благодійна допомога.

В Україні нині проживає 26 тюркських народів, що сповідують іслам. З метою збереження національної самоідентичності, почали створюватись культурні та релігійні організації. Це сприяє консолідації співвітчизників, налагодженню зв'язків з історичною батьківщиною.

У 1993 р. було створено Духовне управління мусульман України (м. Київ), яке очолює шейх Ахмед Тамім. У 1994 р. тут було засновано Ісламський університет, завданням якого є навчання майбутніх імамів (керівників релігійних громад) та викладачів ісламу. Університет підтримує тісні зв'язки з каїрським університетом "Аль-Азхар" (Єгипет). Видається газета "Мінарет" російською та арабською мовами; при загальноосвітній школі "Іршад" ("Повчання"), де запроваджено вивчення арабської мови, функціонує видавництво "Аль-Іршад"; існує ісламська бібліотека.

У м. Донецьку діє Духовний центр мусульманських громад України, який виник на базі Незалежного духовного управління мусульман України, зареєстрованого у 1994 р„ головою Президії якого є Рашид Брагін. Тут же діє Донецький обласний культурний центр ісламу. У 1997 р. при Духовному центрі було засновано партію мусульман України.

Мусульмани, що проживають в Україні, мають різні національності. Крім татар, це азербайджанці, дагестанці, башкири та ін. До того ж, нині з'являється багато неорелігійних мусульманських течій (хабашіти та ін.), які пропагують так званий "істинний" іслам. Вони деструктивно впливають на віровчення в цілому і надзвичайно шкодять багатовіковим основам мусульманства. Таким чином існує чимало різних громад, що не входять до жодного існуючого Духовного центру українських мусульман.

Аби захистити та зберегти свої релігійні основи, незалежними мусульманськими громадами ханафітського мазхабу та іншими релігійними мусульманськими організаціями міста Києва 31 жовтня 2006 року було утворено Об'єднання незалежних мусульманських громад міста Києва"Київський муфтіят". 23 грудня 2006 року на розширеному засіданні "Київського муфтіяту" було вирішено створити Релігійне управління незалежних мусульманських громад України, яке має сприяти згуртуванню в єдине ціле громадян Укаїни, що сповідують іслам.

В "Київському муфтіяті" духовно знайшли себе переважно татари Поволжя. Це – один з найбільших та найвідоміших тюрко-мовних етносів. В межах України поволзькі татари є одним з найбільш дисперсно розсіяних та одночасно урбанізованих народів. У XVII – XVIII ст., після ліквідації Казанського ханства, розпочались міграційні процеси серед волзько-уральських татар. Вони мали переважно економічний характер, адже в Україні почала бурхливо розвиватись промисловість. Кількість переселенців у XIX ст. налічувала десятки тисяч. На південних теренах України (Юзівка, Запоріжжя тощо) сформувалась діаспора волзьких татар.

Віруючі мусульмани об'єднані в релігійні громади, котрі належать до одного напряму – сунізму. Але все ж мусульманські громади, що проживають в Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Донецьку та інших містах, підпорядковуються різним духовним центрам та управлінням. 11 вересня 2008 року державний Комітет України у справах національностей та релігій зареєстрував нове мусульманське об'єднання –Духовне управління мусульман України "Умма".

Найвищим керівним органом Управління є Загальні збори, на яких обирається муфтій і правління (рада імамів) на термін 2-х років. Муфтієм ДУМУ "Умма" обрано Саіда Ісмагілова.

Слово "Умма" в ісламській традиції означає "мусульманське суспільство" без поділу на національні, класові та інші стани. Ісламська релігійна єдність та братерство стверджує його наднаціональний характер. У той час, як більшість мусульманських об'єднань, що діють в Україні, зосереджені на роботі з певними етнічними групами, ДУМУ "Умма" проголосило своєю метою роботу з усією мусульманською уммою країни. Серед основних напрямів роботи можна виокремити наступні:

  • – відродження культурних та історичних ісламських цінностей і традицій;
  • – створення умов для відправи мусульманських релігійних обрядів (будівництво мечетей, ісламських культурних центрів тощо);
  • – організація прощ;
  • – організація добродійних заходів;
  • – встановлення дружніх зв'язків з громадами та окремими представниками інших конфесій що проживають як в Україні, так і за кордоном;
  • – відкриття духовних навчальних закладів для навчання імамів та заснування інших закладів для вивчення культури, історії та релігійної доктрини ісламу.

Для координації діяльності духовних управлінь мусульман України державною владою країни було прийнято рішення про створення ради представників духовних управлінь і центрів мусульман Ураїни при Державному Комітеті у справах національностей та релігій – Ради муфтіїв України. Першим головою Ради муфтіїв було обрано муфтія мусульман Криму Еміралі-ефенді Аблаєва. Видається газета "Умма".

За офіційними даними Державного комітету України у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2011р. існує 1208 мусульманських релігійних громад. Найчисельним є ДУМК – 960 громад. Мусульмани, що проживають в Україні є її громадянами, а відтак докладають зусиль для розвитку своєї країни та її процвітання.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші