Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні моделі державно-церковних відносин: світовий досвід

Особливу роль для реалізації принципу свободи совісті відіграє стан державно-церковних (конфесійних) відносин, тобто взаємодія політичної системи (держави) та релігійних організацій. У сучасному світі можна виокремити три основних моделі державно-церковних відносин.

Державна церква – модель державно-церковних відносин, що забезпечує в державі привілейований стан певних конфесій; вони пов'язані з національно-державними структурами та виконують функцію підтримки та виправдання цінностей даного суспільства. Це Англія, Ісландія, Данія, Швеція, Норвегія, Греція. Статус державної мають релігії в 28 країнах ісламської орієнтації – Марокко, Туніс, Саудівська Аравія тощо. В деяких країнах зберігається і церковний податок.

Держави з конституційно визнаною традиційною релігією (конфесією) у суспільстві, яка посідає пріоритетне становище серед інших віросповідань. В першу чергу потрібно назвати Іспанію, Італію, Польщу, Німеччину. В деяких країнах існує конкордат – угода між римо-католицькою церквою в особі папського Святого Престолу та державою з абсолютною перевагою прибічників католицизму. Це всеохоплююче регулювання стосунків між державою та церквою, що забезпечує конфесійним співтовариствам юридичний захист.

Держави з конституційно узаконеним відокремленням церкви (релігійних організазацій) від держави і школи від церкви. Це модель, яка базується на принципі невтручання держави у справи церкви та церкви у справи держаи. Це, зокрема, такі країни як США, Бельгія, Нідерланди, Франція, Туреччина. Сюди можна віднести і Україну.

В Україні упродовж останніх років не лише теоретично розробляють коопераційні моделі взаємодії держави з релігійними організаціями, а й вдаються до їх практичної апробації. Партнерство релігійних організацій і органів влади, не дивлячись на певні складнощі, поступово стає реальністю. Адже релігійні організації – частина громадянського суспільства і вони мають відігравати активну роль в розбудові держави. А тому різноаспектна співпраця між владою та релігійними організаціями у суспільно-політичному просторі є гарантом реалізації людських прав на свободу совісті і віросповідання, одним із індикаторів демократичного поступу держави. Це сприятиме інтеграції України до європейського та світового співтовариства, що об'єктивно відповідає національним інтересам українського народу.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші