Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Судова медицина
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Травма тупим твердим предметом

ТИПОВІ ПИТАННЯ ДО ЕКСПЕРТА ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПІД ЧАС СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Зажиттєвість ушкодження.

Давність заподіяння ушкодження.

Властивості предмета, що травмував:

  • • вид предмета, що травмував;
  • • травмувальна поверхня (розміри, форма, рельєф, накладення);
  • • маса;
  • • матеріал;
  • • можливість заподіяння конкретних ушкоджень предметом, що пред'явлено як речовий доказ.

Механізм утворення ушкодження:

  • • місце прикладення сили;
  • • напрямок впливу, що спричинив травму;
  • • вид впливу, що спричинив травму (удар, стиснення, розтяг, тертя);
  • • число впливів, що спричинили травму;
  • • сила впливу;
  • • послідовність заподіяння ушкоджень;
  • • можливість заподіяння ушкоджень за конкретних умов;
  • • взаємне розміщення частини тіла, що ушкоджена, та предмета, яким ушкоджено.

Найчастіше в судово-медичній практиці зустрічаються ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими можуть бути: камінь, палка, сокира, пляшка, гиря, стілець тощо; частини тіла людини – кулак, зуби, ноги, нігті; транспортні засоби, різні механізми, що рухаються; ударно- роздроблювальна холодна зброя – булава, кастет, кистені, надолонники, нунчаки, кистопери тощо. Комбінована холодна зброя є сполученням клинкової з ударно-роздроблювальною або вогнепальною зброєю, напр.. кинджал-кастет. кастет-ніж. саї. Якщо предмет не має виразних ознак холодної зброї, то признають криміналістичну експертизу для вирішення питання про те. чи є даний об'єкт холодною зброєю.

Тупа травма може бути спричинена також важкими предметами (напр.. вантажем), обваленим ґрунтом чи будівлею, площиною, у разі падіння з висоти на неї.

Тупі тверді предмети поділяють на такі групи: плоскі (дошка, лінійка тощо); сферичні (гиря, круглий молоток тощо); тупогранні (чотиригранний молоток, край праски тощо); невизначеної форми (напр., камінь). Вони бувають з обмеженою контактувальною поверхнею (напр., молоток) та необмеженою – переважною поверхнею, коли поверхня травмувального засобу, значно перебільшує контактуючу ділянку тіла людини, (напр.. дошка, підлога, стіна або ґрунт у разі падіння зі значної висоти) (мал. 59-64).

Тупі тверді предмети з плоскою поверхнею, що переважає (Муханов А.И.. 1988).

Мал. 59. Тупі тверді предмети з плоскою поверхнею, що переважає (Муханов А.И.. 1988).

Тупі тверді предмети з плоскою обмеженою поверхнею (Муха нов А.И, 1988).

Мал. 60. Тупі тверді предмети з плоскою обмеженою поверхнею (Муха нов А.И, 1988).

Тупі тверді предмети зі сферичною поверхнею (Мл ханов А.И.. 1988).

Мал. 61. Тупі тверді предмети зі сферичною поверхнею (Мл ханов А.И.. 1988).

Тупі тверді предмети з циліндричною поверхнею (Муханов А.И., 1988).

Мал. 62. Тупі тверді предмети з циліндричною поверхнею (Муханов А.И., 1988).

Тупі тверді предмети з трьохгранною поверхнею (Муханов А.И.. 1988).

Мал. 63. Тупі тверді предмети з трьохгранною поверхнею (Муханов А.И.. 1988).

Тупі тверді предмети з двогранним кутом (Мутсанов А.И.. 1988).

Мал. 64. Тупі тверді предмети з двогранним кутом (Мутсанов А.И.. 1988).

Для ідентифікації засобу травмування велике значення має опис характеру ушкоджень (розмір, форма, рельєф), які утворюються внаслідок дії різних травму вальні їх поверхонь тупих твердих предметів (табл. 14).

Таблиця 14

Види травмувальної поверхні тупих твердих предметів

Характеристика травмувальної поверхні

Різновиди характеристик поверхні

Розмір

Обмежений, необмежений

Форма

Плоска

  • • трикутна
  • • квадратна
  • • прямокутна
  • • багатокутна
  • • овальна
  • • кругла
  • • інші форми

Кутаста

  • • вигляд двогранного кута (ребриста)
  • • вигляд тригранного кута (вершина)
  • • інші види

Крива

  • • сферична
  • • циліндрична
  • • інші ВИДИ

Комбінована

  • • плоска та крива
  • • плоска та кутаста
  • • крива та кутаста

Рельєф

Рівний (гладенька поверхня); нерівний (шерехата поверхня)

Створена відповідна класифікація тупих твердих предметів за характером їх травмувальної поверхні:

КЛАСИФІКАЦІЯ ТУПИХ ТВЕРДИХ ПРЕДМЕТІВ ЗА ХАРАКТЕРОМ ЇХ ТРАВМУВАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ

  • 1. За розміром травмувальної поверхні:
    • а) з обмеженою травмувальною поверхнею;
    • б) з необмеженою травмувальною поверхнею.
  • 2. За рельєфом травмувальної поверхні:
    • а) гладка (рівна);
    • б) негладка (нерівна, шершава).
  • 3. Форма травмувальної поверхні:
    • а) плоска (трикутна, квадратна, прямокутна, багатокутна, овальна, кругла, іншої форми);
    • б) кутаста (із двогранним кутом – ребриста, із тригранним кутом – вершиною, інші види кутів, вершин чи багатокутників);
    • в) крива (сферична, циліндрична, іншого виду);
    • г) комбінована (сполучення: плоскої та кривої, плоскої та кутастої, кривої та кутастої).

Плоскі предмети мають такі елементи контактувальної поверхні: грань, ребро, вершина (мал. 65)

Елементи контактувальної поверхні плоского предмета:

Мал. 65. Елементи контактувальної поверхні плоского предмета:

1 – грань, площинна поверхня, що обмежена з усіх боків; 2 – ребро – лінія сходження двох граней; 3 – вершина, місце сходження трьох чи більше ребер та граней.

Для прикладу наведемо опис окремих засобів травмування, що використовуються злочинцями для заподіяння ушкоджень.

Молоток – інструмент, яким можуть бути заподіяні ушкодження у вигляді забитих ран, переломи черепа тощо. Молоток (напр., теслярський) має ручку і металеву частину зі скосом, який закінчується носком; з протилежного боку знаходиться ударна частина молотка. Дещо аналогічним є ушкодження внаслідок дії обуха сокири.

Тупі тверді предмета шляхом удару, стиснення, розтягу та тертя спричинюють розвиток "тупої травми" у вигляді таких ушкоджень: садно, синець, рана від забиття, укус, перелом, ушкодження внутрішніх органів тощо. Морфологічні особливості садна, синця, перелому наведені вище.

Забита рана (рана внаслідок забиття) утворюється від дії тупого твердого предмета внаслідок безпосереднього удару ним або внаслідок удару об нього (мал. 66), утворюється внаслідок побутових та транспортних травмах, падіння зі значної висота тощо. Кровотеча буває незначною, щ рани мають осаднения, часто нерівні краї із крововиливами (синцями); у разі розведення країв рани в кутах і на дні виявляються сполучнотканинні перетинки, у стінці рани можна побачити вивернуті волосяні цибулинки. Зовнішній вигляд рани залежить від форми та площі поверхні ушкоджувального засобу, напр., у випадку удару циліндричним предметом (металевим прутом) часто утворюються лінійні рани; предметом з плоскою поверхнею (дошкою) – зірчасті рани. За формою виділяють такі основні види забитих ран: прямолінійні, дугоподібні, зигзагоподібні, зірчасті, Π-, Т-, У-, X-, Г-подібні, неправильної форми тощо. За формою рани та іншими її ознаками можна визначити форму контактувальної поверхні ушкоджувального засобу.

Забита рана голови

Мал. 66. Забита рана голови

Рани, що заподіяні тупими твердими предметами свідчать про факт травми та мають ознаки, що характерні для дії тупого твердого предмета (визначається за вище наведеними ознаками); за морфологічними особливостями рани та іншими ознаками можна визначити варіант (удар, стиснення, розтяг, тертя) та число заподіяних впливів; місце прикладення сили; форму, рельєф та розміри травмувальної поверхні тупого твердого предмета; напрямок руху травмувальної поверхні або тіла, якщо травмувальний предмет є нерухомим; силу дії травмувального предмета.

Рвана рана виникає внаслідок дії на м'які тканини механічної сили, величина якої перевершує фізичну здатність тканин до розтягу; краї мають неправильну форму, спостерігається відшарування або відривання тканини та значне руйнування тканинних елементів на значній площі. Такі рани утворюються переважно внаслідок переїзду, падіння зі значної висоти, ушкодження механізмами, що працюють, вибуху, розтягу.

Розтрощені рани виникають внаслідок роздавлювання та розривання тканин, мають широку зону первинного й особливо вторинного травматичного некрозу зі значним мікробним забрудненням. Іноді під дією значної сили, що призводить до розривів та розтрощування тканин, відбувається повне відділення сегменту кінцівки – т.зв. травматичний відрив, суттєвою ознакою якого є відрив шкірного покриву вище рівня роз'єднання тканин, розташованих глибше.

Стиснення (здавлювання) тіла є одним з видів тупої травми, що виникає внаслідок стиснення організму людини між рухомими предметами значних розмірів (напр., між буферами залізничних вагонів) або між рухомим та нерухомим предметом значних розмірів (напр., між вагоном і платформою). Для сильного здавлювання тіла характерними є ушкодження: переломи ребер, хребта, лопаток, розриви, відриви й переміщення внутрішніх органів живота та грудної порожнини. Внаслідок помірного стискання грудей та живота, яке не спричиняє тяжких переломів, але порушує акт дихання, розвивається смерть від асфіксії. При цьому виявляється значна кількість дрібних крововиливів, екхімози на верхній частині грудей, на шиї й обличчі – т. зв. екхімотична маска; буває "карміновий набряк" легень – вони збільшені за об'ємом, з набряком, мають помірну кількість повітря та яскраво-червоний колір на поверхні й у розрізі, що обумовлене застоєм у них насиченої киснем крові.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші